ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2020 року
м. Київ
справа №2040/5355/18
адміністративне провадження №К/9901/69742/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Дашутіна І.В., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до в.о. начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Ніколаєва Олексія Миколайовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року, прийняте у складі судді Сліденка А.В. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року, ухвалену у складі колегії суддів: Яковенка М.М. (головуючий), Лях О.П., Старосуда М.І.,
І. Суть спору:
1. ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до в.о. начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Ніколаєва Олексія Миколайовича, в якому, з урахуванням ухвали суду від 09.08.2018 про об`єднання вимог, заявлених по справі №2040/5355/18 та по справі №2040/5565/18, а також заяви про уточнення вимог позову від 9.08.2018, просив:
1.1. визнати незаконною бездіяльність щодо надання неповної та необґрунтованої відповіді на скаргу з приводу незаконних дій працівника патрульної поліції від 15.12.2017;
1.2. зобов`язати надати повну та обґрунтовану відповідь за скаргою на незаконні дії працівника патрульної поліції від 15.12.2017;
1.3. зобов`язати провести службове розслідування стосовно відповідності займаній посаді та професійній придатності інспектора роти №4 батальйону №1 лейтенанта поліції Ведмедері Є.В.;
1.4. визнати незаконною бездіяльність в.о. начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Ніколаєва О.М. щодо надання неповної та необґрунтованої відповіді ОСОБА_1 на скаргу з приводу незаконних дій працівника патрульної поліції від 26.12.2017;
1.5. зобов`язати в.о. начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Ніколаєва О.М. надати повну та обґрунтовану відповідь ОСОБА_1 за скаргою на незаконні дії працівника патрульної поліції від 26.12.2017;
1.6. зобов`язати в.о. начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Ніколаєва О.М. провести службове розслідування стосовно відповідності займаній посаді та професійній придатності інспектора роти №4 батальйону №1 лейтенанта поліції Єрмолаєва М.Г.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що подані письмові звернення (скарги) були неналежно (неповно та невірно) розглянуті владним суб`єктом. Стверджував, що владний суб`єкт безпідставно не прийняв рішень про призначення службових розслідувань відносно працівників патрульної поліції, винних у винесені незаконних постанов про притягнення водія до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. 08.09.2016 інспектором роти №4 батальйону №1 Управління патрульної поліції у місті Харкові лейтенантом поліції Ведмедерею Є.В. відносно гр. ОСОБА_1 винесена постанова серії ДР №124713 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 425,00 грн.
5. Постановою Жовтневого районного суду міста Харкова від 29.11.2016 по справі №639/7408/16-а згадана постанова про накладення штрафу була скасована.
6. Скаргою від 15.12.2017 у порядку Закону України "Про звернення громадян" позивач звернувся до В.о. начальника Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Ніколаєва О.М. з приводу порушень закону, допущених інспектором роти №4 батальйону №1 Управління патрульної поліції у місті Харкові лейтенантом поліції Ведмедерею Є.В. при винесенні постанови від 08.09.2016р. серії ДР №124713.
7. Відповідь на скаргу надана листом від 29.01.2018 №Б-2221/41/14/02-2018 за підписом заступника начальника Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції Оганісян Р.С.
8. За матеріалами справи також встановлено, що 05.10.2017 інспектором роти №9 батальйону №4 Управління патрульної поліції у місті Харкові лейтенантом поліції Єрмолаєвим М.Г. відносно гр. ОСОБА_1 була винесена постанова серії БР №672222 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 425,00 грн.
9. Постановою Жовтневого районного суду міста Харкова від 23.10.2017р. по справі №639/6043/17 згадане рішення владного суб`єкта про накладення штрафу було скасовано.
10. Скаргою від 26.12.2017 у порядку Закону України "Про звернення громадян" позивач звернувся до В.о. начальника Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Ніколаєва О.М. з приводу порушень закону, допущених інспектором роти №9 батальйону №4 Управління патрульної поліції у місті Харкові лейтенантом поліції Єрмолаєвим М.Г. при винесенні постанови від 05.10.2017 серії БР №672222.
11. Відповідь на скаргу була надана листом від 01.02.2018 №Г-2333/41/14/02-2018 за підписом заступника начальника Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції Оганісян Р.С.
12. Позивач, вважаючи, що вказані скарги відповідачем розглянуті неналежно (неповно та невірно), звернувся з даним позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
13. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 09 серпня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовив.
14. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем відповідач по справі Ніколаєв О.М. не брав участі у розгляді скарги громадянина, що не суперечить Закону України "Про звернення громадян", відтак заявлені до цього суб`єкта права вимоги задоволенню не підлягають.
14.1. Крім того, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у спірних правовідносинах права позивача були повністю, дієво та ефективно поновлені постановами Жовтневого районного суду міста Харкова від 29.11.2016 по справі №639/7408/16-а і Жовтневого районного суду міста Харкова від 23.10.2017 по справі №639/6043/17. Реалізація наміру домогтись припинення проходження (у формі звільнення) поліцейським публічної служби в органах національної поліції України за своєю правовою суттю та змістом не є способом поновлення права особи у публічних правовідносинах.
15. Харківський апеляційний адміністративний суд постановою 28 листопада 2018 року скасував рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року та ухвалив нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовив.
16. Таке рішення апеляційного суду ґрунтується на тому, що оскільки суд першої інстанції не залучив до участі у справі належного відповідача, а Кодекс адміністративного судочинства України не надає апеляційній інстанції процесуальних повноважень здійснювати на стадії апеляційного розгляду справи заміну неналежного відповідача чи залучати другого відповідача, а також повертати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, результатом розгляду цієї справи повинна бути відмова у задоволенні позовних вимог до в.о. начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Ніколаєва Олексія Миколайовича. При цьому суд зазначив, що правових підстав для надання правової оцінки щодо суті заявлених позовних вимог в даному випадку не має, з огляду на можливість звернення позивача із адміністративним позовом до належної особи, як суб`єкта владних повноважень, який здійснив розгляд скарги та надавав відповідну відповідь за наслідками такого розгляду. Не залучення належної сторони у справі або не заміна не може мати наслідки для надання будь-якої правової оцінки характеру спірних правовідносин.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
17. Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
18. У скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
19. Касаційна скарга обґрунтована тим, що задоволення частково судом апеляційної інстанції апеляційної скарги позивача на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року та відмова у задоволенні позовних вимог не призвело до поновлення порушених прав позивача щодо ненадання повної та обґрунтованої відповіді.
20. Скаржник також зазначає, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, відмовивши у задоволенні позовних вимог, зокрема з тих підстав, на які позивач не посилався. Також вказав, що у скаргах на незаконні дії працівників поліції позивач просив начальника УПП в Харківській області ДПП надати відповідь на 6 запитань. Однак у відповіді на скарги відповідач не надав чіткої та обґрунтованої відповіді на кожне поставлене позивачем запитання, що і стало підставою для звернення до суду за захистом порушених прав позивача. Також при винесенні рішення судом першої інстанції було порушено ч.2 ст.77 КАС України, оскільки суд прийняв до уваги твердження (докази) відповідача, які не були ним покладені в основу оскаржуваного рішення.
21. Відповідач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
V. Джерела права й акти їх застосування
22. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
23. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
25. Згідно із ч. 1 ст. 5. Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
26. Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про інформацію" ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
27. Закон України "Про звернення громадян" регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
28. Частиною першою статті 1 Закону України "Про звернення громадян" передбачено право громадян України звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
29. Відповідно до ст. 3 Закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
29.1. Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
29.2. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
29.3. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.
30. Згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про звернення громадян" звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.