ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2020 року
м. Київ
справа № 814/2152/16
адміністративне провадження № К/9901/22107/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,
суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 814/2152/16
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Управління патрульної поліції у місті Миколаєві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, ухвалену у складі: головуючого судді Гордієнко Т.О., та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, постановлену у складі: головуючого судді Танасогло Т.М., суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - ДПП НП України, відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Управління патрульної поліції у місті Миколаєві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - УПП у м. Миколаєві ДПП НП України) - з вимогами:
1.1. визнати протиправним і скасувати наказ ДПП НП України від 31 серпня 2016 року № 2565 у частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби з поліції;
1.2. визнати протиправним і скасувати наказ ДПП НП України від 15 вересня 2016 року № 228 у частині ОСОБА_1 відповідно до пункту 6 частини першої статті 75 Закону України "Про Національну поліцію";
1.3. поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора роти №4 батальйону №1 УПП у м. Миколаєві ДПП НП України з 16 вересня 2016 року;
1.3. стягнути з ДПП НП України на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення до нього було застосовано безпідставно, адже висновок службового розслідування не містить посилань на конкретні факти невиконання або неналежного виконання ним своїх службових обов`язків.
3. Позивач доводить, що службове розслідування щодо нього було проведено упереджено, а обраний вид дисциплінарного стягнення є непропорційним і пов`язаний виключно з негативним суспільним резонансом подій, щодо яких проводилося службове розслідування. Водночас обставин та обстановки, в якій ним вчинялися дії, розцінені відповідачем як дисциплінарний проступок, останнім об`єктивно та неупереджено досліджено не було.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач із 07 листопада 2015 року проходив службу в Управлінні патрульної поліції м. Миколаєва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
5. Наказом начальника ДПП НП України від 30 травня 2016 року №1096 тимчасове виконання обов`язків заступника командира роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Миколаєві покладено на молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 - інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Миколаєві.
6. Наказом ДПП НП України від 30 серпня 2016 року №2558 з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни ОСОБА_1, що виразилися у бездіяльності під час учинення хуліганських дій невідомими особами, які супроводжувались насильством стосовно перехожих, призначено службове розслідування.
7. Під час службового розслідування ОСОБА_1 пояснив, що 29 серпня 2016 року він заступив на службу нічної зміни в складі екіпажу автопатруля "Кант-451" як заступник командира роти № 4 батальйону № 1 УПП у м. Миколаєві. 30 серпня 2016 року о 01:00 год від чергового "Квазар" було прийнято повідомлення про необхідність допомоги екіпажам патрульної поліції поблизу ресторану "МакДональдз". Прибувши на місце, він побачив скупчення людей та екіпажі "Кант-405" та "Кант-452", що врегулювали конфлікт між фізичними особами. Причини конфлікту були незрозумілі та ніхто з присутніх екіпажів не міг нічого пояснити, оскільки всі були зайняті припиненням протиправних діянь.
8. Як пояснив позивач під час службового розслідування, у конфлікті участь брали декілька осіб: 1) чоловік спортивної статури - водій автомобіля "Mercedes-Benz", який стояв на перехресті вул. Соборної та вул. Адмірала Макарова у м. Миколаєві. Чоловік постійно грубо лаявся на іншого чоловіка та жінку, намагався скоротити між ними відстань, вів себе агресивно, 2) чоловік із дружиною та дитиною, який, ймовірно, перебував у стані алкогольного сп`яніння, і ображав першого чоловіка. Зі слів осіб, які перебували на місці події та були її очевидцями, один із чоловіків наніс удар в обличчя іншому.
9. Позивач під час службового розслідування зазначив, що з метою припинення хуліганських дій, чоловіка спортивної статури присутні на місці події екіпажі відвели в сторону та запропонували під`їхати до Центрального ВП ГУНП, проте він відмовився. Поліцейськими було прийнято рішення, що він під`їде в супроводі екіпажів патрульних поліцейських на своєму автомобілі, яким керувала його супутниця (адже чоловік турбувався про цілісність та неушкодженість свого транспортного засобу в разі його залишення).
10. Також особа, яка фіксувала подію на мобільний телефон, попросила його назвати своє ім`я, на що він на випередження запитав його прізвище, ім`я та по-батькові. Чоловік представився ОСОБА_2 . ОСОБА_1, перефразувавши та повторивши зазначені громадянином анкетні дані, представився заступником командира роти № 4 і назвав своє прізвище.
11. За висновками службового розслідування у діях ОСОБА_1 встановлено склад дисциплінарного проступку, що полягає у невиконанні службових обов`язків, які виразилися в бездіяльності під час вчинення хуліганських дій невідомими особами, які супроводжувалися насильством стосовно перехожих 30 серпня 2016 року у м. Миколаєві по вул. Соборній.
12. За результатами службового розслідування ДПП НП України прийнято наказ від 31 серпня 2016 року № 2558, пунктом 6 якого передбачено, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні пунктів 1, 2, 3, 4, 6, 7, 9, 10 частини першої статті 7, пункту 8 частини першої статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18, пункту 1 частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" інспектора роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції у м. Миколаєві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України.
13. Наказом Департаменту патрульної поліції від 15 вересня 2016 року № 228 о/с позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію України" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
14. Не погоджуючись з указаним наказом, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
15. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
16. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про доведеність матеріалами службового розслідування факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що полягав у невиконанні безпосередніх службових обов`язків для припинення порушень громадського порядку 30 серпня 2016 року на перехресті вул. Адмірала Макарова та вул. Соборної у м. Миколаєві.
17. Переглянувши відеозаписи подій з нагрудних камер поліцейських та очевидців, суди погодилися з висновками службового розслідування про те, що позивач, прибувши на виклик, не зміг організувати підлеглих йому поліцейських, був нерішучим і безпораднім, у зв`язку з чим на місці події в присутності декількох екіпажів патрульної поліції невідомі особи тривалий час продовжували зухвало порушувати громадський порядок.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
18. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.
19. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли безпідставних висновків про те, що в його діях мав місце склад дисциплінарного проступку.
20. Позивач доводить, що коли він прибув на місце події на перехресті вул. Адмірала Макарова та вул. Соборної в м. Миколаєві конфлікт був вичерпаний унаслідок припинення протиправних дій працівниками екіпажів поліції, що прибули туди раніше. З урахуванням викладеного позивач уважає, що висновки службового розслідування про те, що він не вжив активних дій для припинення порушень публічного порядку були зроблені без урахування фактичних обставин розвитку подій, що мали місце 30 серпня 2016 року на перехресті вул. Адмірала Макарова та вул. Соборної в м. Миколаєві.
21. Позивач також зазначає, що законами та іншими нормативно-правовими актами не визначено конкретних строків і способів припинення протиправних посягань на публічний порядок, а тому висновки службового розслідування про те, що він був безпорадним і нерішучим не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.
22. Позивач уважає, що застосоване до нього стягнення було непропорційним, адже на його поведінку, в основному, вплинули критичні публікації в ЗМІ і соціальних мережах, а не об`єктивна оцінка всіх обставин події.
23. Інші учасники справи правом подати заперечення (відзив) на касаційну скаргу не скористалися.
24. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
25. 15 грудня 2017 року, у зв`язку з початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
26. 14 лютого 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
27. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Бевзенку В.М., суддям Шарапі В.М., Данилевич В.М.
28. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 24 квітня 2020 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
29. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 квітня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О. Р., суддям Кашпур О. В., Уханенку С.А.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
30. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №?2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
31. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
32. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
33. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
34. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
35. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX.
36. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
37. Відповідно до статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №?580-VIII) служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських із виконання покладених на поліцію повноважень.
38. Частиною першою статті 18 Закону №?580-VIII установлено, що поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
39. Статтею 23 Закону №?580-VIII передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях.