ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/13869/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичний завод "Біофарма" (далі - ТОВ "ФЗ "Біофарма", позивач)- Денисенко О.М ., адвокат, свідоцтво від 18.04.2002 №1731, Фефелов О.Ю., адвокат, свідоцтво від 24.01.2012 №4962,
відповідача - Антимонопольного комітету України (далі - АМК, відповідач, скаржник) - Кондрашова А .О., наказ від 22.01.20 № 3-ОД, самопредставництво,
розглянув касаційну скаргу АМК
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 (суддя Марченко О.В.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 (головуючий - суддя Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.)
у справі № 910/13869/19
за позовом ТОВ "ФЗ "Біофарма"
до АМК
про визнання недійсними пунктів 5 - 8 рішення від 25.07.2019 №526-р.
Історія справи
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У жовтні 2019 року ТОВ "ФЗ "Біофарма" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до АМК про визнання недійсними пунктів 5 - 8 рішення АМК від 25.07.2019 №526-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №143-26.13/68-18/91-13 (далі - Рішення АМК).
1.2. Позов мотивовано тим, що Рішення АМК є необґрунтованим, оскільки, відсутні прямі докази того, що Приватне акціонерне товаритво "Біофарма" (далі - ПрАТ "Біофарма" ) та ТОВ "ФЗ "Біофарма" протягом 2011 - 2015 та 2016 років займали монопольне становище на загальнодержавному ринку імуноглобулінів нормальних людських для внутрішнього застосування в дозуванні діючої речовини 50 мг на 1 мл препарату по 50 мл та 50 мг на 1 мл препарату по 25 мл.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2020: позов ТОВ "ФЗ "Біофарма" задоволено повністю; визнано недійсними пункти 5 - 8 Рішення АМК; стягнуто з АМК на користь ТОВ "ФЗ "Біофарма" 1 921 грн судового збору.
2.2. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано наявністю підстав, передбачених частиною першою статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", для задоволення позовних вимог та визнання недійсним пунктів Рішення АМК, а саме недоведеністю АМК негативного ефекту на економічну конкуренцію.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду АМК, з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги від 21.05.2020 № 300-20.3/02-7372 (далі - касаційна скарга), просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 у справі № 910/13869/19, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "ФЗ "Біофарма".
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Касаційна скарга АМК подається на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник вказує, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що полягає у неправильному тлумаченні статей 1 та 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме наявності негативного впливу різного терміну відстрочення оплати товарів суб`єктом господарювання-монополістом на конкуренцію, оскільки це ставить у невигідне становище покупців лікарських засобів, які отримують менший строк по відношенню до конкурентів які отримують більший термін відстрочення товарів, що надає їм переваги не за рахунок власник досягнень в економічній боротьбі на ринку, а залежить виключно від поведінки суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, стосовно чого відсутній висновок Верховного Суду.
4.2. АМК стверджує, що умови проаналізованих договорів, які були укладені позивачем з покупцями, не пов`язують термін відстрочення оплати лікарського засобу із наявністю ані технічних умов для його зберігання у покупців, ані напрямом подальшої реалізації лікарського засобу, тому, на переконання скаржника, висновок судів попередніх інстанцій прийнятий із неправильним застосуванням статей 626, 628, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
4.3. Скаржник вважає необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що у рішенні АМК відсутні посилання на докази, які підтверджують, що дії позивача спричинили або могли спричинити у принципі та у перспективі небажані наслідки для конкуренції загалом та для інтересів будь-яких конкурентів, постачальників, покупців та споживачів.
Так, АМК вказує на те, що у випадку відсутності у договорі умови про відстрочення платежу суб`єкт господарювання передає кошти за товар, фактично вилучає оборотні кошти. В умовах конкуренції на одному ринку (реалізація лікарських засобів "БІОВЕН МОНО") суб`єкт господарювання, який має більш вигідні умови у відтермінуванні оплати за лікарський засіб отримує переваги, оскільки має фактично надлишок оборотних коштів у довший період, що надає перевагу фактично над більш слабким учасником ринку. При цьому, такі переваги (довший період відтермінування оплати) суб`єкт господарювання здобуває не завдяки власним досягненням, а на підставі умов договору, які надаються ТОВ "ФЗ "Біофарма". На думку скаржника, такий підхід ТОВ "ФЗ "Біофарма" до рівнозначних угод може призводити до досягнення переваг одних суб`єктів господарювання на відповідному ринку, у подальших ланцюгах продажів, над іншими суб`єктами.
Скаржник стверджує, що суб`єкти господарювання, що мали менший строк відстрочення платежу (ТОВ "ВентаЛТД", ТОВ "Фрам КО", ТОВ "Томаш", ТОВ "Аметрін ФК", ТОВ "Фармадіс", ПрАТ "Медфарком-центр"), були в нерівних умовах із суб`єктами господарювання, яким позивач надав більш вигідні умови, а саме: ТОВ "БаДМ", ТОВ "Фармпланета", СП ТОВ "Оптіма-Фарм", ТОВ "Імуно-Фарм".
5. Позиція позивача
5.1. ТОВ "ФЗ "Біофарма" 22.06.2020 направив на адресу Касаційного господарського суду відзив на касаційну скаргу АМК, в якому просив залишити оскаржувані рішення та постанову без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Аналогічний за змістом відзив на касаційну скаргу АМК надійшов від ТОВ "ФЗ "Біофарма" 23.06.2020 через "Скриню" Верховного Суду.
5.2. ТОВ "ФЗ "Біофарма" зазначає, що чинне законодавство не вимагає від сторін договору купівлі-продажу лікарських засобів вказувати у договорі про наявність або відсутність у покупця спеціальних засобів для зберігання таких лікарських засобів або включати у договір пояснення, чому сторони дійшли до згоди про ті чи інші умови оплати за поставлений товар. Таким чином, саме по собі не зазначення у текстах договорів про вищевказані обставини, не є достатнім для тверджень про те, що такі обставини не могли існувати. Позивач вказує на те, що АМК не заперечує проти того, що лікарський препарат БІОВЕН МОНО потребує спеціальних умов зберігання, а тому цілком закономірно, що наявність або відсутність у покупця спеціального обладнання для такого зберігання впливатиме на терміни реалізації товару і, відповідно на умови розрахунків.
5.3. ТОВ "ФЗ "Біофарма" також зазначає про те, що чинне законодавство і не вимагає від сторін договору купівлі-продажу лікарських засобів зазначати в договорах про те, що у подальшому вказані лікарські засоби будуть продані через тендерні процедури або через аптечні мережі. Більше того, позивач вказує на те, що якби ТОВ "ФЗ "Біофарма" встановлювало обмеження у своїх договорах купівлі-продажу щодо неможливості подальшої реалізації лікарських засобів чи то через аптечні мережі, чи то через процедури публічних закупівель, це б дійсно негативно впливало на економічну конкуренцію на фармацевтичному ринку та становило собою порушення антиконкурентного законодавства.
5.4. ТОВ "ФЗ "Біофарма" вказує на те, що АМК не взято до уваги та не досліджено способів подальшої реалізації покупцями медичних препаратів, адже в залежності від того, яким чином майбутній покупець лікарських засобів планував подальшу реалізацію цього товару (через державні (публічні) закупівлі або через аптечну мережу), відповідно відрізнялися і запропоновані ним умови оплати поставленого товару.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. АМК 25.07.2019 прийнято рішення №526-р у справі №143-26.13/68-18/91-13 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким пунктами 5 - 8 названого рішення:
- визнано дії ТОВ "ФЗ "Біофарма" у 2016 році щодо застосування без об`єктивно виправданих на те причин у рівнозначних договорах з оптовими покупцями лікарських засобів БІОВЕН МОНО, 25 мл різних термінів відстрочення оплати порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 2 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на загальнодержавному ринку імуноглобулінів нормальних людських для внутрішньовенного застосування у дозуванні діючої речовини 50 мг на 1 мл препарату по 25 мл;
- визнано дії ТОВ "ФЗ "Біофарма" у 2016 році щодо застосування без об`єктивно виправданих на те причин у рівнозначних договорах з оптовими покупцями лікарських засобів БІОВЕН МОНО, 50 мл різних термінів відстрочення оплати порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 2 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на загальнодержавному ринку імуноглобулінів нормальних людських для внутрішньовенного застосування у дозуванні діючої речовини 50 мг на 1 мл препарату по 50 мл;
- за порушення, зазначене в пункті 5 резолютивної частини цього рішення, накладено на ТОВ "ФЗ "Біофарма" штраф у розмірі 118 783 грн;
- за порушення, зазначене в пункті 6 резолютивної частини цього рішення, накладено на ТОВ "ФЗ "Біофарма" штраф у розмірі 2 134 737 грн.
6.2. Рішення АМК мотивовано таким:
- у 2011 - 2015 роках більшість обсягів імуноглобулінів нормальних людських для внутрішньовенного застосування у дозуванні діючої речовини 50 мг на 1 мл препарату по 25 мл ("БІОВЕН МОНО", 25 мл) та імуноглобулінів нормальних людських для внутрішньовенного застосування у дозуванні діючої речовини 50 мг на 1 мл препарату по 50 мл ("БІОВЕН МОНО", 50 мл) ПрАТ "Біофрама" постачало великим широкоасортиментним дистриб`юторам. Зокрема, відповідні угоди було укладено з такими суб`єктами господарювання: ТОВ "БаДМ", ТОВ "А`ста", ТОВ "Фра-М", СП ТОВ "Оптіма-Фарм, Лтд", ТОВ "Фармпланета", ТОВ "Томаш", ПрАТ "Альба Україна", ТОВ "Вента. Лтд", ПрАТ "Медфарком-Центр", ТОВ "Фармако", ТОВ "ФРАМ КО", ТОВ "Укроптпостач", ТОВ "Людмила-Фарм";
- всі зазначені суб`єкти господарювання є оптовими продавцями лікарських засобів в Україні;
- у 2016 році ТОВ "ФЗ "Біофарма" продовжив договірні відносини з великооптовими продавцями лікарських засобів, з якими співпрацювало ПрАТ "Біофарма": ТОВ "БаДМ", ТОВ "АМЕТРІН ФК", ТОВ "Вента. Лтд", приватне підприємство "Медео", ТОВ "Медікалгруп-Україна", ПрАТ "Медфарком-Центр", ТОВ "Медео-Фарм", СП ТОВ "Оптіма-Фарм, Лтд", ТОВ "Фармпланета", ТОВ "Томаш", ТОВ "ФРАМ КО", ТОВ "Юніфарм", ТОВ "Фармапрайд", приватне підприємство "ЯН", ТОВ "Фармадіс";
- аналіз договорів постачання ТОВ "ФЗ "Біофарма" лікарських засобів, зокрема, "БІОВЕН МОНО", 25 мл та "БІОВЕН МОНО", 50 мл, зазначеним суб`єктам господарювання також свідчить про застосування позивачем різних істотних умов до своїх контрагентів, незважаючи на рівнозначність змісту інших положень договорів;
- різні умови стосуються оплати за поставлений товар, а саме: застосовується передплата за товар або застосовуються різні терміни відстрочення оплати (залежно від контрагента: коливаються від 21 до 60 календарних днів з моменту отримання продукції або протягом 30 календарних днів з дати надання покупцем продавцю звіту про реалізовану продукцію, але в будь-якому випадку не пізніше 250 календарних днів з моменту отримання товару);
- договір поставки від 14.04.2015 №17, укладений ТОВ "ФЗ "Біофарма" як продавцем і ТОВ "БаДМ" як покупцем, передбачає обов`язок продавця передавати лікарські засоби у власність покупця. А покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити їх. Договір діяв до 15.03.2015.
Відповідно до пункту 5.1 вказаного договору розрахунок за продукцію, що поставляється за договором, покупець здійснює протягом 30 календарних днів з дати надання покупцем продавцю звіту про реалізовану продукцію, але в будь-якому випадку не пізніше 250 календарних днів з моменту отримання продукції покупцем за накладною. Звіт про кількість реалізованої продукції, придбаної за договором, надається продавцю кожного 1-го та 15-го числа кожного місяця;
- Договір від 14.04.2015 №19, укладений ТОВ "ФЗ "Біофарма" як продавцем і ТОВ "Вента. Лтд" як покупцем, передбачає обов`язок продавця передавати лікарські засоби у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати та своєчасно оплатити їх. Договір діє до 15.03.2017.
Розрахунок за продукцію здійснюється на умовах відтермінування оплати на 60 календарних днів з моменту її отримання покупцем. Ціни на продукцію є погодженими між сторонами та зазначені в товарно-транспортних накладних на кожну партію продукції. Покупцю можуть надаватися торговельні знижки на продукцію, розмір та умови надання яких визначаються сторонами в окремих додатках до договору. Так, відповідно до пункту 1 додаткової угоди від 01.09.2015 до договору від 14.04.2015 № 19 за умови дострокового виконання ТОВ "Вента. Лтд" своїх зобов`язань за пунктом 5.1 договору, а саме, дострокової оплати поставленої продукції згідно з товарно-транспортними накладними, продавець надає покупцю знижку на суму такої оплати в розмірі 2,7%. Під достроковою оплатою сторони розуміють оплату покупцем вартості поставленої продукції, яка відбулася не пізніше ніж за 5 календарних днів до кінцевої дати оплати, передбаченої пунктом 5.1 договору;
- договір від 08.04.2015 №18, укладений ТОВ "ФЗ "Біофарма" як продавцем і ТОВ "Фармпланета" як покупцем, передбачає обов`язок продавця передавати лікарські засоби у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати та своєчасно оплачувати їх. Договір діяв до 15.03.2017.
Розрахунки за продукцію відповідно до пункту 5.1 зазначеного договору здійснюються на умовах відтермінування оплати на 60 календарних днів з моменту її отримання;
- Договір від 20.10.2015 №ФЗ - 26, укладений ТОВ "ФЗ "Біофарма" як продавцем і ПАТ "Медфарком - Центр" як покупцем, передбачає обов`язок продавця передавати лікарські засоби у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати та своєчасно оплачувати їх. Договір діяв до 28.03.2017.
Розрахунки за продукцію здійснюються на умовах відтермінування оплати на 21 календарний день з моменту отримання продукції;
- договір купівлі-продажу від 01.04.2015 №01, укладений ТОВ "ФЗ "Біофарма" як постачальником і СП ТОВ "Оптіма-Фарм, Лтд" як покупцем, передбачає співпрацю між сторонами щодо дистрибуції товару, для чого постачальник бере на себе зобов`язання з поставки товару покупцю згідно з замовленням останнього, а покупець здійснює діяльність із дистрибуції товару іншим дистриб`юторам, аптечним та лікувально-профілактичним закладам, виробникам (крім роздрібної торгівлі) на умовах, що визначені договором. Договір діяв до 15.03.2017.
Відповідно до договору оплата покупцем поставленого товару проводиться на умовах відстрочення платежу на 30 календарних днів з дати надання покупцем постачальнику інформації про обсяги реалізованого товару, придбаного за договором, але в будь-якому випадку не пізніше 150 календарних днів з моменту отримання товару покупцем;
- згідно з договором від 01.04.2015 № 8, укладеним ТОВ "ФЗ "Біофарма" як продавцем і ПП "САНА КО" як покупцем, розрахунки за продукцію здійснюються на умовах відтермінування оплати на 30 календарних днів з моменту отримання продукції;
- згідно з договором поставки лікарських засобів від 01.04.2015 №16, укладеному ТОВ "ФЗ "Біофарма" як продавцем і ТОВ "Томаш" як покупцем, зазначено, що розрахунок за продукцію здійснюється на умовах відтермінування оплати на 45 календарних днів з моменту отримання продукції. Договір діяв до 28.07.2017;
- у договорі поставки від 22.07.2015 №227, укладеному позивачем як постачальником або продавцем і ТОВ "АМЕТРІН ФК" як покупцем, передбачається обов`язок продавця передавати лікарські засоби у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати їх на умовах договору. Договір діяв до 02.01.2017.
Пункт 5.1 названого договору передбачає здійснення розрахунків за продукцію на умовах передоплати.
З огляду на викладене, АМК дійшов висновку про те, що протягом 2016 року ТОВ "ФЗ "Біофарма" займало монопольне (домінуюче) становище на ринку імуноглобулінів нормальних людських для внутрішньовенного застосування у дозуванні діючої речовини 50 мг на 1 мл препарату по 25 мл та по 50 мл. Протягом 2016 року ТОВ "ФЗ "Біофарма" застосовувалися до рівнозначних угод різні умови, а саме: позивач надавав різні знижки та у договорах передбачав різні умови щодо відстрочення платежів без використання однакових підходів до контрагентів.
Цей підхід до рівнозначних угод, на думку АМК, може призводити до досягнення переваг одних суб`єктів господарювання на відповідному ринку, у подальших ланцюгах продажів, над іншими суб`єктами. Внаслідок цього для суб`єктів господарювання, які було поставлено в нерівні умови, послаблюється можливість конкурувати із суб`єктами господарювання, яким надано більш вигідні умови оплати за товар, тобто така поведінка, на переконання АМК, може вплинути на конкуренцію між дистриб`юторами.
7. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
7.1. Закон України "Про Антимонопольний комітет України":
стаття 3:
- основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції;
стаття 4:
- Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів;
стаття 5:
- Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про державну допомогу суб`єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів;
стаття 7:
- у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
7.2. Закон України "Про захист економічної конкуренції":
стаття 1:
- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку;
- монополізація - досягнення суб`єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища;
- ринок товару (товарний ринок) - сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція;
- товар - будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов`язання та права (зокрема цінні папери);
частини перша та друга статті 12:
- суб`єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо у нього немає жодного конкурента на цьому ринку або він не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб`єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар`єрів для доступу на ринок інших суб`єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин;
- монопольним (домінуючим) вважається становище суб`єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції;
частина перша статті 13:
- зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;
пункт 2 частини другої статті 13:
- зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб`єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об`єктивно виправданих на те причин;
частина перша статті 41:
- доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі;