ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 916/177/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г.
за участю секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.
учасники справи:
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс",
кредитор - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк",
кредитор - Приватне мале підприємство "Лоцмен",
кредитор - Приватне підприємство "Юридична фірма "Р.О.В",
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "DABLE",
кредитор - Акціонерне товариство "ROMANESTI",
кредитор - Головне управління ДФС в Одеській області,
кредитор - Одеське управління Офісу великих платників податків ДПС
самопредставництво - Солтовська Р.О. (витяг з ЄДРПОУ станом на 09.07.2020)
розпорядник майна - арбітражний керуючий Ковальчук Микола Миколайович
розглянув касаційну скаргу Одеського управління Офісу великих платників податків ДПС
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
від 21.01.2020
у складі колегії суддів: Богатир К.В. (головуючий), Бєляновський В.В., Мишкіна М.А.
за заявою Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС України
про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Одеської області від 25.05.2017 про затвердження реєстру вимог кредиторів
у справі № 916/177/17
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс"
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 21.02.2020 поштовим відправленням Одеське управління Офісу великих платників податків ДПС звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою №1188/9/28-10-53-18-12 від 20.02.2020 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі №916/177/17 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/177/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2020.
3. Ухвалою 15.06.2020 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №916/177/17 за касаційною скаргою Одеського управління Офісу великих платників податків ДПС на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 та призначив її розгляд на 02.07.2020 о 09:45; ухвалою Суду 02.07.2020 розгляд справи відкладено на 09.07.2020 о 09:35.
4. Судове засідання 09.07.2020 здійснювалося в режимі відеоконференції з Південно-західним апеляційним господарським судом за клопотанням Одеського управління Офісу великих платників податків ДПС, яке задоволено ухвалою Суду від 25.06.2020.
5. Відзиви на касаційну скаргу Одеського управління Офісу великих платників податків ДПС не надійшли.
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення
6. Господарським судом Одеської області здійснюється провадження у справі №916/177/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" (далі - ТОВ "СП "Аквавінтекс", боржник), порушене ухвалою суду від 07.02.2017 за заявою боржника відповідно до частини п`ятої статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 (далі - Закон про банкрутство); цією ж ухвалою суду введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Ковальчука М.М. (том 1, а.с. 119-122).
7. З метою виявлення кредиторів боржника 08.02.2017 на веб-сайті ВГСУ за №40108 оприлюднено оголошення про порушення справи №916/177/17 про банкрутство ТОВ "СП "Аквавінтекс" (том 1, а.с. 124-125).
8. 09.03.2017 Одеське управління Офісу великих платників податків ДФС звернулось до місцевого суду із заявою про визнання кредиторських вимог до ТОВ "СП "Аквавінтекс" на суму 21 803 456, 52 грн., що становить заборгованість боржника зі сплати податкових зобов`язань, борг зі сплати акцизного податку станом на 20.02.2017.
9. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.03.2017, з урахуванням ухвали про виправлення описки 13.03.2017, заяву (вх. №3-324/17 від 09.03.2017) Одеського управління офісу великих платників податків ДФС про визнання кредиторських вимог до ТОВ "СП "Аквавінтекс" та додані до неї документи повернено заявнику без розгляду з підстав несплати органом ДФС судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника за умов відмови у задоволенні судом клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору (том 3, а.с. 71-72, 73).
9.1. Постановою Одеського апеляційного господарського суду 23.08.2017, залишеною в силі постановою Верховного Суду 03.04.2018, ухвали Господарського суду Одеської області від 10.03.2017 та від 13.03.2017 скасовано, справу повернено до місцевого суду на стадію розгляду заяви Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання кредиторських вимог (том 7, а.с. 197-203, том 8, а.с. 114-121).
10. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 25.05.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "СП "Аквавінтекс" з вимогами таких кредиторів: Приватного малого підприємства "Лоцмен" на суму 7 586 392, 11 грн. у четверту чергу та на суму 3 200 грн. у першу чергу; Приватного підприємства "Юридична фірма "Р.О.В." на суму 21 078 384, 42 грн. у четверту чергу та на суму 3 200 грн. у першу чергу; ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на суму 5 136 142, 43 грн. у шосту чергу, 3 200 грн. у першу чергу та 29 782 557 грн. позачергово; ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "DABLE" (м. Кишинів, Республіка Молдова) на суму 133 807, 02 грн. доларів США у четверту чергу, 739 695, 28 доларів США у шосту чергу та на суму 3 200 грн. у першу чергу; Головного управління ДФС в Одеській області на суму 22 527, 32 грн. у третю чергу та на суму 3 200 грн. у першу чергу; Акціонерного товариства "ROMANESTI" (село Романешть, Республіка Молдова) на суму 286 933 Євро у четверту чергу, 210 032, 60 доларів США у четверту чергу, 79 798, 89 Євро у шосту чергу та 259 832, 82 доларів США у шосту чергу (том 4, а.с. 206-208).
Отже, на момент проведення попереднього судового засідання 25.05.2017 ухвала місцевого суду від 10.03.2017 (з урахуванням ухвали про виправлення описки 13.03.2017) про повернення заяви Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання кредиторських вимог була чинною, тому спірні вимоги не розглядалися місцевим судом 25.05.2017.
Після скасування постановою апеляційного суду від 23.08.2017 ухвал місцевого суду 10.03.2017 і 13.03.2017 спірні вимоги органу ДФС розглядалися судами неодноразово.
11. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.11.2018, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2019, визнано Одеське управління Офісу великих платників податків ДФС кредитором ТОВ "СП "Аквавінтекс" на суму 21 803 456, 52 грн. (том 9, а.с. 225-226, том 10, а.с. 61-68).
11.1. Постановою Верховного Суду від 20.06.2019 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ROMANESTI" задоволено частково, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.11.2018 скасовано, справу в частині розгляду кредиторських вимог Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС направлено на новий розгляд до місцевого суду у новому складі суду (том 10, а.с. 126-134).
11.2. Касаційний суд зазначив, що спірні кредиторські вимоги на суму 21 803 456, 52 грн., заявлені як конкурсні вимоги, є податковим боргом ТОВ "СП "Аквавінтекс" станом на 20.02.2017, тоді як провадження у справі про банкрутство ТОВ "СП "Аквавінтекс" порушене ухвалою суду від 07.02.2017, про що здійснено офіційну публікацію оголошення на веб-сайті ВГСУ 08.02.2017; місцевий та апеляційний суди, визнаючи спірні вимоги в повному обсязі, не встановили, які саме із заявлених вимог є конкурсними, а які поточними; не з`ясували правової природи та розміру заявлених органом ДФС вимог; їх правомірності та обґрунтованості. Верховний Суд зауважив, що в порушення вимог статті 45 Закону про банкрутство, суди не визначили черговості задоволення визнаних вимог органу ДФС до боржника.
12. 16.09.2019 до місцевого суду (вх. №3-713/19) надійшла заява Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС за №9933/9/28-10-49-05 від 16.09.2019 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Одеської області від 25.05.2017 про затвердження реєстру вимог кредиторів (том 11, а.с. 8-9).
12.1. За наслідком перегляду ухвали попереднього засідання за нововиявленими обставинами орган ДФС просив суд визнати конкурсні вимоги Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС на суму 21 803 456, 52 грн., що складаються із несплачених самостійно заявлених грошових зобов`язань з акцизного податку на суму 19 719 074, 62 грн., штрафних санкцій на суму 1 443 120, 82 грн. та пені на суму 641 261, 08 грн., і включити конкурсні вимоги органу ДФС до реєстру вимог кредиторів.
12.2. В якості нововиявлених Одеське управління Офісу великих платників податків ДФС зазначило обставини скасування Верховним Судом постановою 20.06.2019 результату розгляду місцевим (ухвала 06.11.2018) та апеляційним (постанова 11.02.2019) судами кредиторських вимог органу ДФС на суму 21 803 456, 52 грн. з переданням їх на новий розгляд до місцевого суду. Орган ДФС зазначив, що ухвалою 06.08.2019 місцевий суд прийняв справу №916/177/17 до провадження.
13. Ухвалою від 23.09.2019 Господарський суд Одеської області відкрив провадження за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали місцевого суду від 25.05.2017 про затвердження реєстру вимог кредиторів та призначив зазначену заяву до розгляду у судовому засіданні на 01.10.2019, яке ухвалою від 01.10.2019 відкладено на 08.10.2019 о 15:30 (том 11, а.с. 46-48, 82-83). Цією ж ухвалою від 01.10.2019 місцевий суд відклав на 08.10.2019 о 15:30 розгляд спірних вимог органу ДФС.
14. За результатами нового розгляду кредиторських вимог органу ДФС ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.10.2019 визнано Одеське управління Офісу великих платників податків ДФС України кредитором боржника з грошовими вимогами на суму 21 803 456, 52 грн. з віднесенням 3 200 грн. до першої черги вимог кредиторів, 19 719 074, 62 грн. до третьої черги вимог кредиторів та 2 084 381, 90 грн. до шостої черги вимог кредиторів (том 11, а.с. 105-110).
14.1. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.10.2019 про визнання кредитором органу ДФС залишено без змін (том 12, а.с. 103-112).
14.2. Постановою 10.06.2020 Верховний Суд залишив без змін постанову апеляційного суду від 21.01.2020 та ухвалу місцевого суду від 08.10.2019, прийняті за наслідком нового розгляду кредиторських вимог Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС (том 13, а.с. 234-245).
15. 08.10.2019 ухвалою Господарського суду Одеської області задоволено заяву (вх. №3-713/19) Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС про перегляд ухвали від 25.05.2017 про затвердження реєстру вимог кредиторів за нововиявленими обставинами; ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.05.2017 змінено шляхом включення до реєстру вимог кредиторів вимог Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС України на суму 21 803 456, 52 грн. з віднесенням 3 200 грн. до першої черги вимог кредиторів, 19 719 074, 62 грн. до третьої черги вимог кредиторів та 2 084 381, 90 грн. до шостої черги вимог кредиторів; вирішено вважати цю ухвалу такою, що є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів згідно статті 25 Закону про банкрутство; вирішено інші організаційні питання (том 11, а.с. 113-116).
15.1. Місцевий суд встановив, що ухвалою попереднього засідання від 25.05.2017 затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів ТОВ "СП "Аквавінтекс", до якого не увійшли вимоги Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС. Ухвала місцевого суду 25.05.2017 не оскаржувалася в апеляційному (та касаційному) порядку і набрала законної сили.
15.2. Місцевим судом встановлено, що за наслідком нового розгляду спірних грошових вимог Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС, ухвалою місцевого суду від 08.10.2019 визнано зазначений орган ДФС кредитором ТОВ "СП "Аквавінтекс" з конкурсними вимогами на суму 21 803 456, 52 грн. з визначенням черговості їх задоволення, а саме 3 200 грн. у першу чергу, 19 719 074, 62 грн. у третю чергу та 2 084 381, 90 грн. у шосту чергу задоволення вимог кредиторів.
15.3. Місцевий суд, з посиланням на положення статті 25 Закону про банкрутство і статей 320, 325 ГПК України, зауважив, що внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами. Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 320 ГПК України).
15.4. Місцевий суд дійшов висновку, що ухвала попереднього засідання місцевого суду від 25.05.2017 підлягає перегляду за нововиявленими обставинами з огляду на обставини, що мають істотне значення для справи при формуванні реєстру вимог кредиторів ТОВ "СП "Аквавінтекс" і були встановлені ухвалою місцевого суду від 08.10.2019 при визнанні конкурсних вимог Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС на суму 21 803 456, 52 грн. та включенні їх до реєстру вимог кредиторів у черговості відповідно до статті 45 Закону про банкрутство.
15.5. Прийнявши до уваги наявність нововиявлених обставин, які спростовують висновки суду, викладені в ухвалі попереднього судового засідання 25.05.2017, місцевий суд дійшов висновку, що визнання грошових вимог Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС, яке звернулося до господарського суду з конкурсними вимогами до боржника в межах визначеного статтею 23 Закону про банкрутство строку, є підставою для зміни ухвали попереднього засідання 25.05.2017 за наслідком її перегляду за нововиявленими обставинами шляхом внесення до реєстру вимог кредиторів ТОВ "СП "Аквавінтекс" вимог Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС на суму 21 803 456, 52 грн. у черговості, визначеній ухвалою місцевого суду 08.10.2019 про розгляд по суті та визнання вимог органу ДФС.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення
16. Не погодившись з ухвалою місцевого суду від 08.10.2019 про внесення змін до реєстру вимог кредиторів ТОВ "СП "Аквавінтекс" за результатами перегляду ухвали попереднього судового засідання 25.05.2017 за нововиявленими обставинами, конкурсний кредитор - Акціонерне товариство "ROMANESTI" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване судове рішення та відмовити у задоволенні заяви Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали місцевого суду від 25.05.2017 про затвердження реєстру вимог кредиторів ТОВ "СП "Аквавінтекс".
16.1. Скаржник зауважив, що оскаржувану ухвалу 08.10.2019 про перегляд ухвали попереднього засідання 25.05.2017 за нововиявленими обставинами місцевим судом прийнято на підставі обставин, встановлених ухвалою місцевого суду 08.10.2019 про визнання Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС кредитором ТОВ "СП "Аквавінтекс" на суму 21 803 456, 52 грн.; зазначені ухвали прийняті місцевим судом в одному судовому засіданні 08.10.2019 у цій справі. Однак, виходячи із статей 320-322 ГПК України, нововиявленими обставинами можуть бути лише істотні для справи обставини, які не були встановлені судом, не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, на час розгляду справи. На момент подання органом ДФС 16.09.2019 заяви про перегляд ухвали суду 25.05.2017 в порядку статей 320-325 ГПК України не існувало обставин, які було оцінені місцевим судом як нововиявлені для формування господарським судом реєстру вимог кредиторів у попередньому засіданні 25.05.2017.
17. 21.01.2020 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ROMANESTI" задоволено, ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.10.2019 за результатами розгляду заяви (вх. №3-713/19) Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС про перегляд ухвали від 25.05.2017 про затвердження реєстру вимог кредиторів за нововиявленими обставинами скасовано; відмовлено у задоволенні заяви (вх. №3-713/19) Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС про перегляд ухвали від 25.05.2017 про затвердження реєстру вимог кредиторів за нововиявленими обставинами; ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.05.2017 про затвердження реєстру вимог кредиторів залишено в силі.
17.1. Апеляційний суд встановив, що із затвердженого ухвалою місцевого суду від 25.05.2017 реєстру вимог кредиторів ТОВ "СП "Аквавінтекс" вбачається, що вимоги Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС до реєстру не включались та на дату його затвердження судом 25.05.2017 у попередньому засіданні спірні вимоги не розглядалися, так як ухвалою суду 10.03.2017 заяву зазначеного органу ДФС з кредиторськими вимогами до боржника було повернено без розгляду, яка в подальшому була скасована апеляційним судом постановою від 23.08.2017.
17.2. Апеляційним судом встановлено, що звертаючись 16.09.2019 із заявою про перегляд ухвали попереднього засідання 25.05.2017 за нововиявленими обставинами, Одеське управління Офісу великих платників податків ДФС зіслалося на статтю 320 ГПК України та статтю 25 Закону про банкрутство; в обґрунтування заявлених вимог про зміну ухвали суду 25.05.2017 шляхом включення до реєстру вимог Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС за наслідком визнання його конкурсним кредитором боржника на суму 21 803 456, 52 грн., зазначило про те, що результат розгляду місцевим та апеляційним судами спірних грошових вимог органу ДФС було скасовано постановою Верховного Суду від 20.06.2019 з переданням справи на новий розгляд спірних кредиторських вимог; орган ДФС зауважив, що справу про банкрутство ТОВ "СП "Аквавінтекс" прийнято до провадження ухвалою суду 06.08.2019.
Зазначені доводи Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС оцінені апеляційним судом як такі, що не містять посилання на обставини, якими обґрунтовується вимога органу ДФС про перегляд ухвали місцевого суду 25.05.2017 в порядку статей 320-325 ГПК України, та дати їх відкриття (встановлення), які можуть вважатися нововиявленими в розумінні статті 320 ГПК України.
Водночас, в оскаржуваній ухвалі від 08.10.2019 місцевий суд зазначив, що нововиявленою обставиною є прийняття ухвали Господарського суду Одеської області 08.10.2019 у цій справі про визнання Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС України кредитором ТОВ "СП "Аквавінтекс" з вимогами на суму 21 803 456, 52 грн. з визначенням черговості їх задоволення в порядку статті 45 Закону про банкрутство.
17.3. Апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду про те, що нововиявленою обставиною для перегляду ухвали попереднього судового засідання 25.05.2017 про затвердження реєстру вимог кредиторів ТОВ "СП "Аквавінтекс" є факт визнання Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС України кредитором боржника, встановлений ухвалою місцевого суду від 08.10.2019.
Разом з тим, апеляційний суд зауважив, що на момент звернення 16.09.2019 Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС із заявою про перегляд ухвали місцевого суду від 25.05.2017 за нововиявленими обставинами ухвала суду від 08.10.2019 про визнання конкурсних вимог органу ДФС на суму 21 803 456, 52 грн., як нововиявлена обставина, ще не існувала.
При поданні до місцевого суду заяви про перегляд ухвали попереднього судового засідання 25.05.2017 за нововиявленими обставинами орган ДФС не міг заздалегідь дізнатися про результат розгляду його грошових вимог до боржника, тому заявником не було правильно зазначено обставин, які містять ознаки нововиявлених у розумінні пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України, дати їх відкриття або встановлення.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що заява Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС (вх. №3-713/19 від 16.09.2019) про перегляд ухвали місцевого суду від 25.05.2017 за нововиявленими обставинами була подана до господарського суду передчасно, тобто до виникнення нововиявленої обставини (до прийняття ухвали суду 08.10.2019 про визнання спірних вимог органу ДФС), яка могла б стати підставою для внесення змін до реєстру вимог кредиторів за наслідком перегляду ухвали попереднього засідання в порядку статей 320-325 ГПК України.
17.4. Апеляційний суд зауважив, що зазначена заява органу ДФС не відповідала вимогам статті 322 ГПК України щодо форми і змісту заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у зв`язку з чим місцевий суд помилково прийняв таку заяву до розгляду ухвалою від 23.09.2019.
Також, апеляційний суд зазначив, що при прийнятті оскаржуваної ухвали 08.10.2019 місцевий суд самостійно визначив нововиявленою обставиною прийняття ухвали суду 08.10.2019 про визнання Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС конкурсним кредитором ТОВ "СП "Аквавінтекс" та замість заявника обґрунтував наявність підстав для перегляду ухвали попереднього засідання 25.05.2017 за нововиявленими обставинами, що не узгоджується з вимогами процесуального закону щодо зазначення саме заявником обставин, що є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, і дати їх відкриття (встановлення).
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника (Одеського управління Офісу великих платників податків ДПС)
18. Скаржник зазначив про помилкове застосування апеляційним судом положень статті 25 Закону про банкрутство під час апеляційного перегляду ухвали місцевого суду від 08.10.2019 про внесення змін до реєстру вимог кредиторів за наслідком перегляду ухвали попереднього засідання за нововиявленими обставинами, так як у разі визнання вимог кредитора після затвердження господарським судом реєстру вимог кредиторів, зміни до реєстру вносяться за результатами перегляду ухвали попереднього засідання за нововиявленими обставинами; протилежне матиме наслідком порушення прав кредитора на участь у зборах кредиторів та на прийняття рішень, що належать до компетенції зборів (комітету) кредиторів боржника.
19. Скаржник зауважив, що апеляційний суд помилково ототожнив обставини визнання органу ДФС конкурсним кредитором боржника з нововиявленими обставинами, що мають значення для правильного вирішення спору у позовному провадженні, та які виникли після винесення судом остаточного рішення та які не були відомі заявнику на час розгляду позовних вимог.
20. Скаржник доводив помилковість висновків апеляційного суду про те, що станом на дату звернення органу ДФС 16.09.2019 до місцевого суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не була прийнята ухвала місцевого суду від 08.10.2019 про визнання вимог податкової інспекції на суму 21 803 456, 52 грн., відтак, не існувало обставини, що була оцінена місцевим судом як нововиявлена. Орган ДФС аргументував, що податковий борг, який визнано місцевим судом як кредиторські вимоги до ТОВ "СП "Аквавінтекс" ухвалою суду 08.10.2019, існував ще з 2017 року, підтверджений арбітражним керуючим та неодноразово був предметом розгляду судів у цій справі як кредиторські вимоги податкової інспекції.
21. Скаржник зауважив, що внаслідок прийняття оскаржуваної постанови 21.01.2020 апеляційним судом, вимоги органу ДФС до боржника на суму 21 803 456, 52 грн., визнані ухвалою місцевого суду 08.10.2019, безпідставно не були включені до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "СП "Аквавінтекс", що не узгоджується з вимогами статті 236 ГПК України щодо прийняття законного й обґрунтованого судового рішення, та порушує права Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС як конкурсного кредитора з найбільшою кількістю голосів на зборах (комітеті) кредиторів боржника на участь у представницьких органах кредиторів та на прийняття рішень, що належать до компетенції зборів (комітету) кредиторів боржника.
22. Скаржник подав заяву про заміну кредитора правонаступником на стадії касаційного розгляду справи з посиланням на прийняття Кабінетом Міністрів України 19.06.2019 постанови №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", згідно з якою розпочалася реорганізація Державної фіскальної служби України, яка на підставі розпорядження КМУ від 21.08.2019 №682-р втратила статус контролюючого органу у податковій сфері з огляду на передачу її функцій Державній податковій службі. Внаслідок реорганізації територіальних органів ДФС, функції з обслуговування великих платників податків здійснює Офіс великих платників податків ДПС і його територіальні органи. З огляду на таке, скаржник просив Суд здійснити процесуальне правонаступництво Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на Одеське управління Офісу великих платників податків Державної податкової служби за статтею 52 ГПК України.
Доводи інших учасників справи
23. Відзиви на касаційну скаргу Одеського управління Офісу великих платників податків ДПС не надійшли.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
24. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №2320-VIII від 13.03.2018, чинній на дату прийняття місцевим судом оскаржуваної ухвали 08.10.2019
Абзац 8 частини першої статті 1 - кредитор - юридична (фізична) особа, органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Частина перша статті 23 - конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Частина друга статті 25 - у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, черговість задоволення кожної вимоги. Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.
25. Кодекс України з процедур банкрутства №2597-VIII від 18.10.2018, чинний з 21.10.2019
Абзац 11 частини першої статті 1 - кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Частина перша статті 45 - конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Абзац 3 частини четвертої статті 45 - кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Абзац 2 частини шостої статті 45 - заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Абзац 3 частини шостої статті 45 - вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
Абзац 4 частини шостої статті 45 - за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Абзац 5 частини шостої статті 45 - ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Частина друга статті 47 - у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу. Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів.
26. Господарський процесуальний кодекс України
Частина третя статті 2 - основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; диспозитивність (пункти 2, 5 частини 3 цієї статті).
Частина третя статті 3 - судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частина перша статті 4 - право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Частина друга статті 4 - юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.
Частина перша статті 14 - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.