ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2020 року
м. Київ
справа №240/1407/19
адміністративне провадження №К/9901/2713/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Попільнянське лісове господарство"
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року (головуючий суддя Драчук Т.О., судді: Ватаманюк Р.В., Полотнянко Ю.П.)
у справі за позовом Державного підприємства "Попільнянське лісове господарство"
до Головного управління ДФС у Житомирській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Державне підприємство "Попільнянське лісове господарство" (далі також - позивач, ДП "Попільнянське лісове господарство") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області (далі також - відповідач, Управління), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 5 лютого 2019 року: - №0002101413, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 515885,00 грн., в тому числі 412708,00 грн. за податковим зобов`язанням та 103177,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; - №0002091413, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 103112,00 грн., в тому числі 82489,00 грн. за податковим зобов`язанням та 20623,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Обґрунтовуючи позовну заяву, платник податків вказував, що відповідачем протиправно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки господарські операції, які вчинені між ДП "Попільнянське лісове господарство" та контрагентами ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Пром Гарант Плюс" у періоді, що перевірявся, є реальними та підтверджуються належним чином оформленими первинними документами.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно, оскільки фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами не підтверджене належним чином оформленими документами.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 5 лютого 2019 року №0002091413 в частині грошового зобов`язання на суму 82489,00 грн. та штрафної санкції на суму 20623,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 5 лютого 2019 року №0002101413 в частині грошового зобов`язання на суму 279633,00 грн. та штрафної санкції на суму 69908,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що надані позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Пром Гарант Плюс" документи містять відомості, які в повній мірі відображають суть господарських операцій, однак здійснення господарських операцій між ДП "Попільнянське лісове господарство" та ФОП ОСОБА_2 не підтверджується документально.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення цим судом норм матеріального та процесуального права просив рішення апеляційного суду у відповідній частині скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін. Вказує, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не допущено порушень норм матеріального та процесуального права.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами планової виїзної документальної перевірки Державного підприємства "Попільнянське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2018 року, валютного - за період з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2018 року, валютного - за період з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2018 року, єдиного на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 1 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року відповідачем складено акт перевірки від 9 січня 2019 року №11/06-30-14-13/13549845, яким встановлено порушення: - пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, статті 135 Податкового кодексу України, пункту 1 статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зі змінами та доповненнями), пункту 1.2 статті 1, пункту 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 5 червня 1995 року №168/704, в результаті чого ДП "Попільнянське лісове господарство" занижено податок на прибуток на загальну суму 412708 грн., в тому числі: за 3 квартали 2016 року в сумі 85839 грн., за 2016 рік в сумі 264648 грн., за І квартал 2017 року в сумі 14985 грн., за півріччя 2017 року в сумі 14985 грн., за 3 квартали 2017 року в сумі 14985 грн., за 2017 рік в сумі 14985 грн., за півріччя 2018 року в сумі 36597 грн., за 3 квартали 2018 року в сумі 133075 грн.; - пункту 44.1 статті 44, пункту 187.1 статті 187, пункту; 198.1, пункту 198.2, пунктів 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 83842 грн., в тому числі: за вересень 2016 року в сумі 13176 грн., за жовтень 2016 року в сумі 13392 грн., за листопад 2016 року в сумі 24029 грн., за грудень 2016 року в сумі 15242 грн., за січень 2017 року в сумі 16650 грн., за вересень 2018 року в сумі 1353 грн.
Висновки контролюючого органу обґрунтовано тим, що позивачем не підтверджено первинними документами реальність господарських операцій з його контрагентами: з ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Пром Гарант Плюс".
За результатами розгляду заперечень висновки акта перевірки залишено без змін.
5 лютого 2019 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0002101413 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємства в сумі 515885,00 грн., в тому числі 412708,00 грн. - за податковими зобов`язаннями, 103177,00 грн. - за штрафними санкціями;
- №0002091413 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 104803,00 грн., в тому числі 83842,00 грн. - за податковими зобов`язаннями, 20961,00 грн. - за штрафними санкціями.
Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 5 лютого 2019 року в частині, а саме: - №0002101413, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 515885,00 грн., в тому числі 412708,00 грн. за податковим зобов`язанням та 103177,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; - №0002091413, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 103112,00 грн., в тому числі 82489,00 грн. за податковим зобов`язанням та 20623,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
В касаційному порядку позивачем оскаржується постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року в частині відмови у задоволенні позову, а саме щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 5 лютого 2019 року №0002101413, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 166344,00 грн., в тому числі 133075,00 грн. за податковим зобов`язанням та 33269,00 грн.
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що судом апеляційної інстанції не враховано те, що оскільки вартість послуги з поточного ремонту автоцеху на підставі договору між ДП "Попільнянське лісове господарство" та ФОП ОСОБА_2 становила лише 198925,00 грн., то перед його укладенням процедура публічної закупівлі не проводилася в силу закону (відповідно до статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень). Під час укладення договору сторони домовилися, що роботи виконуються матеріалами замовника. Однак в ході здійснення ремонту у зв`язку з відсутністю на складі необхідних матеріалів, ДП "Попільнянське лісове господарство" гарантувало сплатити кошти за будівельні матеріали, які будуть придбані виконавцем, після фактичного виконання робіт на підставі поданих актів. Під час здійснення ремонту, ФОП ОСОБА_2 закуповувалися матеріали, вартість яких нею була включена до актів виконаних робіт та яку було оплачено позивачем в повному обсязі.
Щодо висновків суду апеляційної інстанції в частині виконання договору розпилювання лісу в липні 2018 року скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано, що протягом вказаного періоду на ДП "Попільнянське лісове господарство" було розпилено 934,18 кубів деревини, що й не заперечувалося відповідачем. Суд апеляційної інстанції також не звернув увагу на те, що ОСОБА_2 не займалася роздрібною торгівлею хлібобулочними виробами, оскільки жодного підтверджуючого документу щодо здійснення такого виду діяльності відповідачем не надано, а відображення вказаною ФОП у звітності за 2 квартали та 3 квартали 2018 року сум доходу 361500,00 грн. та 647803,00 грн. є нічим іншим, як технічною помилкою.
Крім того, позивач наголошує, що за порушення правил проведення процедур закупівель Законом України "Про публічні закупівлі" передбачено відповідальність посадових осіб, однак вказаним законом не встановлено відповідальності для юридичної особи, яка в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" мала б бути замовником закупівлі.
3.2. Доводи відповідача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує на те, що твердження платника податків щодо порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в частині відмови у задоволенні позову є необґрунтованими, оскільки: - відповідно до податкової декларації ФОП ОСОБА_2 за 3 квартали 2018 року обсяг задекларованого одержаного доходу від виду діяльності 47.24 - Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах склав 647803,00 грн. Під час перевірки контролюючим органом з`ясовано, що будь-яка інша звітність до органів ДФС вказаним ФОП не подавалась, зокрема і податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку. Також зазначена сума наданих послуг за актом про надання послуг №1 від 31 липня 2018 року (467420,00 грн.) значно відрізняється від суми задекларованого доходу за 3 квартали 2018 року (647803,00 грн.), що свідчить про відсутність можливої помилки при заповненні виду підприємницької діяльності у декларації ФОП ОСОБА_2 .
Посилання скаржника на необов`язковість проведення тендеру під час здійснення закупівлі ремонтних робіт є також безпідставним, так як загальна сума закуплених матеріалів склала 271943,00 грн. і позивач при попередньому розрахунку робіт та затвердженні кошторису мав би обрахувати всі необхідні матеріали, а тому знав про наявність чи відсутність останніх.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
За правилами пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 1 січня 2015 року) для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).