ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2020 року
м. Київ
справа № 815/71/18
адміністративне провадження № К/9901/59857/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 (суддя - Єфіменко К.С. ) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 (головуючий суддя Бітова А.І., судді: Лук`янчук О.В., Ступакова І.Г.) у справі №815/71/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТАЙМ" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "РЕСТАЙМ" звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС України (далі Одеська митниця ДФС) про визнання протиправними та скасування рішення Одеської митниці ДФС №UA500020/2017/000002/2 від 05.08.2017 "Про коригування митної вартості товарів" та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2017/00019 від 05.08.2017.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що відповідачем безпідставно прийнято рішення про коригування вартісних показників митної декларації та видачу картки відмови, оскільки надані документи до митного органу декларантом повністю підтверджують заявлені у ВМД показники.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2018, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018, позовні вимоги задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці ДФС №UA500020/2017/000002/2 від 05.08.2017 "Про коригування митної вартості товарів" та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2017/00019 від 05.08.2017.
Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, прийшли до висновку, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товару та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у відповідача підстав для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за іншим (шостим) методом.
Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Митниця звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що митну вартість імпортованого позивачем товару було нею скориговано у зв`язку із тим, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості .
Позивач не скористався своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Судами встановлено, що 05.06.2017 між ТОВ "РЕСТАЙМ" (Покупець) та фірмою "YANCHENGFOREIGNTRADECORP. LTD" (Китай) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №YC013619.
Згідно п.1.1. контракту продавець зобов`язався продати товар (жіноче і чоловіче взуття), а покупець прийняти та оплатити товар згідно з інвойсом, що додається до кожної окремої поставки товару та є невід`ємною частиною дійсного контракту.
Відповідно до п.1.2., п.п.2.1-2.4 контракту №YC013619, кількість, ціна та якість товару вказується в інвойсі, що додається до кожної окремої поставки товару.
Пунктом 4 контракту №YC013619, визначено, що товар вважається зданим продавцем і прийнятим покупцем: За якістю: відповідно до документів, що підтверджують якість товару, за кількістю: відповідно до товаросупровідних документів. Товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем з моменту навантаження товару на борт судна та оформлення перевізних документів.
Згідно п.п.5, 6 контракту №YC013619, товар повинен постачатись у пакунках, що забезпечують цілість товару від будь-яких видів пошкоджень під час транспортування всіма видами транспорту з урахуванням перевалок, вантажно-розвантажувальних робіт і збереження на складі протягом усього строку придатності товару при дотриманні умов зберігання. Пакунок товару повинен бути промаркований продавцем згідно з вимогами законодавства України, та повинен бути узгодженим сторонами. Витрати на пакування та маркування товару входять до його вартості. Протягом одного дня з моменту відвантаження продавець висилає покупцю факсом або електронною поштою копії товаросупровідних документів, а також повідомляє номер та дату коносаменту, назву судна, кількість місць, масу брутто та вартість товару.
Відповідно до п.7 контракту №YC013619, продавець повинен застрахувати товари, що вказано у інвойсах до дійсного контракту, на користь покупця у страховій компанії проти ризику, втрати або пошкодження, що відвантажується на умовах CIF, порт Одеса.
Після надходження товару до Одеського морського торгового порту уповноваженою особою позивача ТОВ "ГОЛ СЕРВІС" для митного оформлення вантажу подано до митного органу декларацію, в якій митна вартість товару визначена за першим методом - за ціною договору.
Для підтвердження вказаних у декларації відомостей, до митного органу було також подано такі документи: зовнішньоекономічний контракт від 05.06.2017 №YC013619, інвойс, пакувальний лист №б/н, прайс-лист, копію митної декларації країни відправлення та інші товарно-супровідні документи.
Митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів разом з МД №UA500020/2017/002478 було встановлено спрацювання аналізу профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками "105-2" та "106-2" щодо можливого заниження митної вартості товарів, а також те, що в поданих документах містяться розбіжності, а саме: - в наданому до митного оформлення комерційному інвойсі від 15.06.2017 №YC013619 відсутні банківські реквізити; - відповідно до п.2.4 купівлі-продажу товарів №YC013619 продавець повинен був серед інших товарно-супровідних документів надати і страховий поліс, оскільки продавець здійснював за свій рахунок страхування вантажу (CIF Одеса).
На підставі положень ч.3 ст. 53 МК України Одеською митницею ДФС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:
- виписки з бухгалтерської документації;
- каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару;
- копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову);
- висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями.
Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості та запропоновано надати переклад українською мовою копії митної декларації країни відправлення.
На зазначену вимогу митниці про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом позивача надано:
- прайс-лист виробника товару;
- копію митної декларації країни відправлення; виписку з бухгалтерської документації;
- видаткова накладна з попередніх партій товару та повідомлення декларанта про те, що інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів протягом 10 календарних днів надаватись не будуть.
На підставі вищевказаних документів відповідачем було рішення №UA500020/2017/000002/2 від 05.08.2017 "Про коригування митної вартості товарів" та на підставі цього рішення про коригування митної вартості товарів, митним органом декларанту видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA500020/2017/00019 від 05.08.2017.
В подальшому товар випущено у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та сплатою різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до р.Х МК України.
Не погоджуючись з прийнятими відповідачем рішеннями, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 "Резервний метод" МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.