ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2020 року
м. Київ
справа № 760/8406/16-а
адміністративне провадження № К/9901/29738/19
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу № 760/8406/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Генерального штабу Збройних Сил України
про зобов`язання здійснити перерахунок і виплатити грошову допомогу при звільненні,
провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючий суддя Твердохліб В.А., судді: Костюк Л.О., Троян Н.М.)
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Генерального штабу Збройних Сил України щодо нарахування та виплати йому грошової допомоги при звільненні, передбаченої статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям, передбаченої Постановою КМ України від 22.09.2010 №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ міністерства внутрішніх справ";
- зобов`язати Генеральний штаб Збройних Сил України здійснити йому перерахунок грошової допомоги при звільнені з включенням до грошового забезпечення 60 % щомісячної додаткової грошової винагороди згідно вищезазначеної постанови КМ України з урахуванням виплаченої суми;
- зобов`язати Генеральний штаб Збройних Сил України виплатити позивачу грошову допомогу при звільненні з включенням до грошового забезпечення 60 % щомісячної додаткової грошової винагороди згідно такої постанови КМ України з урахуванням раніше виплачених сум.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно проведено розрахунок грошової допомоги при звільненні позивача виходячи з грошового забезпечення, до якого неправомірно не було включено щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 60 %, яка була введена Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
3. Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 18.11.2016 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Генерального штабу Збройних Сил України щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, передбаченої статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям, передбаченої Постановою КМ України від 22.09.2010 №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ міністерства внутрішніх справ".
Зобов`язано Генеральний штаб Збройних Сил України здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошової допомоги при звільнені з включенням до грошового забезпечення 60 % щомісячної додаткової грошової винагороди згідно Постанови КМ України від 22.09.2010 №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ міністерства внутрішніх справ" та виплатити останню з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Рішення суду першої інстанцій мотивоване тим, що у ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
При цьому Постановою КМ України від 22.09.2010 № 889 передбачено виплату щомісячної додаткової грошової винагороди: військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
5. Суд першої інстанції виходив з того, що постановою КМ України від 22.09.2010 № 889 передбачено виплату вказаним у ній категоріям військовослужбовців, щомісячної додаткової грошової винагороди, яка має постійний щомісячний характер та у відповідності до положень ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" включається до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
6. Судом першої інстанції враховано правову позицію, висловлена в постанові Верховного Суду України від 20.10.2015 у справі № 559/3342/14-а.
7. Суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що при здійсненні розрахунку позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби склад грошового забезпечення має бути визначений відповідно до положень ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", до якого має бути включена, зокрема, і щомісячна додаткової грошова винагорода встановлена постановою КМ України від 22.09.2010 № 889.
8. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 скасовано постанову суду першої інстанції та відмовлено в задоволенні позову.
9. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 Міністром оборони України видано наказ від 15.11.2010 № 595 "Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України", положення якої стали застосовуватися з 01.10.2010.
10. Апеляційний суд виходив з того, що у пункті 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України" встановлено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
11. Судом апеляційної інстанції визначено, що щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена військовослужбовцям наказом МО №595, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 15.07.2014 у справі № 21-234а14.
12. Судом апеляційної інстанції враховано, що у постанові Верховного Суду України від 19.05.2015, справа №21-466а15, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вказала на те, що вже вирішувала питання про усунення розбіжностей у застосуванні статті 9 Закону №2011-XII та постанови № 889 і, зокрема, у своїй постанові від 04.11.2014 (справа № 21-473а14) дійшла висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена постановою № 889 та Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 № 595 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.11.2010 за № 1194/18489), виданим на виконання постанови № 889, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.
13. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те що здійснюючи нарахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги, відповідач діяв відповідно до чинного законодавства України та виключно в межах наданих йому повноважень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
14. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу.
15. У касаційній скарзі касатор просить:
Скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
16. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якій останій просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 - без змін.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
17. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 на підставі пункту п`ятого частини п`ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції до 15.12.2017.
18. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду касаційної інстанції ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України із заявою про її перегляд.
Ухвалою Верховного Суду України від 23.06.2017 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України про зобов`язання здійснити перерахунок і виплатити грошову допомогу при звільненні для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017.
19. У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання пп. 1, 7 п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України, матеріали вказаної заяви передано до Верховного Суду.
20. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.01.2018 для розгляду даної заяви визначено колегію суддів у складі: Бучик А.Ю. (суддя-доповідач), Мороз Л.Л., Гімон М. М.
21. Ухвалою Верховного Суду від 01.02.2018 задоволено заяви про самовідвід суддів Бучик А.Ю. (суддя-доповідач), Мороз Л.Л., Гімон М. М. у зв`язку з порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України, а саме, без урахування спеціалізації.
22. Відповідно до протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07.02.2018 для розгляду даної заяви визначено колегію суддів у складі: Білоус О.В. (суддя-доповідач), Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.
23. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30.05.2019 №523/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О.В., що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг.
24. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 30.05.2019 визначено новий склад суду: Загороднюк А.Г. (головуючий суддя), Єресько Л.О., Соколов В.М.
25. Постановою Верховного Суду у складі вказаної колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.09.2019 заяву ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 скасовано, а справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
26. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.10.2019 для розгляду даної заяви визначено колегію суддів у складі: Жук А.В. (суддя-доповідач), Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
27. Ухвалою Верховного Суду від 01.11.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 у справі №760/8406/16-а.
28. Ухвалою Верховного Суду від 09.07.2020 справу №760/8406/16-а призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:
29. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
30. Зокрема позивачем наголошено, що щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення.
31. Крім цього, позивач вказує, що постанови Верховного суду України від 15.07.2014 та 19.05.15, на які посилається суд апеляційної інстанції, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, суперечать позиції Верховного суду України, викладеній ним у постанові від 27.07.2016 по справі № 800/16173/15.
32. У відзиві на касаційну скаргу відповідачем зазначається, що винагорода, яка передбачена Постановою КМ України від 22.09.2010 №889, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а тому здійснюючи нарахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги Генеральний штаб Збройних Сил України діяв відповідно до чинного законодавства України та виключно в межах наданих йому повноважень.
33. Крім того, відповідач зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.07.2018 по справі № 826/5785/16 дійшов висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена Постановою КМУ № 889, не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога, передбачена п. 2 ст. 15 Закону № 2011-ХІІ
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
34. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивача Наказом Міністерства оборони України 20.05.2015 №350 звільнено з військової служби за станом здоров`я з вислугою 28 років 9 місяців.
35. Наказом начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України №99 від 25.05.2015 позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з виплатою надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 90% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, премії за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 45% місячного грошового забезпечення, щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60% місячного грошового забезпечення, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% до посадового окладу.
36. Крім того, листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 24.07.2015 позивача повідомлено про те, що відповідно до п.8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 року №595, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.09.2012 року за №1540/21852, така винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
37. Вважаючи, що розрахунок допомоги здійснено виходячи з грошового забезпечення, до якого неправомірно не було включено щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 60 %, яка була введена Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 позивач звернувся до суду з даним позовом.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ