ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2020 року
м. Київ
справа № 806/2270/16
адміністративне провадження № К/9901/40249/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 7 березня 2017 року (суддя Шимонович Р.М.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2017 року (судді: Кузьменко Л.В. (головуючий), Іваненко Т.В., Франовська К.С.) у справі № 806/2270/16,
У С Т А Н О В И В:
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Житомирська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області) про скасування: податкових повідомлень-рішень Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області від 17.06.2016 № 0008391305, № 0008401305, № 0008411305, рішення Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області від 17.06.2016 № 0015671305 про застосування штрафних санкцій, вимоги Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області від 06.05.2016 № Ф-0002251305 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 7 березня 2017 року залишено без розгляду адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області в частині позовних вимог про скасування вимоги від 06.05.2016 № Ф-0002251305 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 6 362,33 грн та рішення від 17.06.2016 № 0015671305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 636,22 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки висновки відповідача за результатами проведення перевірки позивача з питань правильності дотримання ним податкового законодавства є хибними та такими, які не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв`язку з невірним застосуванням положень податкового законодавства.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 7 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області від 17.06.2016 № 0008391305, № 0008401305 та № 0008411305.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки контролюючим органом не доведено та не надано належних та достатніх доказів на підтвердження недотримання позивачем вимог податкового законодавства, а також судами встановлено, що при проведенні перевірки контролюючим органом допущено порушення порядку та процедури проведення документальної планової виїзної перевірки, приписи Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, крім того, відповідачем при проведенні перевірки не було досліджено первинних документів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Житомирська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 7 березня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2017 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у період з 07.04.2016 по 20.04.2016 (з продовженням терміну проведення перевірки на п`ять робочих днів з 21.04.2016) посадовими особами Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт №2243/13-05/2466002815 від 06.05.2016.
Контролюючим органом у вказаному акті перевірки зафіксовано порушення: п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, пп. 138.8.2 ст. 138, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, а саме: позивачем за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 занижено суму оподаткованого доходу на 6969729,88 грн, що призвело до заниження на 1096483,33 грн суми податку на доходи, що підлягає сплаті до бюджету; п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 на загальну суму 1286918,00 грн.
За результатами проведення вказаної перевірки позивача 17.06.2016 Житомирською ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0008391305 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб розміром 1376604,16 грн, у тому числі: 1096483,33 грн - за податковими зобов`язаннями та 274120,83 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0008401305 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість розміром 1807748,00 грн, у тому числі: 1205164,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 602584,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0008411305 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість розміром 81 754,00 грн за грудень 2014 року.
Не погодившись із зазначеними рішеннями контролюючого органу, позивач розпочав процедуру адміністративного оскарження. Рішеннями ГУ ДФС у Житомирській області від 25.07.2016 № 492/14/06-30-10-07-07 та Державної фіскальної служби України від 21.10.2016 № 11051/Р/99-99-11-02-01-14 скарги ФОП ОСОБА_1 залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області від 17.06.2016 № 0008391305, № 0008401305 та № 0008411305 - без змін.
Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області від 17.06.2016 №0008391305 став висновок контролюючого органу про: заниження позивачем загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження підприємницької діяльності на 6484397,78 грн, який складається з 49807,74 грн виручки, отриманої платником при реалізації товарів згідно даних банківського рахунку; 6434590,04 грн виручки, отриманої через незареєстрований в установленому порядку та необлікований касовий апарат, який фігурує в матеріалах кримінального провадження №32015060000000024, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.05.2015 за ознаками злочину, передбаченого частиною третьої статті 212 Кримінального кодексу України; завищення суми витрат, безпосередньо пов`язаних із отриманим доходом на 485332,10 грн, які складаються з 479635,84 грн документально не підтверджених витрат та 5696,26 грн витрат на оплату праці. Однак, вказані висновки акту перевірки не знайшли свого документального підтвердження, оскільки контролюючий орган при досліджені правомірності формування ФОП ОСОБА_1 витрат у 2014 році здійснює порівняльний аналіз показників податкової звітності, але не дослідження первинних документів, та при дослідженні формування позивачем доходу посилається виключно на обставини, встановлені у ході кримінального провадження. Зі змісту вказаного акта перевірки судами попередніх інстанцій встановлено, що останній не містить конкретного змісту порушень із посиланням на недоліки чи відсутність у позивача первинних документів, що слугували підставами для донарахування податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб. Так, у акті перевірки контролюючий орган, зокрема, зазначає про завищення витрат на оплату праці в сумі 5696,26 грн, однак висновок відповідача ґрунтується виключно на порівнянні показників податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік, звітності з єдиного соціального внеску та форми 1-ДФ.
У свою чергу, зі змісту акту перевірки (17 сторінка акту том 1 а.с. 27) вбачається, що фонд оплати праці за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 становив 253705,97 грн, на сторінці 15 акту перевірки (том 1 а.с.26) зазначено, що ФОП ОСОБА_1 сплачено єдиний соціальний внесок з доходів найманих працівників в сумі 111119,50 грн. Отже, загальна сума заробітної плати та сплаченого єдиного соціального внеску, яка, відповідно до положень статті 138 Податкового кодексу України, підлягає включенню до складу витрат у перевіреному періоді становить 364825,47 грн. Відтак, відповідач, зазначаючи, що витрати на оплату праці у 2014 році складали 354890,93 грн, зобов`язаний був зазначити на підставі яких первинних документів дійшов такого висновку, оскільки, з показників звітності за 2014 рік у ході судового розгляду справи не встановлено завищення суми витрат ФОП ОСОБА_1, що також спростовується самим змістом акту перевірки.
Суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що не знайшли свого підтвердження висновки контролюючого органу про завищення позивачем витрат на суму 479635,84 грн, оскільки таке порушення виявлено відповідачем шляхом порівняльного аналізу цін придбання та реалізації тютюнових виробів в розрізі номенклатури та періодів, тоді як положеннями чинного податкового законодавства передбачено, що для підтвердження/спростування правомірності формування платником витрат, контролюючий орган під час здійснення перевірки зобов`язаний перевірити правильність формування підприємством даних податкового обліку за період перевірки на підставі відповідних первинних документів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку про не включення позивачем до складу доходу суми виручки розміром 49807,74 грн, отриманої платником при реалізації товарів згідно даних банківського рахунку, що було встановлено в ході опрацювання первинних документів та звітності, поданої до контролюючого органу. Суди обґрунтовано зазначили, що доводи контролюючого органу про заниження позивачем суми оподатковуваного доходу мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника на формування витрат, або свідчать про не повне відображення доходів у податковому обліку, однак, у справі, що розглядається, контролюючим органом не доведено існування таких обставин та відсутні посилання на первинні бухгалтерські документи. Разом з тим, у разі встановлення обставин неврахування у складі доходу виручки, контролюючий орган зобов`язаний деталізувати та зазначити у якому періоді виявлено порушення, на який рахунок зараховано виручку, за який товар, тощо, оскільки зі змісту податкової звітності неможливо встановити враховано чи не враховано платником суму виручки. Таким чином, відповідачем при оформленні акту перевірки не взято до уваги вимоги чинного законодавства, а також не досліджено відповідних первинних документів.
Обґрунтовуючи заниження ФОП ОСОБА_1 доходу на суму 6484397,78 грн, відповідач посилався на обставини, встановлені у ході досудового розслідування кримінального провадження № 32015060000000024. Так, у ході проведення обшуку за адресою офісного приміщення ФОП ОСОБА_1 та поміж первинних документів були знайдені частини видаткових накладних із відірваними реквізитами постачальника, без підписів та печаток, із зазначенням кількості та суми закуплених не облікованих тютюнових виробів; листи (чорнові записи) під назвою "Рекун 2-я форма", із зазначенням адреси кіоску, дати, переліку не облікованих тютюнових виробів та суми закупленої не облікованої продукції; вилучено розпломбований касовий апарат марки MINI-500.02 МЕ, заводський номер НОМЕР_1, знятий з реєстрації в контролюючому органі в березні 2013 року. Із зазначеного касового апарату сформовані та роздруковані Z-звіти та Х-звіти, відповідно до яких виручка від реалізації необлікованих тютюнових виробів з 01.01.2014 по 31.12.2014 становить 7721508,05 грн, у тому числі ПДВ - 1286918,02 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у матеріалах справи відсутні дані про завершення кримінального провадження №32015060000000024, як і відсутні копії обвинувального або виправдувального вироку відносно незаконної діяльності позивача при здійсненні господарської діяльності. У зв`язку з цим висновок відповідача про заниження позивачем оподатковуваного доходу на суму виручки розміром 6434590,04 грн, отриманої через незареєстрований в установленому порядку та необлікований касовий апарат, який фігурує в матеріалах кримінального провадження №32015060000000024, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.05.2015 за ознаками злочину, передбаченого частиною третьої статті 212 Кримінального кодексу України є передчасним. Судами встановлено, що первинні документи ФОП ОСОБА_1 за перевірений період були вилучені слідчим ОВС ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Житомирській області. Проте, відповідачем не було надано до судів жодних доказів того, що ним вживались усі заходи для об`єктивного та повного проведення планової перевірки діяльності ФОП ОСОБА_1 . При цьому, позивач на запит від 01.12.2015 повідомив контролюючий орган про те, що запитувані документи вилучені слідчим ОВС ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Житомирській області.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення допущені позивачем, на неврахування судами першої та апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також зазначає щодо документального підтвердження висновків зазначених в акті перевірки №2243/13-05/2466002815 від 06.05.2016, на підставі яких приймались оскаржувані податкові повідомлення-рішення, матеріалами кримінального провадження № 32015060000000024, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
8. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункти 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14.
Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);
господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
10.2. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.