ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2020 року
м. Київ
справа № 803/3472/15
адміністративне провадження № К/9901/28247/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянув в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Державної фіскальної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.07.2016 (суддя - Валюх В.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 (головуючий суддя - Старунський Д.М., судді: Багрій В.М., Рибачук А.І.) у справі № 803/3472/15.
встановив:
Державна фіскальна служба України звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17000,00 грн.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14.07.2016, залишеною без змін ухвалою, Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016, в позові відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Державна фіскальна служба України оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.07.2016, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 та прийняти нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування своїх вимог Державна фіскальна служба України зазначає, що в ході перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" податковий орган виявив порушення пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України та пункту 20 Положення №1251, у зв`язку з чим на підставі абзацу15 частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" правомірно застосовано штраф. Проте, контролюючий орган позбавлено права на звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення штрафних санкцій, чим порушено підпункт 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.
Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи прийняті у справі судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, ГУ ДФС у Рівненській області проведена фактична перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, про що складено акт від 26.12.2014 № 000019.
На підставі вказаного акту перевірки ДФС України прийнято рішення № 000351 від 09.04.2015 про застосування фінансових санкцій в розмірі 17000,00 грн., згідно з яким до відповідача на підставі статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.