ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2020 року
м. Київ
справа № 822/1724/16
адміністративне провадження № К/9901/41921/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т. М.,
суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду (головуючий суддя - Данилюк У. Т., судді: Блонський В. К., Матущак В. В.) від 02 листопада 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя - Драчук Т. О., судді: Полотнянко Ю. П., Загороднюк А. Г.) від 07 грудня 2016 року у справі № 822/1724/16 за позовом Славутської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького, третя особа - Міністерство оборони України, про стягнення податкового боргу,
УСТАНОВИВ:
У вересні 2016 року Славутська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - Славутська ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області) звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького (далі - КЕВ м. Хмельницького), третя особа - Міністерство оборони України (далі - Міністерство, МОУ), у якому просила стягнути з відповідача в дохід місцевого бюджету податковий борг із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 3 388 677,51 грн.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року, позов задоволено.
Задовольняючи позов суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що згідно податкових декларацій за 2015, 2016 роки за відповідачем рахується податковий борг із земельного податку з юридичних осіб на суму 3 388 677,51 грн. Станом на час розгляду цієї справи зазначений борг КЕВ м. Хмельницького не сплачений.
Не погодившись із вказаними вище судовими рішеннями, КЕВ м. Хмельницького подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року, і прийняти нове судове рішення про відмову у задоволені позову в повному обсязі.
На обґрунтування касаційної скарги КЕВ м. Хмельницького зазначає, що він не є належним відповідачем у даній справі та вважає, що податковий борг за користування землею повинен стягуватись із МОУ як із користувача земель оборони. Також, скаржник звертає увагу, що він звільнений від сплати земельного податку до моменту закінчення особливого періоду в державі на підставі ч. 8 ст. 4 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543-XII).
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 02 лютого 2017 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 06 липня 2020 року цю справу призначив до розгляду у порядку письмового провадження.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
Як убачається з матеріалів справи, КЕВ м. Хмельницького (код 07928461) зареєстрований як юридична особа за адресою: вул. Ціолковського, 3/1 у м. Хмельнцькому, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .
Згідно розрахунку Славутської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області станом на 30 серпня 2016 року у відповідача утворилась заборгованість із земельного податку в розмірі 3 388 677,51 грн.
Податкове зобов`язання КЕВ м. Хмельницького по земельному податку виникло шляхом подання останнім податкових декларацій (розрахунків) з плати за землю, а саме:
- по Плесенській сільській раді в розмірі 1 110 252,04 грн, який виник на підставі податкових декларацій з плати за землю від 19 лютого 2015 року № 9018375799 (за грудень 2015 року в розмірі 101 525,82 грн, враховуючи часткову сплату в розмірі 9679,14) та від 19 лютого 2016 року № 9020591452 (за січень - липень 2016 року в розмірі 145 486,48 грн щомісячно);
- по м. Шепетівка в розмірі 2 278 425,47 грн, який виник на підставі уточнюючої податкової декларації від 16 квітня 2015 року № 9070832835 (за травень - грудень 2015 року в розмірі 5 715,42 грн щомісячно), від 20 лютого 2015 року № 901964464 (за травень - листопад 2015 року в розмірі 121 962,25 грн щомісячно та за грудень 2015 року - 121 962,01), від 22 лютого 2016 року № 9021708004 (за січень - липень 2016 року в розмірі 179 365,21 грн щомісячно), від 14 березня 2016 року № 9034457307 (за січень - липень 2016 року в розмірі 206,84 грн щомісячно).
У зв`язку з несплатою узгоджених сум відповідачу на підставі п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України (далі - ПК України), позивачем було виставлено податкову вимогу про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов`язаннями.
За наведених підстав та у зв`язку із несплатою відповідачем таких грошових зобов`язань у добровільному порядку, Славутська ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області звернувся до суду із даним позовом про їх стягнення в судовому порядку.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1, 2 та 3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року відповідають зазначеним вимогам процесуального закону, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За правилами підп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 286.2 ст. 286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.