ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2020 року
м. Київ
справа № 809/2894/13-a
адміністративне провадження № К/9901/33360/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Губської О.А., Дашутіна І.В.,
розглянув у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2016 року (у складі головуючого судді Кафарського В.В.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року (колегія суддів у складі головуючого судді Носа С.П., суддів: Кухтея Р.В., Яворського І.О.)
у справі №809/2894/13-а
за позовом ОСОБА_1
до Івано-Франківської митниці ДФС
про визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити дії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Івано-Франківської митниці ДФС (з урахуванням заміни відповідача його правонаступником), в якому просила:
- визнати незаконним пункт 1 наказу Голови комісії з проведення реорганізації Івано-Франківської митниці від 13 серпня 2013 року № 257-к "Про звільнення з роботи", яким позивачку, відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України, в зв`язку зі скороченням штатної чисельності митниці, звільнено з посади інспектора митного поста "Івано-Франківськ-центральний";
- зобов`язати Начальника Івано-Франківської митниці призначити її на посаду інспектора митного поста "Івано-Франківськ-центральний" Івано-Франківської митниці.
2. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.
3. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 січня 2016 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено
5. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 у 2003 році закінчила Київський національний торговельно-економічний університет і отримала повну вищу освіту за спеціальністю "Товарознавство та експертиза в митній справі" та здобула кваліфікацію товарознавця експерта.
7. Згідно з пунктом 2.2.4. трьохсторонньої індивідуальної угоди, укладеної між позивачем, Івано-Франківською митницею та вказаним навчальним закладом, відповідач зобов`язався надати першій по закінченню навчання посаду інспектора. Відповідно до направлення на роботу №65/463 наказом Івано-Франківської митниці Західної регіональної митниці Державної митної служби України від 23 липня 2003 року №176-к позивачка була призначена на посаду інспектора вантажного відділу №2 цієї митниці з 31 липня 2003 року. Наказом Державної митної служби України від 19 червня 2003 року № 404-к їй присвоєно персональне звання "Інспектор митної служби 2 рангу".
8. Позивачка під час роботи у Івано-Франківської митниці Державної митної служби України займала посади інспектора:
- відділу контролю митної вартості та номенклатури з 4 травня 2006 року;
- загального відділу з 11 березня 2009 року;
- відділу організаційного та документального забезпечення з 12 серпня 2009 року;
- митного поста "Івано-Франківськ-центральний".
9. Відповідно до Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18 березня 2013 року №141/2013, постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів", наказу Міністерства доходів і зборів України від 26 квітня 2013 року №80 "Про затвердження чисельності працівників територіальних органів Міндоходів" затверджено та введено в дію структуру та штатний розпис Івано-Франківської митниці Міндоходів.
10. Згідно з вимогами вказаних нормативно-правових актів, наказу Держмитслужби України від 26 квітня 2013 року №106 "Про утворення комісій з проведення реорганізації митниць" та відповідно до Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1074, наказом Івано-Франківської митниці Державної митної служби України від 29 квітня 2013 року №123 утворено комісію з проведення реорганізації Івано-Франківської митниці.
11. Зазначеною комісією проводились засідання, в ході яких було обговорено, які посади підлягають скороченню, а також кандидатури працівників, які підлягають звільненню у зв`язку з реорганізацією Івано-Франківської митниці ДМСУ, яка супроводжується скороченням штатної чисельності.
12. Так, згідно з протоколом №1 від 22 травня 2013 року засідання Ради по роботі з кадрами Івано-Франківської митниці запропоновано розглянути можливість скорочення посад згідно з переліком та провести консультації з метою визначення кандидатур посадових осіб митниці для вивільнення із займаних посад.
13. Комісією було визначено, що скороченню підлягають такі посади: головний інспектор з охорони праці та цивільної оборони; головний інспектор з питань протидії корупції; головний інспектор із зв`язків з громадськістю-прес-секретар; головний інспектор сектору кадрової роботи; начальник сектору митного аудиту; головний інспектор сектору митного аудиту; головний інспектор сектору митного аудиту; старший інспектор сектору митного аудиту; начальник відділу організаційного та документального забезпечення; головний інспектор відділу організаційного та документального забезпечення; головний інспектор відділу фінансів, бухгалтерського обліку та звітності; начальник відділу оперативних чергових; головний інспектор відділу оперативних чергових; інспектор відділу оперативних чергових; інспектор відділу оперативних чергових; головний інспектор відділу митних платежів; старший інспектор відділу митних платежів; начальник відділу митних інформаційних технологій; головний інспектор відділу митних інформаційних технологій; головний інспектор відділу митних інформаційних технологій; старший інспектор відділу митних інформаційних технологій; головний інспектор відділу організації митного контролю; головний інспектор митного поста "Івано-Франківськ-центральний"; головний інспектор митного поста "Івано-Франківськ-центральний"; головний інспектор митного поста "Івано-Франківськ-центральний"; головний інспектор митного поста "Івано-Франківськ-центральний"; старший інспектор митного поста "Івано-Франківськ-центральний"; старший інспектор митного поста "Івано-Франківськ-центральний"; старший інспектор митного поста "Івано-Франківськ-центральний"; інспектор митного поста "Івано-Франківськ-центральний"; інспектор митного поста "Івано-Франківськ-центральний"; інспектор митного поста "Івано-Франківськ-центральний"; головний інспектор митного поста "Калуш"; головний інспектор митного поста "Калуш"; старший інспектор митного поста "Калуш"; старший інспектор митного поста "Калуш"; старший інспектор митного поста "Калуш"; старший інспектор митного поста "Калуш"; головний інспектор митного поста "Долина"; старший інспектор митного поста "Долина"; інспектор митного поста "Долина"; головний інспектор митного поста "Коломия" (утворено посаду старшого інспектора); головний інспектор митного поста "Ямниця" (утворено посаду інспектора); головний інспектор господарсько-експлуатаційного відділу; старший інспектор господарсько-експлуатаційного відділу.
14. На засіданні Ради по роботі з кадрами Івано-Франківської митниці від 24 травня 2013 року запропоновані кандидатури 38 посадових осіб митниці про наступне вивільнення із займаних посад у зв`язку зі скороченням штату Івано-Франківської митниці, в тому числі інспектора митного поста "Івано-Франківськ-центральний" ОСОБА_1 . Вирішено також провести перестановку працівників і перевести більш кваліфікованих працівників, посади яких скорочуються, з їх згоди на інші посади, звільнивши з них менш кваліфікованих працівників.
15. 27 травня 2013 року проведено засідання Ради по роботі з кадрами Івано-Франківської митниці. Комісія вирішила запропонувати розглянути кандидатури 93 посадових осіб митниці для переведення на посади в Івано-Франківську митницю Міндоходів та кандидатури 38 посадових осіб митниці для вивільнення із займаних посад.
16. 28 травня 2013 року комісією з проведення реорганізації Івано-Франківської митниці проведено засідання, на якому за результатами обговорення кандидатур, запропонованих Радою по роботі з кадрами Івано-Франківської митниці для наступного вивільнення із займаних посад, всебічного розгляду їх особових справ, освітнього рівня та кваліфікації, стажу та продуктивності роботи, наявність дисциплінарних стягнень та заохочень, вирішено повідомити 37 посадових осіб митниці про наступне вивільнення із займаних посад у зв`язку зі скороченням штатної чисельності Івано-Франківської митниці, в тому числі інспектора митного поста "Івано-Франківськ-центральний" ОСОБА_1 .
17. У результаті такого скорочення штату було ліквідовано сектор митного аудиту, відділ оперативних чергових, відділ митних інформаційних технологій, відділ організаційного та документального забезпечення та господарсько-експлуатаційний відділ.
18. Натомість було створено адміністративно-господарський відділ чисельністю 13 осіб, який об`єднав в собі функції відділу митних інформаційних технологій, відділу організаційного та документального забезпечення та господарсько-експлуатаційного відділу.
19. Таким чином, комісією було визначено коло посадових осіб, які підлягають звільненню та було запропоновано кандидатури працівників, які можуть бути переведені на інші посади, відповідно до їх кваліфікації та продуктивності праці з урахуванням листа Міністерства соціальної політики України від 25 травня 2012 року № 80/06/187-12 "Про переважне право на залишення на роботі", в якому вказано, що законодавством не передбачені критерії і порядок визначення працівників із більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці. На практиці для виявлення таких працівників роботодавцем робиться порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації працівників, у процесі якого, як правило, враховуються такі обставини: наявність відповідної освіти, післядипломної освіти, документів про підвищення кваліфікації, відсутність дисциплінарних стягнень, наявність заохочень за успіхи у роботі, отримання премій за виконання особливо важливих робіт, відсутність прогулів, відпусток без збереження заробітної плати, тривалого перебування на лікарняних листках, зауважень з боку адміністрації щодо строків і якості виконуваних завдань, обсягів виконуваних робіт тощо.
20. 1 червня 2013 року ОСОБА_1 попереджено про наступне вивільнення, без жодних пропозицій переведення на іншу роботу. При цьому Голова комісії з проведення реорганізації Івано-Франківської митниці запропонував позивачці зареєструватися у державній службі зайнятості або самостійно працевлаштуватися, з чим остання не погодилась.
21. Враховуючи тимчасовий штатний розпис Івано-Франківської митниці Міністерства доходів і зборів України на 2013 рік та попередження позивачки про наступне її вивільнення, Голова комісії з проведення реорганізації Івано-Франківської митниці Державної митної служби України 13 серпня 2013 року видав наказ №257-к, пунктом 1 якого звільнив ОСОБА_1 з роботи інспектора митного поста "Івано-Франківськ-центральний" з 13 серпня 2013 року відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України, в зв`язку зі скороченням штатної чисельності митниці.
22. Вважаючи незаконними зазначені дії, рішення відповідача, позивачка звернулась до суду з цим адміністративним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
23. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачка не має переважного права на залишення на роботі, оскільки її продуктивність праці і кваліфікація порівняно з іншими працівниками, які на час виникнення спірних правовідносин працювали на посадах інспекторів у митному посту "Івано-Франківськ-центральний", є нижчою.
24. Судами вказано, що комісією відповідача було проаналізовано рівень кваліфікації та продуктивність праці осіб, які займали посади, що підлягають скороченню, оскільки статтею 42 КЗпП України передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку зі змінами виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
25. Крім того, комісією взято до уваги пункт 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", яким передбачено, що при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника.
26. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, здійснено порівняльний аналіз визначальних критеріїв, передбачених частиною першою статті 42 КЗпП України, які надають перевагу на залишення на роботі, а саме: продуктивності праці і кваліфікації позивачки порівняно з іншими працівниками, які на час виникнення спірних правовідносин працювали на посадах інспекторів у митному посту "Івано-Франківськ-центральний".
27. На підставі цього суди дійшли висновку про те, що відповідачем в межах своїх повноважень було вчинено необхідні заходи для визначення професійно-кваліфікаційного рівня працівників, з метою прийняття об`єктивного рішення щодо їх рекомендування чи ненадання рекомендацій на переведення до Івано-Франківської митниці Міндоходів.
28. Судами констатовано, що відповідач, вирішуючи питання дотримання переважності прав працівників при скороченні чисельності штату, виходив із розуміння продуктивності праці як узагальненого показника її результативності, а кваліфікації як освітнього рівня, стажу роботи та здатності виконувати доручення. З цією метою відповідачем враховувалися відомості про спеціальне звання та дату його присвоєння, кількість перевірених декларацій та суми стягнутих платежів, стаж роботи, наявні заохочення та їх кількість, освіта, відомості про які надано суду.
29. Крім того, відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції також керувався згодою первинної профспілкової організації Івано-Франківської митниці ДФС на звільнення ОСОБА_1 з посади інспектора митного поста "Івано-Франківськ-центральний" Івано-Франківської митниці ДФС за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, в зв`язку зі скороченням штатної чисельності митниці, наявність якої судом встановлено відповідно до статті 43 КЗпП України.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
30. ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі не погоджується з оскаржуваними рішеннями судів попередніх інстанцій, вважає їх незаконними та необґрунтованими з таких підстав.
31. Зазначає, що відповідач, звільняючи її з посади інспектора митного поста "Івано-Франківськ-центральний" Івано-Франківської митниці ДФС відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України, порушив вимоги статті 42 КЗпП України, оскільки не врахував її переважне право на залишення на роботі.
32. Позивачка не погоджується з висновками судів, про які йдеться в пункті 24 цієї постанови, оскільки такі не підтверджуються жодними доказами та суперечать висновкам, що містяться в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27 січня 2016 року, згідно з якою цю справу було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
33. Звертає увагу, що в ході нового судового розгляду в судах першої та апеляційної інстанцій відповідач так і не надав жодного документу, в якому б відображались результати порівняльного аналізу з наведенням даних, які свідчать про переважне право працівників, які залишились працювати після скорочення, в порівнянні з нею.
34. Це, на думку позивачки, свідчить про те, що відповідач, звільняючи її з роботи, не проводив жодного аналізу кваліфікації чи продуктивності праці для виявлення працівників, які мають переважне право на залишення на роботі, а діяв суб`єктивно на власний розсуд.
35. Вважає, що визначення її кваліфікації та продуктивності праці лише виходячи з критеріїв тривалого її перебування у відпустках по догляду за дітьми, а також перебування у стані тимчасової непрацездатності, є необґрунтованим, таким, що дискримінує її як жінку та матір двох дітей. При цьому суди не обґрунтували свою позицію, згідно з якою її кваліфікація та продуктивність праці визначається саме виходячи із вказаних критеріїв, а при визначенні кваліфікації та продуктивності праці інших працівників - такі критерії не враховуються.
36. Звертає увагу, що виходячи з критеріїв, за якими визначається продуктивність праці, кваліфікація в тому числі з урахуванням стажу роботи, присвоєного спеціального звання, стає очевидним, що вона має право на залишення на роботі перед іншими працівниками, що займали аналогічні посади та залишились працювати після реорганізації.
37. Також позивачка вказує, що окрім кваліфікації та продуктивності праці має переважне право на залишення на роботі згідно з частиною другою статті 42 КЗпП України, оскільки має на утриманні двох дітей, в її сім`ї не має інших працівників з самостійним заробітком, окрім неї.
38. Всупереч статті 492 КЗпП України відповідач не повідомив її належним чином про наступне вивільнення та не запропонував іншу посаду, не дивлячись на те, що такі посади були в наявності.
39. Крім того, позивачка наголошує на тому, що відповідач не дотримався порядку отримання згоди первинної профспілкової організації на її звільнення, а тому суд за власною ініціативою звернувся до профспілкової організації щодо надання дозволу на її звільнення. Це, на думку позивачки, свідчить про порушення відповідачем вимог статті 43 КЗпП України та статті 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
40. Підсумовуючи зазначає, що спірне рішення про її звільнення не відповідає вимогам частини третьої статті 2 КАС України та суперечить частині другій статті 40 та статті 42 КЗпП України.
41. У своїх запереченнях на касаційну скаргу позивачки відповідач не погоджуються з її доводами, вважає їх безпідставними. Натомість повністю погоджується з мотивами рішень судів попередніх інстанцій, про які зазначено в пунктах 23-29 цієї постанови, тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.