ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2020 року
м. Київ
справа № 804/8024/17
адміністративне провадження № К/9901/47987/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року (суддя Кальник В.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року (колегія суддів: Чепурнов Д.В., Сафронова С.В., Мельник В.В.) у справі № 804/8024/17 за позовом Комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради до Павлоградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені,
УСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради області звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило:
- визнати протиправними дії та скасувати рішення Павлоградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 20 листопада 2017 року: №№ 60, 61, 62, 63, 64 на загальну суму 511 028,72 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій та пені винесені на підставі частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в той час, коли частина 9 статті 106 Закону № 1058 виключена на підставі Закону № 2464-VI від 08 липня 2010 року, тобто до правовідносин застосовано норму, що не діяла. Вказує, що з 01.01.2011 зберігається порядок стягнення заборгованості, але забороняється застосовувати фінансові санкції.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судами встановлено, що згідно Статуту Комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради є комунальним підприємством, засновником та власником якого є територіальна громада міста Павлограда в особі Павлоградської міської ради.
Станом на 27.11.2017 КП "Павлоградводоканал" (код ЄДРПОУ 03341345) внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
20 листопада 2017 року на підставі пункту 2 частини дев`ятої статті 106 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058-ІУ) Пенсійним фондом прийняті рішення про нарахування пені на загальну суму 511 028,72 грн., а саме:
- № 60 за період з 04.10.2012 до 10.11.2017 у розмірі 66 987,64 грн.;
- №61 за період з 10.09.2015 до 09.03.2017 у розмірі 92,82 грн.;
- № 62 за період 31.07.2013 до 09.03.2017 у розмірі 218,62 грн.;
- № 63 за період 04.10.2012 до 09.03.2017 у розмірі 442 243,89 грн.;
- № 64 за період 04.10.2012 до 26.01.2017 у розмірі 1 485,75 грн.
Зазначені рішення отримані позивачем 24 листопада 2017 року.
Також судами встановлено, що пеня нарахована у зв`язку з несвоєчасною сплатою позивачем фінансових санкцій, нарахованих рішеннями управління ПФУ в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області №№ 2042-2070 від 28.12.2010.
Заборгованість за рішеннями №№ 2042-2070 від 28.12.2010 була стягнута з позивача постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2014 року по справі №804/10743/13-а, яка відповідно до ст.254 КАС України набрала законної сили.
На виконання постанови суду від 10.04.2014 по справі №804/10743/13-а, фінансові санкції та пеня №№2042-2070 від 28.12.2010 на загальну суму 1 604 531,62 грн. були сплачені до Пенсійного фонду відповідно до графіка розстрочення даної суми на 36 місяців, починаючи з 01.01.2015.
Не погодившись з рішеннями про нарахування пені, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким і погодився апеляційний суд, виходили з того, що на підставі абзацу п`ятого пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Відтак, відповідачем правомірно нараховано фінансові санкції на підставі ч. 9 ст. 106 Закону №1058 за несвоєчасну сплату страхових внесків.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 3, п. 1 ст. 14 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон № 1058-IV) суб`єктами системи пенсійного забезпечення є страхувальники. Страхувальниками є роботодавці підприємства, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання.