ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2020 року
м. Київ
cправа № 916/39/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України", позивач) - Никоненка А.Г. (адвокат, посв. від 31.08.2018 №341),
відповідача - Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" (далі - ПАТ "Одеський припортовий завод", відповідач, скаржник) -Антонюка С.В. (адвокат, посв. від 18.01.2012 № 4763/10),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПАТ "Одеський припортовий завод"
на рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2019 (головуючий - суддя Літвінов С.В.) та
постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 (головуючий - суддя Таран С.В., судді Будішевська Л.О., Поліщук Л.В.),
у справі №916/39/19
за позовом АТ "НАК "Нафтогаз України"
до ПАТ "Одеський припортовий завод"
про стягнення 51 172 154, 26 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до ПАТ "Одеський припортовий завод" про стягнення заборгованості у сумі 51 172 154,26 грн, з яких: 6 356 922,83 грн пені, 36 308 815,85 грн інфляційних нарахувань та 8 506 416,41 грн 3% річних.
1.2. Позовна заява мотивована неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором постачання природного газу від 28.07.2016 №193/16/ОПЗ-ПР.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.05.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2019, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. ПАТ "Одеський припортовий завод", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення у справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, а у разі визнання правомірності висновків судів щодо наявності боргу у відповідача зі сплати спірних сум - зменшити заявлений розмір пені до 0 грн.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу:
4.1. Суди першої та апеляційної інстанцій:
4.1.1. не застосували до спірних правовідносин положення частини першої статті 98 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частину першу статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства";
4.1.2. неправильно застосували норми матеріального права, а саме: статтю 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), частину третю статті 551 ЦК України, а також норму процесуального права, а саме: статтю 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
5. Позиція інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу АТ "НАК "Нафтогаз України" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. 28.07.2016 Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та ПАТ "Одеський припортовий завод" (споживач) укладено договір постачання природного газу №193/16/ОПЗ-ПР (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.
6.2. Згідно з пунктом 1.2 договору газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для власних потреб, а не для перепродажу.
6.3. У пунктах 2.1-2.4, 4.1-4.2, 5.1, 5.2, 5.4 договору сторонами узгоджено обсяги газу, що планується передати в період з 01.07.2016 по 31.07.2016 включно, фізико-хімічні показники газу, порядок його обліку, ціну за 1000 куб. м газу та загальну вартість природного газу за цим договором.
6.4. Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу (пункт 3.4 договору).
6.5. Згідно з пунктом 6.1 договору оплата за природний газ проводиться споживачем виключно грошовими коштами в розмірі 100% від вартості запланованих місячних обсягів до 30 числа місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
6.6. Відповідно до пункту 7.2 договору споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати поставлений природний газ в розмірі та порядку, передбаченому даним договором.
6.7. За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором (пункт 8.1 договору).
6.8. Згідно з пунктом 8.2 договору у разі невиконання споживачем умов пункту 6.1 цього договору постачальник має право не здійснювати поставку газу споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання споживачем пункту 6.1 цього договору він у безспірному порядку повинен сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.
6.9. Пунктом 10.3 договору передбачено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у п`ять років.
6.10. У пункті 11.3 договору сторони узгодили, що усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадків, зазначених у пунктах 11.5, 11.6 цього договору.
6.11. Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.07.2016, і діє в частині реалізації газу до 31.07.2016 включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 12.1 договору).
6.12. На виконання умов договору ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у липні 2016 року передало, а ПАТ "Одеський припортовий завод" прийняло природний газ на загальну суму 302 616 000 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу б/н від 31.07.2016.
6.13. Вартість поставленого позивачем природного газу за договором №193/16/ОПЗ-ПР відповідачем оплачена частково у сумі 159 661 000 грн, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії банківських виписок по рахунках позивача б/н від 29.07.2016, б/н від 01.08.2016, б/н від 02.08.2016, б/н від 10.08.2016, б/н від 17.11.2016.
6.14. 28.12.2016 Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження №1018-р "Про погодження реструктуризації боргу Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" перед Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", відповідно до якого Кабінет Міністрів України погоджується з пропозицією Фонду державного майна України щодо реструктуризації боргу ПАТ "Одеський припортовий завод" перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за постачання природного газу, починаючи з 01.04.2017 рівними частинами строком на два роки та без нарахування відсотків.
7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
7.2. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
7.3. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.4. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини першої вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Причиною виникнення спору зі справи стало питання стосовно наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 51 172 154,26 грн, з яких: 6 356 922,83 грн пені, 36 308 815,85 грн інфляційних нарахувань та 8 506 416,41 грн - 3% річних за договором постачання природного газу від 28.07.2016 №193/16/ОПЗ-ПР.
8.2. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з доведеності позивачем факту неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором від 28.07.2016 №193/16/ОПЗ-ПР у частині повної та своєчасної оплати за поставлений газ, а відтак правомірності заявлених позовних вимог про стягнення з останнього пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, нарахованих у зв`язку з несвоєчасним виконанням зобов`язань за вказаним договором.
8.3. Верховний Суд вважає висновки судів попередніх інстанцій обґрунтованими з огляду на таке.
8.4. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
8.5. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).
8.6. Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
8.7. Згідно із статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
8.8. Судами встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з постачання природного газу згідно з договором від 28.07.2016 №193/16/ОПЗ-ПР.
На виконання договору позивач передав відповідачу природний газ на загальну суму 302 616 000 грн.
Також судами встановлено, що сторони у пункті 6.1 договору погодили, що оплата за природний газ проводиться споживачем виключно грошовими коштами в розмірі 100% від вартості запланованих місячних обсягів до 30 числа місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
8.9. Згідно із статтею 526 ЦК України, яка кореспондується з частиною першою статті 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
8.10. Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
8.11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач за поставлений природний газ розраховувався з порушенням строків, встановлених договором, здійснивши часткову оплату у сумі лише 159 661 000 грн. Оскільки згідно з пунктом 6.1 договору остаточний розрахунок з АТ "НАК "Нафтогаз України" за фактично переданий газ ПАТ "Одеський припортовий завод" слід було провести до 14.08.2016, то прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати вартості природного газу, поставленого на підставі договору, у відповідача виникло з 15.08.2016.
8.12. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
8.13. Згідно із статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
8.14. Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.