ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2020 року
м. Київ
справа № 805/5017/16-а
адміністративне провадження № К/9901/39436/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року (суддя Кірієнко В.О.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року (головуючий суддя Міронова Г.М., судді: Сіваченко І.В., Чебанов О.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трест Донбасдомнаремонт" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трест Донбасдомнаремонт" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2016 №0000041402/13441, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 4098711,00грн., з яких 2732474,00грн. за основним платежем та 1366237,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Судами встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства щодо документального підтвердження фінансово-господарських відносин з платниками податків ТОВ "СІТІ СТРОЙ-КОМПАНІ" за період з 1 липня 2015 року по 31 липня 2015 року, ТОВ "АРКАДА ПРОМ БУД" за період з 1 січня 2016 року по 31 січня 2016 року, ПП "СКН-ГРУП" за період з 1 квітня 2016 року по 30 квітня 2016 року, ТОВ "ІНТЕР БУД СТИЛЬ" за період з 1 квітня 2016 року по 30 квітня 2016 року, ТОВ "АГРО ТРЕЙД ПІВДЕНЬ" з 1 травня 2016 року по 31 травня 2016 року, ТОВ "АРТ БІЛД КОМПАНІ" за період з 1 травня 2016 року по 31 травня 2016 року, за результатами якої складено акт від 06.09.2016 № 262/05-15-14-02-36252790, яким встановлено порушення вимог підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 188.1 статті 188, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 2751370,00 грн., в тому числі за липень 2015 року на суму 250901,00 грн., за січень 2016 року на суму 556939,00 грн., за квітень 2016 року на суму 545733,00 грн., за травень 2016 року на суму 849804,00 грн., за червень 2016 року на суму 537391,00 грн., за липень 2016 року на суму 10601,00 грн., та заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету всього на 2732474,00 грн., у тому числі за липень 2015 року на суму 232006,00 грн., за січень 2016 року на суму 556939,00 грн., за квітень 2016 року на суму 545733,00 грн., за травень 2016 року на суму 849804,00 грн., за червень 2016 року на суму 537391,00 грн., за липень 2016 року на суму 10601,00 грн.
У акті перевірки податковий орган констатував формування позивачем без достатніх правових підстав податкового кредиту з ПДВ за операціями із ТОВ "СІТІ СТРОЙ-КОМПАНІ", ТОВ "АРКАДА ПРОМ БУД", ПП "СКН-ГРУП", ТОВ "ІНТЕР БУД СТИЛЬ", ТОВ "АГРО ТРЕЙД ПІВДЕНЬ", ТОВ "АРТ БІЛД КОМПАНІ", посилаючись на результати здійснених заходів з податкового контролю по контрагентам та аналізу їх податкової звітності, відповідно до яких не встановлено реальності господарських взаємовідносин останніх з платниками податків по ланцюгу постачання та наявності у них необхідних ресурсів і умов для здійснення спірних операцій. Також посилався на неподання до перевірки дефектних відомостей, рахунків на сплату витрат з забезпечення житлом відряджених робочих та спеціалістів на виконання робіт щодо взаємовідносин підряду, товарно - транспортних накладних та сертифікатів якості щодо поставки товару; відсутність в актах прийому виконаних будівельних робіт окремих реквізитів, як то інформації про посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28.02.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017, позов задоволено; cкасовано податкове повідомлення-рішення від 20.09.2016 №0000041402/13441.
Ухвалюючи рішення, суди прийшли до висновку про недоведеність податковим органом безтоварності господарських операцій позивача з контрагентами щодо виконання підрядних робіт та поставки товару, які використані у власній господарській діяльності, а відтак Підприємство правомірно включило до складу податкового кредиту суми ПДВ за результатами таких операцій.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В своїй касаційній скарзі по суті зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій, вирішення спору без повного та всебічного дослідження всіх обставин, які мають істотне значення для правильного розгляду справи, що унеможливило реалізацію завдання адміністративного судочинства та призвело до формального та незаконного вирішення спору.
Позивач правом подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.
Конституційний правовий порядок у сфері оподаткування ґрунтується на положеннях частини першої статті 67, пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України, згідно з якими кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори, що встановлюються виключно законами України, у порядку і розмірах, передбачених ними.
Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а).
Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
За визначенням статті 1 Закону №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.