ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2020 року
м. Київ
справа № 815/4180/17
адміністративне провадження № К/9901/64705/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2017 ( суддя Харченко Ю.В.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018 ( головуючий суддя Домусчі С.Д., судді: Коваль М.П., Кравець О.О.) у справі № 815/4180/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар СНД" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар СНД" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 03.08.2017р. №UA500170/2017/000005/1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість Митниця в порушення норм МК України безпідставно прийняла оскаржуване рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товару, імпортованого позивачем.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 03.08.2017 №UA500170/2017/000005/1. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем під час митного оформлення товару були надані всі необхідні документи, які відповідали вимогам частини другої статті 53 МК України та чітко ідентифікували оцінюваний товар, не містили жодних розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару; натомість відповідачем не обґрунтовано, у чому полягали об`єктивні сумніви у заявленій декларантом митній вартості товару, та не доведено неможливості застосування Товариством методу визначення митної вартості за ціною договору.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Митниця звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, з огляду на правомірність прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.
У запереченні на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними, обґрунтованими, винесеними з суворим дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Судами встановлено, що 13.07.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар СНД" (Покупець) та ALFA TRADING LIMITED (Продавець) укладений контракт №158/0717/АТ/455, згідно п.п. 1.1-1.3,п. 2.1 якого Продавець зобов`язується здійснити поставку, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити, у встановленому у контракті порядку, наступний товар: рафінована дезодорована відбілена (РДВ) пальмоядрова олія Індонезійського походження в загальній контрактній кількості 100 МТ+/-10%. Ціна товару становить 11800 доларів США за 1 МТ. Загальна вартість контракту становить 118000 доларів США +/-10%. Постачання товару здійснюється на умовах DAT Комплекс з перевантаження та переробки тропічних олій м. Южне, Україна (згідно INCOTERMS-2010). Датою переходу всіх ризиків, вигод і права власності є дата закінчення митного оформлення товару, яка зазначена у митній декларації.
На виконання умов контракту №158/0717/АТ/455 від 13.07.2017 ALFA TRADING LIMITED поставило на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар СНД" рафіновану дезодоровану відбілену (РДВ) пальмоядрову олію Індонезійського походження загальною вагою 100 МТ, на суму 118000 доларів США.
З метою здійснення митного оформлення товару та підтвердження митної вартості товару, ТОВ "Дельта Вілмар СНД" разом з митною декларацією №UA500170/2017/008213 від 02.08.2017 до Одеської митниці ДФС подано зовнішньоекономічний договір (контракт) № 158/0717/АТ/455 від 13.07.2017, рахунок від 01.08.2017 № СВ/0036/17, коносамент № МТ5021715 від 21.04.2017, декларацію про походження товару № СВ/0036/17, інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (наявність штампів на товаросупровідних документах) № 0705 від 21.04.2017, інформацію про здійснення радіологічного контролю товару (наявність штампів на товаросупровідних документах) № 0705 від 21.04.2017, протокол результатів вимірювання № 293 від 22.05.2017.
Під час перевірки Одеською митницею ДФС наданих ТОВ "Дельта Вілмар СНД" для підтвердження митної вартості товару, документів фахівцями контролюючого органу встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, а також надані ТОВ "Дельта Вілмар СНД" документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за дані товари, а саме: відсутні страхові документи, а також документи, які підтверджують вартість страхування вантажу; відсутні документи, які підтверджують вартість фрахту вантажу; у графі "вантажоодержувач", поданого до митного органу коносамента від 21.04.2017 № МТ5021715, зазначено "to order", тобто до митного оформлення не надано відомостей щодо конкретного вантажоодержувача товару за даним коносаментом.
З метою підтвердження митної вартості товару, заявленої у митній декларації №UA500170/2017/008213 від 02.08.2017 митним органом, на підставі вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, ТОВ "Дельта Вілмар СНД" було зобов`язано протягом 10-ти календарних днів надати додаткові документи, а саме: договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов`язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (контрактом, угодою); рахунки про оплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, а також повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
03.08.2017 ТОВ "Дельта Вілмар СНД" на адресу Одеської митниці ДФС надіслано лист до якого декларантом додано наступні додаткові документи: біржову довідку на дату укладання контракту; довідку про вартість морського фрахту; калькуляцію ціни товару, що імпортується; цінову довідку ДП "Укрпромзовнішекспертиза" та зазначено, що контракт купівлі-продажу між ТОВ "Дельта Вілмар СНД" та ALFA TRADING LIMITED укладений напряму, у зв`язку з чим будь-які договори із третіми особами відсутні, як і відсутні будь-які рахунки на користь третіх осіб, пов`язаних із продавцем. Також, Одеську митницю повідомлено, що контрактом передбачена відстрочка платежу за товар, що постачається протягом 80 календарних днів, внаслідок чого надати бухгалтерські виписки щодо платежу неможливо. Прайс-листів, прейскурантів або каталогів на товар не існує, оскільки товар є предметом біржової торгівлі. Стосовно оформлення ордерного коносамента повідомлено, що власник вантажу за коносаментом визначається шляхом індосаменту коносамента у порядку проставляння печаток власників вантажу на зворотному боці документа і оскільки печатка компанії ALFA TRADING LIMITED є останньою, вказана компанія є вантажовласником, що володіє трьома оригіналами коносаменту. Крім того, в листі від 03.08.2017 ТОВ "Дельта Вілмар СНД" зазначено, що надати будь-які інші документи, зазначені у запиті немає можливості.
Таким чином, за результатами розгляду питання щодо митного оформлення, зазначеного у митній декларації №UA500170/2017/008213 від 02.08.2017 товару, Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 03.08.2017 №UA500170/2017/000005/1, у якому зазначено, що у документах, наданих ТОВ "Дельта Вілмар СНД" до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією №UA500170/2017/008213 від 02.08.2017 містяться розбіжності, а також надані ТОВ "Дельта Вілмар СНД" документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за дані товари, а саме: відсутні страхові документи, а також документи, які підтверджують вартість страхування вантажу; відсутні документи, які підтверджують вартість фрахту вантажу; у графі "вантажоодержувач", поданого до митного органу коносаменті від 21.04.2017 № МТ5021715, зазначено "to order", тобто до митного оформлення не надано відомостей щодо конкретного вантажоодержувача товару за даним коносаментом.
Отже, підставою для коригування митної вартості є результат митного контролю яким визначено, що документи митного оформлення не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник (частини 1 та 2 статті 59 МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.