ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2020 року
м. Київ
справа № 2а-219/10/0570
адміністративне провадження № К/9901/26860/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.09.2016 (суддя Смагар С.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 ( головуючий суддя Геращенко І.В., судді: Арабей Т.Г., Міронова Г.М.) у справі №2а-219/10/0570 за позовом Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод" до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про зобов`язання скласти та подати висновок на суму податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Донецький металопрокатний завод" (далі - позивач, підприємство, товариство, платник податків) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - відповідач 1, податковий орган, контролюючий орган), Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (далі - відповідач 2, казначейська служба) про зобов`язання скласти та подати висновок на суму податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, у розмірі 233333 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.03.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012, позов задоволено: стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача суму відшкодування податку на додану вартість по декларації за жовтень 2006 року у розмірі 233333 грн.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 8.06.2016 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.03.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції з тих підстав, що вимога щодо стягнення з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод" суму відшкодування податку на додану вартість по декларації за жовтень 2006 року у розмірі 233333 грн., не є правильним способом захисту прав платника податків, тоді як правильним способом захисту прав позивача є вимога про зобов`язання відповідача до виконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов`язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.
В подальшому позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, якою просив суд зобов`язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби скласти та подати до Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області висновок на суму податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 233333 грн., яка підлягає бюджетному відшкодуванню Публічному акціонерному товариству "Донецький металопрокатний завод".
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.09.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 позов задоволено: зобов`язано Маріупольську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області скласти та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області висновок на суму податку на додану вартість у розмірі 233333 грн., яка підлягає бюджетному відшкодуванню Публічному акціонерному товариству "Донецький металопрокатний завод".
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач має право на бюджетне відшкодування.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій податковий орган звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.09.2016, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування своїх вимог Маріупольська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема пункту 1.4 статті 1, пункту 4.5 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість". Зазначає, що внаслідок повернення попередньої оплати та коригування податкових зобов`язань була змінена база оподаткування.
Позивач своїм правом на подання письмового відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не скористався.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Донецький металопрокатний завод" зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 05838512, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебував на податковому обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС, з серпня 2016 року перебуває на податковому обліку в Маріупольській ОДПІ.
Позивачем 20.11.2006 до податкового органу (СДПІ) було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2006 року, в якій зазначено суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача.
У період з 25.12.2006 по 15.01.2007 податковим органом проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість по декларації за вересень 2006 року, за результатами якої складений акт від 19.01.2007 № 21/15-16-23/1/05838512.
Перевіркою встановлені порушення позивачем пункту 4.5 статті 4 абзацу "а" підпункту 7.7.2, 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "про податок на додану вартість", внаслідок чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації за вересень 2006 року на суму 56201 грн., підлягає до сплати податок на додану вартість за серпень 2006 року в сумі 312000 грн., завищено суму від`ємного значення по декларації за вересень 2006 року в розмірі 233333 грн.
За висновками акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 31.01.2007 № 0000101311/0/2920/10/17-16-29, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування у розмірі 233333 грн., від 22.02. 2007 № 0000101311/1/5598/10/15-16-23/1 та від 04.05.2007 № 0000101311/2/14832/10/15-16-23/1, якими зменшено бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за жовтень 2006 року на 233333 грн.
Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв`язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Підпунктами 7.7.1, 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
За змістом підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.