ПОСТАНОВА
Іменем України
07 липня 2020 року
м. Київ
справа №803/632/16
касаційне провадження №К/9901/35452/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.2016 (суддя Димарчук Т.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 (головуючий суддя - Улицький В.З.; судді: Гулид Р.М., Кузьмич С.М.) у справі № 803/632/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до суду з адміністративним позовом до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.02.2016 № 0000491502.
Волинський окружний адміністративний суд постановою від 13.05.2016 адміністративний позов задовольнив повністю.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.12.2016 постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.2016 залишив без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Ковельська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області оскаржила їх у касаційному порядку.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.2016, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.
В обґрунтування своїх вимог Ковельська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 212.1.11 пункту 212.1, підпункту 212.3.1 пункту 212.3 статті 212, підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях).
Зокрема, зазначає, що через мережу автозаправних станцій здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів, а не оптовий, а відтак такі операції є об`єктом оподаткування акцизним податком.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" з питань правильності відображення показників, задекларованих у декларації акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за жовтень 2015 року, за результатами якої складено акт від 26.01.2016 № 64/15.02/00135390.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статей 213, 214, підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) внаслідок невключення в жовтні 2015 року до бази оподаткування акцизним податком нафтопродуктів, які реалізувались Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Авіас" на підставі договору від 01.11.2004 № 26/1341в-АЗС через автозаправні станції із застосуванням реєстратора розрахункових операцій за довірчими документами - паливними картками та скретч-картками.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.02.2016 № 0000491502, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 17125,85 грн. за основним платежем та 8562,93 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Визнаючи протиправним та скасовуючи названий акт індивідуальної дії, суди попередніх інстанцій виходили з того, що здійснення роздрібного продажу нафтопродуктів через мережу автозаправних станцій не позбавляє права товариства здійснювати їх оптову реалізацію для подальшого продажу кінцевому споживачу або для виробничого споживання. Натомість Ковельська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області, на переконання судових інстанцій, під час проведення контрольного заходу не врахувала доводів позивача про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Авіас" сплачує акцизний податок з реалізації кінцевому споживачу придбаних у Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" паливно-мастильних матеріалів.
Відповідно до пункту 215.1 статті 215 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.
Реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) - нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, а також паливо моторне альтернативне, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків (підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять" роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надавання йому торговельних послуг. Торговельна послуга передбачає здійснення додаткової діяльності суб`єкта господарювання в сфері роздрібної та оптової торгівлі з надання допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставляння та використовування.
За правилами підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) базою оподаткування акцизним податком є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу.
Тобто, об`єктом оподаткування акцизним податком є будь-які операції з роздрібної реалізації нафтопродуктів кінцевим споживачам, при цьому незалежно від форми розрахунків.
Відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213, підпункту 215.3.10 пункту 251.3 статті 215 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) операції суб`єктів господарювання з роздрібної торгівлі підакцизними товарами оподатковуються акцизним податком у розмірі 5 відсотків від вартості цих товарів.
Згідно з пунктом 216.9 статті 216 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а у разі реалізації товарів фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.
Відповідно до пункту 10 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.
Отже, розрахунки за придбані у роздріб нафтопродукти можуть здійснюватись як у готівковій формі, так і з використанням відомостей на відпуск, талонів, платіжних карток, смарт-карток (паливних карток).