ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2020 року
м. Київ
справа №819/2422/14-а
касаційне провадження №К/9901/19418/18
Верховний Суд у складі колегії суддів першої палати Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2016 (судді: Старунський Д.М., Багрій В.М., Рибачук А.І.) у справі за поданням Збаразької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області до Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод" про підтвердження обґрунтованості умовного арешту майна,
УСТАНОВИВ:
Збаразька ОДПІ ГУ Міністерства доходів і зборів у Тернопільській області 22.10.2014 звернулася до суду з поданням, в якому просила визнати обґрунтованим умовний адміністративний арешт майна платника податків - ДП "Зарубинський спиртовий завод".
Обґрунтовуючи подання, Збаразька ОДПІ ГУ Міністерства доходів і зборів у Тернопільській області посилається на те, що арешт майна за рішенням від 21.10.2014 застосовано на підставі пункту 94.7 статті 94 ПК, після отримання інформації від працівників оперативного управління, які установили ряд порушень законодавчих норм: пункту 230.14 статті 230 Податкового кодексу України, абзаців 1, 4 пункту 3.1 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру, затвердженого наказом ДПА України від 28.05.2002 № 251, пунктів 5, 6 Розділу І та пунктів 1, 6 підрозділу ІІ Розділу 3 Інструкції з приймання, зберігання, відпуску, транспортування та обліку спирту етилового", затвердженої наказом Міністерства аграрної політики від 13.04.2009 № 264.
Тернопільський окружний адміністративний суд постановою від 24.10.2014 відмовив у задоволенні подання.
Відмовляючи в задоволенні подання, суд першої інстанції виходив з того, що за поясненнями ДП "Зарубинський спиртовий завод" після початку процедури банкрутства у 2012 році в нього закінчилась ліцензія на виготовлення і реалізацію спирту, тому спирт не реалізувався і знаходився на складах, працівники податкового органу та держстандарту не були допущені до складу зберігання спирту для взяття проб з поважної причини - перебування директора у відрядженні та відсутність інших працівників на заводі через скрутне фінансове становище.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 25.02.2016 скасував постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.10.2014 та задовольнив подання, визнав умовний адміністративний арешт майна платника податків - ДП "Зарубинський спиртовий завод".
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи подання, суд апеляційної інстанції зазначив про безпідставність твердження суду першої інстанції про правомірність недопуску працівників податкової інспекції та держстандарту до складу зберігання спирту для підтвердження наявності даного спирту та врахував висновки фактичної перевірки, якими встановлена відсутність чинних дозвільних документів - ліцензії на виробництво спирту етилового, атестату виробництва, свідоцтв про повірку засобів вимірювальної техніки, а саме: примірників технічних для передачі та відпуску спирту термометрів і спиртометрів, а також установлена невідповідність місця зберігання спирту на ДП "Зарубинський спиртовий завод" вимогам "Інструкції з приймання, зберігання, відпуску, транспортування та обліку спирту", затвердженої наказом Міністерства аграрної політики від 13.04.2009 № 264, а саме: відсутні чинні свідоцтва про повірку засобів вимірювальної техніки: мірників технічних для передачі та відпуску спирту, мірних лінійок, рулеток, термометрів і спиртометрів; відсутнє чинне свідоцтво про атестацію виробничої лабораторії та відсутній чинний дозвіл на продовження роботи підвищеної небезпеки та експлуатації машин і устаткування підвищеної небезпеки.
Державне підприємство "Зарубинський спиртовий завод" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин у справі та зазначає, що воно у 2015 році відновило свою діяльність і виробляє на цей час біоетанал за наявності ліцензії на виробництво біоетаналу № 81 терміном дії з 13.05.2015 по 13.05.2020. До Єдиного державного реєстру кримінальних проваджень внесено кримінальне провадження № 32013210000000017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України, після цього накладено арешт на фракцію головного етилового спирту за ухвалою слідчого судді у справі № 607/5263/15-к та накладено арешт на спирт етиловий ректифікований за ухвалою слідчого судді у справі № 607/5265/15-к. Однак кримінальне провадження закрито через відсутність кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України. За постановою заступника прокурора Збаразького району Тернопільської області знято арешти майна, накладені за ухвалами суду у справах № 607/5263/15-к та 607/5265/15-к. Спиртовмісні рідини 15.12.2015 перероблені із залученням повноважного представника Збаразької ОДПІ.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21.07.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Верховний Суд ухвалою від 06.07.2020 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 07.07.2020.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.
Суд апеляційної інстанції установив такі обставини.
ГУ Міндоходів у Тернопільській області провело фактичну перевірку ДП "Зарубинський спиртовий завод" з питань відповідності місця зберігання спирту вимогам "Інструкції з приймання, зберігання, відпуску, транспортування та обліку спирту етилового", затвердженої наказом Міністерства аграрної політики від 13.04.2009 № 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2009 за № 591/16607 (далі - Інструкція № 264) та фактичної наявності спирту етилового на цьому підприємстві, унаслідок якої склало акт від 06.10.2014 № 98/21-00/00375065, відповідно до якого установлено відсутність ліцензії на виробництво спирту етилового, атестата виробництва, свідоцтв про повірку засобів вимірювальної техніки, невідповідність місця зберігання спирту вимогам Інструкції № 264, оскільки відсутні чинні свідоцтва про повірку засобів вимірювальної техніки: мірників технічних для передачі та відпуску спирту, мірних лінійок, рулеток, термометрів і спиртометрів, відсутнє чинне свідоцтво про атестацію виробничої лабораторії, відсутній чинний дозвіл на продовження роботи підвищеної небезпеки та експлуатації машин і устаткування підвищеної небезпеки.
У поданні про підтвердження обґрунтованості застосування арешту майна Збаразька ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області зазначає, що ГУ Міндоходів у Тернопільській області листом від 01.10.2014 №11240/10/19-00- 21-107 звернулось до директора ДП "Зарубинський спиртовий завод" з проханням забезпечити умови для проведення огляду місць зберігання спирту та відбору працівниками ДП "Тернопільстандартметрологія" зразків спирту для подальшого їх дослідження, однак ДП "Зарубинський спиртовий завод" відмовив, відповідь на лист ГУ Міндоходів у Тернопільській області з поясненням причини відмови не надав.
На підставі службової записки відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ Міндоходів у Тернопільській області від 14.10.2014 №183/19-00- 21-107 працівники оперативного управління ГУ ДФС у Тернопільській області здійснили виїзд на ДП "Зарубинський спиртовий завод" для перевірки викладених у службовій записці фактів, унаслідок якого установили ряд порушень, зокрема: вимог пункту 230.14 статті 230 Податкового кодексу України, абзаців 1, 4 пункту 3.1 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру, затвердженого наказом ДПА України від 28.05.2002 № 251, пунктів 5, 6 Розділу І та пунктів 1, 6 підрозділу 2 Розділу 3 Інструкції № 264.
Виявлення цих порушень слугувало підставою для складання заступником начальника відділу ПНОПТ ОУ ГУ ДФС у Тернопільській області підполковником податкової міліції Пінькасом В .Є. та старшим уповноваженим з ОВС відділу ПНОПТ ОУ ГУ ДФС у Тернопільській області старшим лейтенантом податкової міліції Кадлобіцьким В.І. протоколів від 21.10.2014 №1 та №2 про тимчасове затримання майна ДП "Зарубинський спиртовий завод".
На підставі листа Головного управління ДФС у Тернопільській області від 21.10.2014 № 11775/10/19-00-07-06-08/255 про застосування адміністративного арешту майна платника податків в.о. начальника Збаразької ОДПІ Головного Управління Міндоходів у Тернопільській області Лісницький В.В. 21.10.2014 о 16:15 прийняв рішення від 21.10.2014 № 5489 про накладення тимчасового адміністративного арешту майна платника податків ДП "Зарубинський спиртовий завод" на суму 2653396 грн.
На підставі пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України та статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин) Збаразька ОДПІ Головного Управління Міндоходів у Тернопільській області 22.10.2014 звернулася до суду з поданням щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК) адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.
Пунктом 94.2 статті 94 ПК передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (підпункт 94.2.3 пункту 94.2); відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством (підпункт 94.2.4 пункту 94.2).
Згідно з пунктом 94.3 статті 94 ПК арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.
Відповідно до пункту 94.4 статті 94 ПК арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.