ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/8348/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г.
за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.
учасники справи:
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Каміа",
ліквідатор - арбітражний керуючий Захарко Іван Ігоревич, особисто
Головне управління ДФС у Київській області,
представник - Якимчук О.П. (довіреність №729/10-36-08-02 від 10.02.2020)
розглянув касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 07.04.2020
у складі колегії суддів: Сотніков С.В. (головуючий), Копитова О.С., Остапенко О.М.
та постанову Господарського суду міста Києва
від 24.07.2019
у складі судді Івченка А.М.
у справі №910/8348/19
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміа"
про банкрутство
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 30.04.2020 поштовим відправленням Головне управління ДФС у Київській області звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 та постанову Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі №910/8348/19 у порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/8348/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2020.
3. Ухвалою 15.06.2020 Верховний Суд у складі зазначеної колегії суддів відкрив касаційне провадження у справі №910/8348/19 за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 та постанову Господарського суду міста Києва від 24.07.2019; призначив розгляд касаційної скарги на 02.07.2020 о 10:30.
4. Від арбітражного керуючого Захарка Івана Ігоревича (далі - арбітражний керуючий Захарко І.І., ліквідатор) надійшов відзив на касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області.
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення
5. У червні 2019 року ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміа" (далі - ТОВ "Каміа", боржник) звернувся до місцевого суду із заявою про порушення справи про банкрутство за особливостями провадження відповідно до статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 5-10).
5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 відкрито провадження у справі №910/8348/19 про банкрутство ТОВ "Каміа" в порядку статті 95 Закону про банкрутство; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; розгляд справи призначено на 24.07.2019.
6. Постановою 24.07.2019 Господарський суд міста Києва в порядку, визначеному статтею 95 Закону про банкрутство, визнав банкрутом ТОВ "Каміа" (код ЄДРПОУ 31605151); відкрив ліквідаційну процедуру, призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Захарка І.І.; підприємницьку діяльність банкрута завершив; припинив нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; припинив повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 24.07.2019; вирішив інші процесуальні питання (том 2, а.с. 2-7).
6.1. Місцевим судом встановлено, що учасником ТОВ "Каміа" (ідентифікаційний код 31605151, місцезнаходженням підприємства станом на час розгляду справи є: 02100, місто Київ, вул. Бажова, 13/9, оф. 6) у лютому 2019 року прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи. Місцевий суд також зазначив, що на підтвердження цих обставин суду було надано рішення власника про ліквідацію підприємства, докази звернення до державного реєстратора та податкового органу з відповідним повідомленням та для з`ясування питання про наявність заборгованості перед бюджетом та позабюджетними державними цільовими фондами, довідки державних реєстраційних органів, що здійснюють реєстрацію майнових активів (різного роду рухомого та нерухомого майна), матеріали інвентаризації тощо.
6.2. Суд встановив, що після публікації оголошення про припинення підприємницької діяльності боржника ліквідаційною комісією встановлено наявність кредиторської заборгованості боржника на загальну суму 119 302 596, 47 грн., а після проведення інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, встановлено недостатність майнових активів боржника для задоволення вимог кредиторів.
6.3. Місцевий суд зазначив, що за наявними у матеріалах справи доказами підприємство не має заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також до Пенсійного фонду України. Також, місцевий суд зазначив, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Каміа" подана до Господарського суду міста Києва 26.04.2019, після спливу двомісячного строку з дня публікації повідомлення про його припинення в порядку статей 105, 111 ЦК України.
6.4. Застосувавши положення статті 110 ЦК України, частини п`ятої статті 60 ГК України, частини першої статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", частини першої статті 37, частини другої статті 95 Закону про банкрутство, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання боржника банкрутом та введення процедури ліквідації.
6.5. Розглянувши у судовому засіданні кандидатури арбітражних керуючих Пінчука Ю.А. Ігнатіва О.Л., Бурлакова В.В., Захарка І.І., суд дійшов висновку, що Захарко І .І., як особа, яка виконувала повноваження ліквідатора підприємства у досудовій процедурі ліквідації, є найбільш прийнятною кандидатурою, яка має усі необхідні знання та можливості для подальшого здійснення повноважень ліквідатора банкрута. Місцевий суд зазначив, що голова ліквідаційної комісії не є зацікавленою особою відповідно до Закону про банкрутство, так як не був посадовою особою, учасником та власником ТОВ "Каміа", був призначений для проведення ліквідаційної процедури ТОВ "Каміа".
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення
7. Апеляційним судом справа слухалась повторно.
8. Постанова Північного апеляційного господарського суду 28.10.2019, якою було скасовано постанову Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 та закрито провадження у справі №910/8348/19 про банкрутство ТОВ "Каміа", скасована постановою 21.01.2020 Верховного Суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд до Північного апеляційного господарського суду (том 4, а.с. 101-114).
9. Верховний Суд звернув увагу, що у постанові апеляційного господарського суду не знайшли свого відображення доводи апеляційної скарги Головного управління ДФС у Київській області щодо податкового обліку ТОВ "Каміа", дотримання ліквідатором ТОВ "Каміа" загальних норм законодавства, які регулюють ліквідацію підприємства за рішенням власника у контексті частини десятої статті 111 ЦК України.
Верховний Суд зазначив, що судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки доводам ліквідатора щодо набуття у 2013 році права власності третіми особами на спірні об`єкти нерухомого майна, розташовані у Вінницькій області, ТОВ "Птахофабрика Поділля" на підставі укладених з ТОВ "Каміа" договорів купівлі-продажу. Зокрема, апеляційним судом не враховано, що чинне на час укладення договорів купівлі-продажу з ТОВ "Птахофабрика Поділля" законодавство не передбачало обов`язку та можливості видалення записів щодо попереднього власника майна з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Також, поза увагою суду апеляційної інстанції залишено те, що у наданому ліквідатором ТОВ "Каміа" витягу містяться актуальні відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тоді як у наданому Головним управлінням ДФС у Київській області витягу зазначено відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру, і містить, серед іншого, непогашені записи щодо нерухомого майна. Відтак, за висновком касаційного суду, апеляційний суд мав пересвідчитись, хто саме є власником спірного нерухомого майна, розташованого у Вінницькій області в селі Степанівка, смт Вороновиця та селі Писарівка, на якій підставі та коли було набуто право власності на це майно, досліджуючи наявність активів та пасивів боржника на етапі введення ліквідаційної процедури.
Короткий зміст рішення апеляційного суду за результатами нового розгляду
10. Постановою 07.04.2020 Північний апеляційний господарський суд залишив без задоволення апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області, постанову Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 залишив без змін (том 5, а.с. 12-26).
10.1. Апеляційним судом встановлено, що 17.01.2019 боржник подав до Обухівської державної податкової інспекції повідомлення про зняття з обліку платника податків у зв`язку із зміною місцезнаходження №1910370600002; 28.02.2019 єдиним учасником ТОВ "Каміа" прийнято рішення про припинення товариства шляхом ліквідації юридичної особи (протокол №234), призначено ліквідатором Захарка І.І. Також, судом встановлено, що 04.03.2019 до ЄДР внесено запис про припинення боржника та встановлено строк для пред`явлення кредиторами вимог до 11.05.2019.
10.2. Дослідивши здійснені в ході ліквідаційної процедури дії ліквідатора щодо подання контролюючим органам відповідних документів для здійснення перевірок, закриття рахунків у банківських установах, здійснення запитів до реєстраційних органів та установ з метою виявлення майна боржника, а також дії ліквідаційної комісії щодо проведеної інвентаризації, складення проміжного балансу та щодо визнання кредиторських вимог, апеляційний суд дійшов висновку про дотримання ліквідатором частини третьої статті 110 ЦК України, статті 95 Закону про банкрутство та обґрунтованість звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
10.3. Апеляційним судом спростовано доводи скаржника про неподання ліквідатором звітності за наслідком проведення процедури самоліквідації до органів доходів і зборів, оскільки така звітність подавалась до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДПС у місті Києві у зв`язку із зміною місцезнаходження боржника, та за результатами податкової документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган (Головне управління ДФС у місті Києві) склав акт перевірки №222/1-26-15-14-03-06/31605151 від 06.06.2019 на підставі наданої ліквідатором фінансово-господарської документації юридичної особи. Також, суд зазначив, що посилання скаржника на порушення частини десятої статті 111 ЦК України є необґрунтованим, так як обов`язок з подачі звітності виникає лише перед завершенням ліквідаційної процедури, на етапі складення головою ліквідаційної комісії проміжного ліквідаційного балансу та затвердження його засновником боржника, а на той час боржник уже перебував на обліку за місцезнаходженням у місті Києві. Незважаючи на те, що оскаржувана в апеляційному порядку постанова місцевого суду про визнання банкрутом стосується прав Головного управління ДФС у Київській області, як податкового органу, який перебуває у статусі контролюючого органу по податковому боргу до кінця 2019 року, та може звертатися з кредиторськими вимогами до боржника, однак звітність за останній звітний період боржник мав подати до районної ДПС у Дніпровському районі Головного управління ДПС у місті Києві, за адресою останнього місцезнаходження. Тому в даному випадку не підтверджено порушення прав Головного управління ДФС Київської області щодо отримання звітності за останній звітний період процедури самоліквідації боржника.
10.4. Апеляційним судом спростовано доводи скаржника про неналежність проведення процедури самоліквідації з посиланням на те, що кредиторська заборгованість на суму 118 млн. грн не відображалась боржником у фінансовій звітності у 2012, 2013, 2015-2017 роках, а відповідно до проведеної перевірки контролюючим органом встановлено, що ТОВ "Каміа" не отримувало кредитні кошти від Diamond Spher Limited за кредитними договорами від 08.10.2010 №03/2010, від 28.07.2010 №01/2010, оскільки відповідно до наявної інформації в розділі "Довогострокові зобов`язання, цільове фінансування та забезпечення" балансів за зазначені роки, ТОВ "Каміа" протягом зазначених років відображало у фінансовій звітності відповідні кредитні зобов`язання.
10.5. Апеляційний суд зазначив, що доводи скаржника про те, що за період з 01.01.2016 по 30.05.2019 кредитні кошти від компанії Diamond Spher Limited на користь боржника не перераховувались, спростовуються довідками про рух коштів АТ "ОТП Банк" від 09.03.2011 №52-2/614 та АТ "Укрсиббанк" від 05.06.2019. Зазначені довідки не були предметом дослідження контролюючого органу, що ставить під сумнів доводи такого органу, а тому відхилені апеляційним судом як обґрунтування доводів апеляційної скарги щодо неотримання боржником позикових коштів, які визнані ліквідаційною комісією із включенням кредиторської заборгованості компанії Diamond Spher Limited до проміжного ліквідаційного балансу.
10.6. Розглянувши доводи скаржника щодо нерухомого майна та дослідивши обставини щодо набуття права власності на зазначене нерухоме майно, розташоване у Вінницькій області в селі Степанівка, смт Вороновиця та селі Писарівка, апеляційний суд встановив, що у 2013 році Загальними зборами учасників ТОВ "Каміа" (протокол №199 від 14.03.2013) прийнято рішення про створення нової юридичної особи ТОВ "Каміа-сільгосп" (ідентифікаційний код: 38960675) шляхом виділу з ТОВ "Каміа", а також вирішено виділити з ТОВ "Каміа" частину майна, у тому числі майнові права та обов`язки, які відповідно до розподільчого балансу передані новій юридичній особі - ТОВ "Каміа-сільгосп" (питання 1.2. порядку денного протоколу про виділ). Також, дослідивши наявні в матеріалах справи протокол від 01.11.2013 №215 позачергових Загальних зборів учасників ТОВ "Каміа"; акт приймання-передачі нерухомого майна від 01.11.2013, а також засвідчені та зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності договори купівлі-продажу нерухомого майна від 21.11.2013 №3369, від 21.11.2013 №3370, від 21.11.2013 №3371, від 22.11.2013 №440, апеляційний суд дійшов висновку, що з 21.11.2013 та з 22.11.2013 відповідно власником спірних об`єктів нерухомості стало ТОВ "Птахофабрика Поділля", яка є їх власником станом на час розгляду даної справи, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.10.2019.
10.7. Застосувавши положення статті 13 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пункти 41, 42, 44, 45 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого у новій редакції постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 №484, а також роз`яснення Міністерства юстиції України в листі №6729/8.4.1/32-19 від 12.07.2019, апеляційний суд дійшов висновку, що боржник, відчуживши спірні об`єкти нерухомості у 2013 році шляхом їх передачі на користь новоствореного ТОВ "Каміа-сільгосп" на підставі розподільчого балансу станом на 01.11.2013 та акта приймання-передачі нерухомого майна від 01.11.2013, припинив своє право власності на них та на момент порушення провадження про банкрутство у 2019 році не володів жодним об`єктом нерухомості.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що при зверненні із заявою про порушення провадження у даній справі про банкрутство ліквідатор дотримався положень статті 95 Закону про банкрутство та додав відповідні документи, що є належними та достатніми доказами виконання обов`язків, встановлених статтею 105 ЦК України, із дотриманням процедури, визначеної статтею 111 ЦК України.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника (Головного управління ДФС у Київській області)
11. Скаржник зазначив, що відповідно до інформаційних баз даних ДФС України та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "Каміа" перебуває на податковому обліку в Обухівській районній ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, тому, враховуючи положення частини восьмої статті 45 Бюджетного кодексу України, ТОВ "Каміа" знаходиться до кінця 2019 року на податковому обліку Обухівської районної ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, що на думку скаржника, зобов`язує боржника подавати також до Обухівської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкову звітність за останній звітний період самоліквідації.
12. Скаржник, з посиланням на абзац 2 частини першої статті 95 Закону про банкрутство, статті 105, 110, 111 ЦК України, аргументував, що головою ліквідаційної комісії не дотримано загальних норм законодавства щодо ліквідації підприємства за рішенням власника.
13. Скаржник доводив, що звернення про скасування постанови про порушення провадження у справі про банкрутство здійснене Головним управлінням ДФС у Київській області на підставі статей 8, 124, 129 Конституції України, статей 73, 74, 254, 256 ГПК України та виключно в інтересах держави з метою запобіганню фіктивного банкрутства, недопущення нанесення шкоди інтересам держави в частині наповнення дохідної частини з боку боржника.
Доводи інших учасників справи
14. У відзиві арбітражного керуючого Захарка І.І. на касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області зазначено, що інформація щодо перебування боржника на податковому обліку в Обухівській районній ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не відповідає дійсності, а згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "Каміа" перебуває на податковому обліку у ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту ЄДР та витягом з ЄДР.
15. У відзиві зазначено, що на підставі направлень від 11.05.2019 №1201/26-15-14-03-06, №1013/26-15-42-08 та від 13.05.2019 №1221/26-15-14-09-01, №1160/26-15-14-06-04, ГУ ДФС у місті Києві провело податкову документальну позапланову виїзну перевірку, а під час подачі звітності ТОВ "Каміа" до податкового органу, контролюючим органом перевірялося дотримання вимог частин 48.3. та 48.4. статті 48 ПК України. Зазначена звітність не містила порушень, тому була прийнята особою контролюючого органу, про що свідчить відповідна відмітка. Крім того, належність та правильність подачі звітності ТОВ "Каміа" встановлено Актом податкової перевірки від 06.06.2019 №222/1-26-15-14-03-06/31605151, що наявний у матеріалах справи. За таких обставин, ліквідатором дотримано процедуру досудової ліквідації у повному обсязі, в тому числі в частині подання до податкового органу звітності за останній звітній період.
16. Ліквідатор у відзиві звернув увагу на те, що аргументи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, не містять жодного доводу щодо неправильного застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права; не містять доводів щодо застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
Частина перша статті 105 - учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.
Частина третя статті 105 - учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.
Пункт 1 частини першої статті 110 - юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Частина третя статті 110 - якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.
Частина перша статті 111 - здати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов`язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.
Частина друга статті 111 - ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов`язана повідомити учасників юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, про її участь в інших юридичних особах та/або надати відомості про створені нею господарські товариства, дочірні підприємства.
Частина четверта статті 111 - ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.
Частина сьома статті 111 - для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
Частина восьма статті 111 - ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Частина десята статті 111 - до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
18. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №2320-VIII від 13.03.2018, чинній на дату звернення боржника із заявою про відкриття справи про банкрутство 26.06.2019
Стаття 1 - банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;
неплатоспроможність - неспроможність суб`єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності;
учасники у справі про банкрутство - сторони (конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Частина четверта статті 11 - боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.
Частина перша статті 95 - якщо вартості майна боржника-юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов`язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.