ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2020 року
м. Київ
справа №385/1550/16-а(2-а/385/66/16)
адміністративне провадження №К/9901/17691/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Данилевич Н.А.,
суддів: Смоковича М.І., Шевцової Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Державної Казначейської Служба України про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року (головуючий суддя - Чумак С.Ю., судді - Гімон М.М., Юрко І.В.).
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суд з позовом до Державної казначейської служби України, в якому просив:
- визнати дії відповідача щодо невиконання постанови Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 19.03.2009 року у справі № 2-а-96 протиправними;
- зобов`язати відповідача негайно здійснити дії щодо виконання постанови Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 19.03.2009 року у справі № 2-а-96;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми, починаючи із 18.04.2015 року;
- зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
На обґрунтування позову позивач посилався на протиправність дій відповідача щодо невиконання судового рішення, що набрало законної сили.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Постановою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що примусове списання коштів з рахунків боржника Державною казначейською службою України може проводитися лише у тому випадку, якщо такий боржник обслуговується в органах Казначейства та має там відповідні рахунку, з яких можна було б здійснити безспірне списання грошових коштів, однак Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області не зареєстроване в Єдиному реєстрі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів та не включене до мережі установи та організацій, що отримують фінансування з державного та місцевих бюджетів, тобто даний фонд не обслуговується в територіальних органах Казначейства як розпорядник (одержувач) бюджетних коштів. Стосовно позовних вимог щодо нарахування та виплати Державним казначейством України компенсації в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої позивачці суми, суд зазначив, що дане положення законодавства можна застосовувати лише у випадках, коли, виданий відповідно до рішення суду, виконавчий документ підлягає виконанню органами Казначейства.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Постанову Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2016 року у справі №385/1550/16-а (2-а/385/66/16) скасовано.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов`язано Державну Казначейську Службу України вчинити дії, направлені на виконання постанови Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 19.03.2009 у справі №2-а-96/08 з виплатою ОСОБА_1 компенсації в розмірі 3 % річних від несплаченої суми, починаючи з 18.04.2015.
В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд апеляційної інстанції зазначив, що лист відповідача від 11.11.2016 №514/1612-18905 свідчить про те, що позивачем було подано всі необхідні для проведення виплати документи та відомості, а з урахуванням ст. 3 Закону № 4901-VІ відповідачем станом на дату звернення позивача до суду порушено граничні строки виконання судового рішення. Крім того, з вказаного листа колегія суддів встановила, що постанова Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 19.03.2009 у справі №2-а-96/08 знаходиться на виконання у відповідача з 17 січня 2015 року, тобто передбачений законом тримісячний термін сплив 17 квітня 2015 року і з 18 квітня 2015 року відповідач повинен нараховувати компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої позивачу суми у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. Разом з тим, колегія суддів визнала надлишковими вимоги щодо негайного виконання судового рішення, оскільки за приписами частини 5 статті 254 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і відповідно до частини 2 статті 14 КАС України з цього часу є обов`язковою до виконання на всій території України. Крім того, суд відмовив в задоволенні позовних вимог позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо невиконання вказаного судового рішення, оскільки за обставинами справи відповідач не вчиняв жодних дій, направлених на невиконання цього рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
22 березня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної Казначейської Служби України на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року, в якій відповідач просить скасувати зазначене судове рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що виконання рішень судів здійснюється Казначейством відповідно до загальної черги, наразі виконуються рішення судів, подані до органів Казначейства протягом липня 2013 року. Вказує, що лише після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше виконавчого листа, виданого Гайворонським районним судом Кіровоградської області у справі №2-а-96/08, Казначейство зможе здійснити заходи щодо перерахування коштів на користь позивача. Також скаржник зазначає, що Казначейством направлялись листи до Прем`єр-Міністра України, Міністерства фінансів України з пропозиціями щодо необхідності внесення змін до Закону про Державний бюджет України у частині збільшення видатків на виконання бюджетної програми КПКВК 3504040, проте відповідні зміни прийняті не були. Вказує, що позивачу не відмовлено у виконання судового рішення, виконавчий документ не повернуто без виконання, а вжито всі передбачені законодавством заходи для його виконання. Стосовно нарахування позивачу компенсації в розмірі 3% річних скаржник зазначає, що вказане питання буде вирішено Казначейством після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше, на загальну суму 3,2 млрд грн.
Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2020 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Постановою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 19 березня 2009 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Зобов`язано УПФУ в Гайворонському районі провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, інваліду 3 групи, з 01.10.2008 в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, а також провести перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров`ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням положень ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". (а.с. 9-10)
17.01.2012 Гайворонський районний суд Кіровоградської області видав виконавчий лист у справі №2-а-96/08. (а.с. 11)
Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області вказаний виконавчий лист передало до Головного управління державної Казначейської служби України у Кіровоградській області для першої черги погашення заборгованості від 17.01.2015. ( а.с. 12)
Листом від 11.11.2016 №5-14/1612-18905 Державна Казначейська служба України повідомила ОСОБА_1 про те, що на виконанні ДКСУ знаходиться рішення Гайворонського районного суду у справі №2-а-96/08 про зобов`язання проведення позивачу перерахунку пенсії. Лише після виконання рішень судів, що надійшли раніше, Казначейство будуть здійснювати заходи щодо перерахування коштів на користь ОСОБА_1 . Питання, щодо нарахування компенсації розглядатиметься після спливу основної заборгованості. (а.с. 13)
Оскільки виконання судового рішення відповідачем не здійснювалось протягом тривалого часу, позивач звернувся до суду.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України від 21.04.1999 №606-ХІV "Про виконавче провадження" (далі Закон №606-ХІV), та особливості їх виконання встановлені Законом України від 05.06.2012 №4901-VІ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі - Закон №4901-VІ).
Частиною другою статті 3 Закону №606-ХІV визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до положень частини четвертої статті 3 Закону №4901-VІ, перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
За правилами, викладеними у частинах першій та другій статті 5 Закону №4901-VІ, у разі, якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішення суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.