ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2020 року
м. Київ
справа №814/832/15
адміністративне провадження №К/9901/27256/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фронта" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 року (суддя - Малих О.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року (головуючий суддя - Кравець О.О., судді: Вербицька Н.В., Яковлєв Ю.В.) у справі №814/832/15,
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фронта" (далі - позивач, товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - відповідач, контролюючий орган), у якому просило:
- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області щодо коригування на підставі акта перевірки від 03.10.2014 №755/14-03-22-08/36579053 показників податкової звітності з податку на додану вартість в базі даних автоматизованої системи "Податковий блок";
- зобов`язати Державну податкову інспекцію у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області змінити показники податкового кредиту та податкових зобов`язань в системі "Податковий блок", що були відкориговані на підставі акта перевірки від 03.10.2014 №755/14-03-22-08/36579053.
- скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.10.2014 №0019432208 та від 13.01.2015 №0000192208.
2. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю проведення позивачу донарахувань з податку на прибуток та податку на додану вартість за спірними податковими повідомленнями-рішеннями з огляду на те, що господарські операції по придбанню у контрагентів товарів та послуг мали реальний характер, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які також були предметом документальної позапланової невиїзної перевірки. Також позивач зазначає про неправомірність дій контролюючого органу щодо внесення до бази даних автоматизованої системи "Податковий блок" інформації про наслідки проведеної перевірки, зокрема коригування на підставі акта перевірки від 03.10.2014 №755/14-03-22-08/36579053 показників податкової звітності з податку на додану вартість, оскільки за результатами її проведення податкове повідомлення-рішення не приймалось. На переконання позивача, у податкового органу відсутнє право щодо внесення змін до задекларованих позивачем податкових зобов`язань на підставі акта перевірки без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення. За викладеного, на переконання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фронта", висновки контролюючого органу щодо порушення ним положень податкового законодавства є помилковими.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.05.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015, позовні вимоги задоволено.
4. Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний адміністративний суд, мотивовано правомірністю формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за взаємовідносинами з його контрагентами, з огляду на те, що факт вчинення спірних господарських операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Суди також зауважили щодо протиправності дій контролюючого органу, які полягати у самостійному коригуванні відповідачем показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фронта" в інформаційній базі "Податковий блок", оскільки, на переконання суду, такі дії здійсненні поза межами повноважень, наданих законодавством України відповідачу, як суб`єкту владних повноважень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області звернулась з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.05.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
6. У відповідності до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Фронта" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2011 рік, 2012 рік та 2013 рік та з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками Товариством з обмеженою відповідальністю "ГМФ" за серпень 2011 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "БС КОНСАЛТІНГ ЮКРЕІН" за серпень, вересень 2011 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТОРГ-КОМ" за вересень 2011 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОМОНТАЖ-ТРЕЙД" за жовтень-грудень 2011 року, Приватним підприємством "НОЛЬГА" за жовтень 2011 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТНО-МОНТАЖНА ФІРМА "ТРАНСПОЄЕРВТЄ- ЛТД" за січень-травень 2012 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "БАРЕЛЛІ Н" за червень-серпень 2012 року, Дочірнім підприємством "ЕНЕРГО-ЄЕРВІЄ-1" за період серпень 2012 року, Приватним підприємством "НИКО-АВТОТРАНЄ ЮГ" за грудень 2012 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК-ВЕЄТА" за січень, березень, червень 2013 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "ОПТ-ТРЕЙДІНГ" за червень, серпень 2013 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФ-ТРЕЙД" за березень, червень-вересень 2013 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙМАРКЕТ" за вересень-грудень 2013 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ-РІЧМАРКЕТ" за грудень 2013 року, контрагентами-постачальниками за період лютий-червень 2014 року та контрагентами-покупцями.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок заниження позивачем суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 262474,00грн; пункту 44.1 статті 44, пункту 134.1 статті 134, пунктів 138.1, 138.2, 138.6 статті 138, пункту 149.1 статті 149 Податкового кодексу України, в внаслідок заниження позивачем суми податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 151134,00грн; пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198,1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в частині формування податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 322756,97грн по операціях з придбання продукції у контрагентів-постачальників та в частині формування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 457895,77грн по операціях з поставки продукції контрагентам-покупцям.
Відповідно до листа Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області від 12.02.2015 №671/10/14-03-22-08-21 зазначене порушення в частині формування податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 322756,97грн по операціях з придбання продукції у контрагентів-постачальників та в частині формування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 457895,77грн по операціях з поставки продукції контрагентам-покупцям було відображено контролюючим органом в базі даних "Податковий блок" шляхом коригування, а саме зменшення податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість на вказані суми.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 03.10.2014 №755/14-03-22-08/36579053 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.10.2014 №0019432208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 328092,50грн, з яких 262474,00грн за основним платежем та 65618,50грн за штрафними (фінансовими) санкціями; від 22.10.2014 №0019442208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у загальному розмірі 188917,50грн, з яких 151134,00грн за основним платежем та 37783,50грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
За результатом адміністративного оскарження, рішенням Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 30.12.2014 №292/10/14-29-10-0210 скаргу позивача від 05.11.2014 задоволено частково, а саме: податкове повідомлення-рішення від 22.10.2014 №0019432208 залишено без змін; податкове повідомлення-рішення від 22.10.2014 №0019442208 скасовано в частині визначення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у загальному розмірі 29371,25грн та прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 13.01.2015 №0000192208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у загальному розмірі 159546,25грн, з яких 127637,00грн за основним платежем та 31909,25грн за штрафними (фінансовими) санкціям.
Фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став висновок контролюючого органу щодо неправомірності формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість за результатом договірних відносин з Приватним підприємством "НИКО-АВТОТРАНС ЮГ", Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК-ВЕСТА", Товариством з обмеженою відповідальністю "Греймаркет", Товариством з обмеженою відповідальністю "Проф-Трейд", Товариством з обмеженою відповідальністю "Опт-Трейдінг", Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь-річмаркет" з огляду на відсутність фактичного проведення спірних операцій, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних правових наслідків. Обґрунтовуючи свою позицію відповідач послався на акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача, зокрема контролюючий орган зазначив про неможливість встановлення вказаних суб`єктів господарювання за місцезнаходження; неможливість встановлення наявності у останніх розумних економічних умов та ресурсів, обладнання, технічного персоналу та транспортних засобів необхідних для ведення господарської діяльності такого роду, а також проведення останніми транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання. На переконання податкового органу, всі первинні бухгалтерські та податкові документи, отримані позивачем від контрагентів-постачальників не мають юридичної сили та доказовості, оскільки, єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством позивача незаконної податкової вигоди.
При оцінці оспорюваних господарських операцій судами попередніх інстанцій встановлено, у періоді, в якому проводилася перевірка, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фронта" мало господарські взаємовідносини з рядом контрагентів, а саме: на підставі договору про надання послуг №0108-12 від 01.08.2012 позивач мав господарські взаємовідносини з Приватним підприємством "НИКО-ГОТРАНС ЮГ" по придбанню послуг з прибирання приміщень, миття вікон, виносу сміття, видалення краски за місцем розташування замовника; на підставі договору про надання послуг від 01.10.2012 №1110-12 позивач мав господарські взаємовідносини з Приватним підприємством "НИКО-АВТОТРАНС ЮГ" по придбанню консультаційних послуг управлінської та організаційної підтримки; на підставі договорів №01-13 від 01.01.2013, від 01.10.2012 №0110-12, від 01.10.2012 №0110-12 позивач мав господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК-ВЕСТА" по придбанню послуг з прибирання приміщень, миття вікон, виносу сміття, видалення краски; по придбанню консультаційних послуг управлінської та організаційної підтримки; поставки товарно-матеріальних цінностей відповідно; на підставі договорів №02-13 від 01.01.2013 та №168 від 01.05.2013 позивач мав господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Проф-Трейд" по придбанню консультаційних послуг управлінської та організаційної підтримки, маркетингових досліджень в сфері розвитку бізнесу; по придбанню транспортних послуг відповідно; на підставі договору поставки №68-Р/ЕТСК від 08.08.2011 позивач мав господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "НЕК" по придбанню товарно-матеріальних цінностей; на підставі договору про надання послуг №04-13 від 01.04.2013 позивач мав господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Опт-Трейдінг" по придбанню консультаційних послуг управлінської та організаційної підтримки, маркетингових в сфері розвитку бізнесу; на підставі договорів №87 від 01.09.2013, №87/1 від 01.09.2013, №102 від 01.10.2013 позивач мав господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Греймаркет" про придбанню товарно-матеріальних цінностей; по придбанню послуг з передпродажної підготовки товару; по придбанню консультаційних послуги управлінської та організаційної підтримки, маркетингових в сфері розвитку бізнесу відповідно; на підставі договорів оренди транспортного засобу №111/13 від 11.11.2013 та №165 від 01.02.2014 позивач мав господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь-річмаркет", Приватним підприємством "Євроальянсбуд" з надання позивачу транспорту з водієм для здійснення перевезення вантажів замовника; на підставі договору постачання промислових товарів №164 від 01.05.2014 мав господарській відносини з Приватним підприємством "ВКФ "Авента" на поставку товар відповідно до усних заявок покупця.
У підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій з вказаними контрагентами, позивачем було надано копії первинних документів, які також були предметом розгляду під час документальної невиїзної перевірки, зокрема договорів; специфікацій до названих договорів; актів виконаних робіт; актів передачі-отримання робіт (надання послуг) з додатками та пояснювальними записками, які містять у собі докладний перелік наданих позивачу послуг, а також деталізовану інформацію щодо змісту та обсягів виконаних робіт (наданих послуг); звітів; актів прийому-передачі автомобілів; рахунків-фактури; товарно-транспортних накладних з інформацією про рух вантажного автомобіля та здійснені ними перевезення вантажів; податкових накладних, які внесені позивачем в реєстр отриманих податкових накладних; видаткових накладних; актів внутрішнього переміщення, тощо. Розрахунки за отриманий позивачем товар та послуги проводились між сторонами у безготівковій формі, про що свідчать надані позивачем копії платіжних доручень та банківських виписок. Станом на момент проведення перевірки заборгованість по вищевказаним договірним відносинам відсутня; отримані позивачем товари та послуги оплачені у повному обсязі.
Постачання придбаного позивачем товару згідно вищеназваних договорів здійснювалось зі складу постачальника автотранспортом покупця (власним транспортом директора позивача), що підтверджується копіями видаткових накладних, податкових накладних та товарно-транспортних накладних.
Як встановлено судами, товари та послуги придбані у вищевказаних контрагентів було використано позивачем у межах власної господарській діяльності з метою отримання прибутку, а вказані суб`єкти господарювання, на момент проведення спірних правовідносин з позивачем, були зареєстровані платниками податку на додану вартість.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області вказує, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального права, що стало причиною безпідставного задоволення позовних вимог. Зокрема, контролюючий орган посилається на неправомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за результатом договірних відносин з контрагентами з огляду відсутність їх фактичного здійснення. Також відповідач зазначає, що судами не було надано належної оцінки доводам відповідача щодо дефектності первинних документам складених за наслідком господарських операцій з виконання інформаційно-консультаційних послуг та послуг з прибирання та актам про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача. Крім того, відповідач вважає, що позовні вимоги щодо зобов`язання контролюючого органу вилучити з інформаційної системи "Податковий блок" інформації є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки відображення в інформаційних базах результатів податкового контролю щодо платка податків не є зміною податкової звітності, а є лише відомостями щодо фактів, які об`єктивно мали місце - проведення перевірки, її результати. Відповідач вважає, що судами не досліджено факту настання негативних наслідків для позивача, а спірні дії є лише збиранням податкової інформації, які не зумовлюють зміни майнового стану платника податків та не породжують для останнього обов`язкових правових наслідків, а тому підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.
9. В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "Фронта" у запереченні на касаційну скаргу зазначає, що твердження податкового органу про неправомірність формування ним даних податкового обліку за взаємовідносинами з контрагентами є необґрунтованими, оскільки дослідженими судами в процесі розгляду справи належними первинними документами підтверджено зміст господарських операцій, рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та спрямованість його дій на отримання реального результату в процесі таких взаємовідносин. Позивач вважає, що податковим органом не доведено наявність складу порушення товариством вимог податкового законодавства; не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано доказів, які б свідчили про правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Позивач просить касаційну скаргу контролюючого органу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 61.1 стаття 61.
Податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
10.2. Підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62.
Способом здійснення податкового контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.
10.3. Пункт 71.1 стаття 71.
Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.
10.4. Підпункт 72.1.1 пункту 72.1 статті 72.
Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
10.5. Пункт 74.1 статті 74.
Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику
10.6. Пункт 74.2 статті 74.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань
10.7. Пункту 75.1 статті 75.
Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
10.8. Пункт 86.1 статті 86.
Результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.
У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов`язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
10.9. Пункт 135.2 статті 135.
Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
10.10. Пункт 138.2 статті 138.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
10.11. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.
Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
10.12. Пункт 185.1 статті 185.
Об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
10.13. Пункт 188.1 статті 188.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв`язку).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
10.14. Стаття 198.
9.14.1. Пункт 198.1 статті 198.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.