ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2020 року
м. Київ
справа № 804/5445/17
адміністративне провадження № К/9901/14423/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 (суддя Ільков В.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2017 (головуючий суддя Круговий О.О., судді: Шлай А.В. Прокопчук Т.С.) у справі № 804/5445/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФИМ" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФИМ" звернулось до адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA110080/2017/100007/1 від 06.06.2017 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2017/00024 від 06.06.2017; рішення про коригування митної вартості товарів №UA110080/2017/100009/1 від 26.06.2017 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2017/00033 від 26.06.2017.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що відповідачем безпідставно прийнято рішення про коригування вартісних показників митної декларації та видачу картки відмови, оскільки надані документи до митного органу декларантом повністю підтверджують заявлені у ВМД показники.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2017, адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA110080/2017/100007/1 від 06.06.2017 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2017/00024 від 06.06.2017; визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA110080/2017/100009/1 від 26.06.2017 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2017/00033 від 26.06.2017.
Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, прийшли до висновку, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товару та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у відповідача підстав для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару з використанням другорядного методу (метод -2-а).
Судами також встановлено, що переконливих доводів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору (контракту), відповідачем не наведено, а обставин, які б впливали на рівень задекларованої вартості товарів, в процесі розгляду справи не встановлено.
Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Митниця звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, пунктів 4 та 5 частини другої, частини третьої статті 53, пунктів 5-7 частини десятої статті 58 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Зокрема відповідач зазначає, що митну вартість імпортованого позивачем товару було нею скориговано у зв`язку із тим, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості .
Позивач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Судами встановлено, що між позивачем та компанією INATEX Sp. z o.o. (м.Бяла, Польща) (далі - продавець) укладено контракт №100217 від 15.02.2017 (далі - контракт №100217), згідно якого продавець постачає позивачу сировину - "нитки поліефірні, текстуровані, нефарбовані, некручені, номінальна лінійна щільність одиночної нитки 18,5 текс" (далі - нитки, товар), виробництва ВАТ "СветлогорскХимволокно", Білорусь, яка використовується позивачем для власного виробництва продукції - довговорсове трикотажне полотно.
Відповідно до укладеного контракту №100217 продавець взяв на себе зобов`язання продати, а позивач прийняти та оплатити товар у відповідності з умовами зазначеними в контракті. У контракті №100217 та додатках №1,2,3 до нього зазначена назва товару, його кількість, умови поставки та оплати.
На підставі зазначеного контракту №100217 та додатку №2 до нього, позивач отримав товар, в розмірі 17453,60 кг на суму 24435,04 євро по ціні 1,4 євро/кг на умовах поставки FСА 95-001 Віаlа k/Zgіеrzа.
Для митного оформлення декларації UA110080/2017/002331 позивачем було надано наступні документи: контракт №100217 від 15.02.2017 ; доповнення № 2 від 29.05.2017;комерційну пропозицію від 26.05.2017; рахунок 10/17/SC від 30.05.2017; СМR №068163 від 30.05.2017 ; сертифікати якості товару; сертифікат походження товару № РL/МF/АК 0626299 від 30.05.2017; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №28 від 01.06.2017; договір про перевезення 290517 від 29.05.2017 ; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного та радіологічного контролів; копію декларації країни відправлення №MRN17РL362010NSOVG9Х5 від 30.05.2017.
При перевірці правильності визначення митної вартості товару, від митниці надійшло повідомлення, в якому зазначено, що документи, які надані для оформлення товару містять розбіжності у назвах пунктів відправлення.
У рамках проведення консультацій та з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості партії товару, що оцінюється, декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, як то передбачено ч. 3, 6 ст.53 МКУ:
- договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Позивач надав до митниці наступні додаткові документи:
- замовлення ВN00149/21/04/2017 та Фактура FV-00449/29/04/2017, які містять інформацію про ціну 1,3 євро/кг за якою Постачальник придбав нитки для подальшої поставки позивачу;
- лист 24/75 від 01/04/2017 від виробника нитки ВАТ "СвітлогорськХімволокно" про встановлення ціни на нитки з 01.04.2017 року на рівні 1.23 -євро/кг.
Однак, відповідач відмовився врахувати наведену в листах інформацію для підтвердження заявленої позивачем митної вартості нитки.
06.06.2017 за декларацією UA110080/2017/002331 від 02.06.2017 позивач отримав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2017/00024, у оформленні товарів за визначеною основним методом та заявленою декларантом митною вартістю відмовлено та винесено рішення про коригування митної вартості товару UA110080/2017/100007/1 від 06.06.2017, в якому митна вартість товару скоригована до 1,60 євро за одиницю з використанням другорядного методу (метод -2-а).
У зв`язку з незгодою з прийнятим рішенням, за заявою позивача випущено товар у вільний обіг під гарантійні зобов`язання та надано до митного органу декларацію UA110080/2017/002383 від 06.06.2017, в якій розрахунок митної вартості оформлено згідно ч. 7 ст.55 МК України.
26.06.2017 позивачем отримано наступну партію нитки згідно контракту №100217 та Додатку №3 від 19.06.2017 в розмірі 17627.7 кг на суму 25560,17 євро по ціні 1,45 євро/кг на умовах поставки FСА 95-001 Віаlа k/Zgіеrzа.
Для митного оформлення декларації UA110080/2017/003062 від 26.06.2017 було надано наступні документи, а саме: контракт №100217 від 15.02.2017; доповнення № 3 від 19.06.2017; комерційну пропозицію від 16.06.2017; рахунок 12/17/SC від 21.06.2017; СМR №052598 від 21.06.2017; сертифікати якості товару; сертифікат походження товару № РL/МF/АК 0824052 від 21.06.2017; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №30 від 26.06.2017; договір про перевезення 290517 від 29.05.2017; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного та радіологічного контролів; копію декларації країни відправлення №MRN17РL362010NSOVX4FH7 від 21.06.2017; висновок Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" №117/234 від 23.06.2017.
26.06.2017 позивач отримав повідомлення від митниці про виявлені розбіжності у назвах пунктів відправлення, що, на думку посадових осіб органу відповідача, надавало їм підстави сумнівів щодо повноти включення до розрахунку митної вартості товару суми транспортних витрат позивача.
За декларацією UА110080/2017/003062 позивач отримав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА110080/2017/00033 від 26.06.2017, у оформленні товарів за визначеною основним методом та заявленою декларантом митною вартістю відмовлено та винесено рішення про коригування митної вартості товару №UА110080/2017/100009/1 від 26.06.2017, в якому митна вартість товару скоригована до 1,60 євро за одиницю з використанням другорядного методу (метод -2-а).
У зв`язку з незгодою з прийнятим рішенням, за заявою позивача випущено товар у вільний обіг під гарантійні зобов`язання та надано до митного органу декларацію UA110080/2017/003089 від 26.06.2017, в якій розрахунок митної вартості оформлено згідно ч. 7 ст.55 МК України.
Не погоджуючись з прийнятими відповідачем рішеннями, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
У відповідності до частини третьої статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою та другою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до приписів статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Згідно з частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, що встановлені частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.