ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2020 року
м. Київ
справа № 805/1411/17-а
адміністративне провадження № К/9901/22580/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року (суддя Бабіч С.І.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року (колегія суддів: Арабей Т.Г., Геращенко І.В., Міронова Г.М.) у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя до Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
В березні 2017 року Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя звернулось до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про стягнення з заборгованості з фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" №1977-ХІІ, і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, з січня по лютий 2017 року у розмірі 7 109,78 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року відмовлено у задоволені позовних вимог.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що пенсія колишньому працівнику відповідача ОСОБА_1 призначена саме як науковому працівнику, а тому відповідач має обов`язок відшкодовувати Пенсійному органу витрати на виплату зазначеної пенсії. Відповідач у встановлені законодавством строки не відшкодовував понесені позивачем витрати на виплату різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, нарахованої відповідно до інших законодавчих актів, внаслідок чого утворилась вказана заборгованість
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
Справу передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" (яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь") є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 01 жовтня 1996 року; місцезнаходження: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, Орджонікідзевський район, вул. Лепорьского, буд. 1. Позивач є страхувальником - платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя за № 05-42-04-0001.
Відповідно до картки особового рахунку за період з січня по лютий 2017 року за відповідачем обліковується заборгованість у загальному розмірі 7 109,78 грн., дана заборгованість виникла у зв`язку із невідшкодуванням різниці між сумою пенсії, призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про науково і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законів.
Оскільки відповідач добровільно заборгованість не сплатив, позивач звернуся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач не є науковою установою, організацією, підприємством чи вищим навчальним закладом. Відповідач не проходив відповідну атестацію згідно з вимогами Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" № 848, а тому на нього не може розповсюджуватись обов`язок здійснювати фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Станом на момент спірного періоду нарахування боргу січень - лютий 2017 року спірні правовідносини регулювалися Закон України "Про науково та науково-технічну діяльність" від 26 листопада 2015 року №848-VIII (далі по тексту - Закон №848).
Відповідно до п. 20 частини 1 статті 1 Закону № 848 визначено, що науковий працівник - це науковий працівник-вчений, який має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня, відповідно до трудового договору (контракту) професійно провадить наукову, науково-технічну, науково-організаційну, науково-педагогічну діяльність та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації у випадках, визначених законодавством.
Згідно з частини 6 статті 37 Закону № 848 різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується:
для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев`ятою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" для цієї категорії працівників;
для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.