ПОСТАНОВА
Іменем України
10 липня 2020 року
Київ
справа №826/26484/15
адміністративне провадження №К/9901/12603/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №826/26484/15
за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві, старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві Медведєвої Олени Олегівни, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" - про визнання незаконною та скасування постанови, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2016 року, ухвалену в складі: головуючого судді Іщука І.О., і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Грищенко Т.М., суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач-1, ВДВС Дарницького РУЮ у місті Києві), старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві Медведєвої Олени Олегівни (далі - відповідач-2, старший державний виконавець ВДВС Дарницького РУЮ у місті Києві Медведєва О.О.), за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - третя особа, ТОВ "Кредитні ініціативи"), із вимогами: визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 14.10.2015, винесену старшим державним виконавцем ВДВС Дарницького РУЮ у місті Києві Медведєвою О.О. (ВП №49047270) за виконавчим написом від 18.09.2013 №1332, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовим Володимиром Юрійовичем про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження є протиправною, і такою, що винесена із порушенням вимог Закону України від 21.04.1999 №606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон №606-XIV; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оскільки таке провадження відкрито на підставі виконавчого документу, строк пред`явлення для примусового виконання якого закінчився.
3. Відповідач-2 проти позову заперечувала, зазначивши, що на виконанні у ВДВС Дарницького РУЮ у місті Києві перебував виконавчий документ, а саме виконавчий напис від 18.09.2013 №1332, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовим Володимиром Юрійовичем про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1, що має заборгованість перед ТОВ "Кредитні ініціативи" у розмірі 1975777,35 грн. Постановою старшого державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ у місті Києві Медведевою О.О. від 14.10.2015 відкрито виконавче провадження №49047270 щодо примусового виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса. Однак, постановою від 14.01.2016 ВП №49047270 такий виконавчий документ був повернутий стягувачові.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. 18 вересня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовим Володимиром Юрійовичем на підставі заяви ТОВ "Кредитні ініціативи" було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1332 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1
5. 14 жовтня 2015 року старшим державним виконавцем ВДВС Дарницького РУЮ у місті Києві Медведєвою О.О. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №49047270 за виконавчим написом від 18.09.2013 №1332, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовим Володимиром Юрійовичем про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1, що має заборгованість перед ТОВ "Кредитні ініціативи" 1975777,35 грн.
6. Копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.10.2015 ВП №49047270 позивач отримав 27.11.2015, що підтверджується листом Лівобережного поштамту Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 02.12.2015 №31/52-Д-І-1220.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
7. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року, відмовлено у задоволенні позову.
8. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що виконавчий напис №1332, учинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовим Володимиром Юрійовичем, набрав юридичної сили 18.09.2013, про що зазначено у такому виконавчому написі та в оскаржуваній постанові про відкриття виконавчого провадження. Також у цій постанові зазначено, що заяву на примусове виконання стягувачем було подано до ВДВС Дарницького РУЮ у місті Києві 05.10.2015.
9. Отже, з моменту набрання юридичної сили виконавчим написом від 18.09.2013 №1332 і до дня звернення представника стягувача - TOB "Кредитні ініціативи" із заявою на примусове виконання до ВДВС Дарницького РУЮ у місті Києві та винесення відповідачем-2 оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження минуло більше ніж 2 роки.
10. Водночас суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідно до статті 1 Закону України від 03.06.2014 №1304-VII "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (далі - Закон №1304-VII) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо і таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв м для квартири і 250 кв м для житлового будинку.
11. Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців - іншої інформації щодо нерухомого майна не знайдено, а тому 14.01.2016 старшим державним виконавцем ВДВС Дарницького РУЮ у місті Києві Медведєвою О.О. у ВП №49047270 було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 9 статті 47 Закону №606-XIV.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
12. У касаційній скарзі позивач, не погоджуючись із рішенням попередніх інстанцій, просить їх скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
13. Касаційну скаргу скаржник мотивує тим, що подання до державної виконавчої служби виконавчого напису нотаріуса, строк пред`явлення до примусового виконання якого закінчився, є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, про що державний виконавець виносить відповідну постанову.
14. Скаржник наголошує, що постанова про повернення виконавчого документу стягувачу від 14.01.2016 ВП №49047270 не є предметом судового дослідження у цій справі і така не спростовує протиправність винесеної раніше постанови про відкриття виконавчого провадження, яку позивач просив визнати незаконною та скасувати.
15. Водночас суди попередніх інстанцій наведеного не урахували та з незрозумілих скаржнику підстав відмовили йому в задоволенні позовних вимог.
16. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
17. 15 грудня 2017 року, у зв`язку із початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
18. 31 січня 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
19. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Бевзенку В.М., суддям Шарапі В.М., Данилевич Н.А.
20. Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 23 квітня 2020 року №648/0/78-20, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
21. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
22. Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2016 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року прийнято до провадження.
23. Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
24. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
25. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
26. Згідно із підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.