ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2020 року
м. Київ
справа № 820/1508/17
адміністративне провадження № К/9901/31756/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маковій", провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року (суддя Волошин Д.А.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року судді: Спаскін О.А. (головуючий), Дюкарєва С.В., Сіренко О.І.) у справі № 820/1508/17.
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Головне управління ДФС у Харківській області (далі - позивач, контролюючий орган) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маковій" (далі - відповідач, Товариство) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства, застосованого на підставі рішення заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області від 03.04.2017 №3403/10/20-40-14-05-14.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не допустив посадових контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства за період з 01.12.2015 по 28.02.2017 про що було складено акт недопуску до проведення перевірки від 28.03.2017 №498/20-40-14-05-19/33816897 та у зв`язку з чим на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України контролюючим органом прийнято рішення про застосування умовного арешту майна ТОВ "Маковій".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017, у задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення судів про відмову у задоволенні позовних вимог обґрунтовано відсутністю правових підстав для перевірки обґрунтованості рішення №3403/10/20-40-14-05-14 від 03.04.2017, яким застосовано адміністративний арешт майна платника податків, оскільки на момент звернення контролюючого органу до суду із цим позовом минули встановлені законом 96 годин, а отже арешт є припиненим відповідно до вимог п.п.94.19.1 п.94.19 ст.94 Податкового кодексу України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2017, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги контролюючого органу.
6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом 24.03.2017 на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України прийнято наказ №1171 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Маковій" терміном 5 робочих днів, починаючи з 28.03.2017.
На підставі наказу від 24.03.2017 №1171 та направлень на перевірку від 27.03.2017 №1712, №1713 та №1714 фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області 28.03.2017 було здійснено вихід на перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Маковій", проте відповідач не допустив податкових інспекторів до проведення перевірки, у зв`язку із чим було складено акт від 28.03.2017 №498/20-40-14-05-19/33816897.
03.04.20117 о 12:00 год. заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "Маковій" на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, у зв`язку із відмовою від проведення перевірки та допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.
Предметом позову є підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна відповідача.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права та зазначає, що судами попередніх інстанцій невраховано, що вимоги про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна заявлені в позовному провадженні, а не в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суди попередніх інстанцій безпідставно застосували норму пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України, якою встановлений строк для підтвердження обґрунтованість адміністративного арешту майна в судовому порядку. Крім того, контролюючий орган вказує, що звернувся до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна в межах передбаченого Кодексом адміністративного судочинства України строку, проте провадження у справі за таким поданням було закрито у зв`язку з наявністю спору про право.
9. Відповідач не реалізував своє процесуальне право щодо подання відзиву (заперечень) на касаційну скаргу позивача.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20.
Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
10.2 Пункт 94.1 статті 94.
Адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.
10.3. Підпункт 94.2.3 пункту 94.2 статті 94.
Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
10.4. Пункт 94.4 статті 94.
Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
10.5. Пункт 94.10 статті 94.