ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2020 року
м. Київ
справа № 813/3875/16
адміністративне провадження № К/9901/21070/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Данилевич Н.А.,
суддів: Смоковича М.І., Шевцової Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Начальника 3 спеціального відділу Військової служби правопорядку Збройних Сил України (військова частина А2736 ) про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправним акта службового розслідування, зобов`язання вчинити дії , провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року (головуючий суддя - Клименко О.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року (головуючий суддя - Іщук Л.П., судді - Онишкевич Т.В., Хобор Р.Б.) у справі № 813/3875/16.
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до начальника 3 спеціального відділу Військової служби правопорядку Збройних Сил України (військова частина А2736) про визнання протиправними та скасування наказів начальника 3 спеціального відділу Військової служби правопорядку № 388 від 04.10.2016 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовців служби за контрактом старшого сержанта ОСОБА_1 та старшого солдата ОСОБА_3 ", № 57-РС від 04.10.2016 року (по особовому складу) про звільнення з військової служби у запас за підпунктом "е" (через службову невідповідність) старшого сержанта ОСОБА_1, № 209 від 05.10.2016 року про виключення старшого сержанта ОСОБА_1 зі списків військової частини та всіх видів забезпечення, а також про визнання протиправним акту службового розслідування від 04.10.2016 року, зобов`язання поновити його на роботі і виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
На обґрунтування позовних вимог указує, що оскаржувані накази є незаконними і підлягають скасуванню, оскільки відсутні правові підстави для їх винесення. Зокрема, зазначає, що висновки службового розслідування є необґрунтованими, будь-якого правопорушення, яке могло б бути підставою для його звільнення з військової служби, він не вчиняв. Вважає, що у випадку наявності в його діях ознак дисциплінарного проступку, покарання у вигляді звільнення зі служби не відповідає ступеню тяжкості такого проступку.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року, яка була залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року, в позовних вимогах було відмовлено.
Відмовляючи в позовних вимогах, суди виходили з того, що позивачем ОСОБА_1 було допущено порушення вимог статей 11, 49, 50 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, що з врахуванням акту службового розслідування, попереднього притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та негативної характеристики по місцю служби відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України є підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю. Надані позивачем докази та обґрунтування не підтверджують протиправності оскаржуваних наказів, також позивачем не доведено належними доказами порушення його прав при винесенні спірних наказів. Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним акта службового розслідування від 04.10.2016 року суд зазначив, що вказаний акт не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні ч. 2 ст. 2 та ст. 17 КАС України, не викликає будь-яких прав і обов`язків для особи, стосовно якої проводилось службове розслідування. Акт службового розслідування є носієм доказової інформації про виявлені порушення, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення уповноваженою особою. Відтак, у задоволенні адміністративного позову у цій частині слід відмовити.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
08 червня 2017 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року, в якій просив їх скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій не було враховано того, що як начальник по відношенню до ОСОБА_3, ОСОБА_1 був змушений припинити його протиправні дії, зокрема, пов`язані із застосуванням насильства до нього ОСОБА_3, зокрема, для захисту свого здоров`я та життя. Також, скаржник вказав, що свідки спірної події, що були допитані судом, в тому числі ОСОБА_3, є військовослужбовцями, а отже знаходяться в прямій залежності від відповідача, тому їх свідчення не можуть об`єктивно висвітлювати факти та події, що відбулись.
Відповідачем до Суду були надані заперечення на касаційну скаргу, в яких посилаючись на законність та обґрунтованість прийнятих судами попередніх інстанцій рішень, просив залишити їх без змін. Вказував, що під час притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та його звільненні зі служби дотримано вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та здійснено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, законами та нормативно-правовими актами України. Обставини, достатні для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та його звільнення зі служби, було встановлено в ході проведення службового розслідування, належним чином зафіксовано та надано відповідну оцінку під час прийняття спірних наказів. Ствердив, що більш суворе дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби було застосовано до позивача у зв`язку з неодноразовим притягненням до дисциплінарної відповідальності та з урахуванням негативної характеристики по місцю служби.
Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Відповідно до наказу начальника 3 спеціального відділу Військової служби правопорядку від 20.09.2016 № 198 старший сержант ОСОБА_1 у складі зведеного підрозділу від 3 спеціального відділу військової служби правопорядку був відряджений до військової частини В3416 Миколаївського гарнізону терміном на 19 діб з 22.09.2016 року по 10.10.2016 року з метою підтримання правопорядку та військової дисципліни серед військовослужбовців Миколаївського гарнізону, запобіганню вчиненню ними кримінальних та інших правопорушень.
Відповідно до наказу начальника 3 спеціального відділу Військової служби правопорядку від 03.10.2016 № 383 старшим офіцером відділення спеціального призначення 3 спеціального відділу Військової служби правопорядку проведено службове розслідування з метою встановлення причин та умов виникнення конфлікту між старшим солдатом ОСОБА_3 та старшим сержантом ОСОБА_1 . 01.10.2016 року та встановлення ступеня вини посадових осіб, за наслідками якого складено акт службового розслідування від 04.10.2016 року.
Як слідує з матеріалів справи, зокрема, з Акта службового розслідування від 04.10.2016 року, під час проведення службового розслідування було встановлено факт конфлікту між старшим сержантом ОСОБА_1 та старшим солдатом ОСОБА_3, в ході якого було застосовано фізичне насильство до останнього. При цьому, свідки події, солдат ОСОБА_4, солдат ОСОБА_5 та солдат ОСОБА_6 не підтвердили факту нанесення старшим солдатом ОСОБА_3 ударів старшому сержанту ОСОБА_1
Наказом начальника 3 спеціального відділу Військової служби правопорядку № 388 від 04.10.2016 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовців служби за контрактом старшого сержанта ОСОБА_1 та старшого солдата ОСОБА_3 " за порушення вимог статей 11, 49, 50 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України інспектора взводу військової інспекції безпеки дорожнього руху старшого сержанта ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та у відповідності до ст. 51 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України накладено дисциплінарне стягнення "Звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю".
Наказом начальника 3 спеціального відділу Військової служби правопорядку № 57-РС від 04.10.2016 року "По особовому складу" інспектора взводу військової інспекції безпеки дорожнього руху старшого сержанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за підпунктом "е" (через службову невідповідність) відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Наказом начальника 3 спеціального відділу Військової служби правопорядку № 209 від 05.10.2016 року старшого сержанта ОСОБА_1 виключено зі списків військової частини та всіх видів забезпечення.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснив, що з травня по липень 2016 року був безпосереднім керівником ОСОБА_1 у м. Щастя Луганської області в зоні проведення антитерористичної операції. У цей період ОСОБА_1 зарекомендував себе негативно під час несення військової служби.
Також, допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не підтвердили факту нанесення старшим солдатом ОСОБА_3 ударів старшому сержанту ОСОБА_1 .
Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ствердили, що саме старший сержант ОСОБА_1 перший вдарив старшого солдата ОСОБА_3, після чого повторно завдав йому ударів.
Крім того, до матеріалів справи долучено службову характеристику старшого сержанта ОСОБА_1 . від 12.07.2016 року (а. с. 105), відповідно до якої ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, доцільно перемістити на нижчу посаду, а також службову картку старшого сержанта ОСОБА_1 (а. с. 91-92), відповідно до якої наказом начальника 3 спеціального відділу Військової служби правопорядку № 315 від 05.08.2016 року за порушення ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
ІІІ. ДЖЕРАЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статус, основні завдання, організацію та принципи діяльності Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, права, обов`язки, заходи соціального і правового захисту та відповідальність її військовослужбовців визначаються Законом України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України".
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України" основними завданнями Служби правопорядку є: виявлення причин, передумов і обставин злочинів та інших правопорушень, вчинених у військових частинах та на військових об`єктах; розшук осіб, які самовільно залишили військові частини (місця служби); запобігання вчиненню і припинення злочинів та інших правопорушень у Збройних Силах України; участь в охороні військових об`єктів та забезпеченні громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, військових містечках, на вулицях і в громадських місцях; захист майна Збройних Сил України від розкрадання та інших злочинних посягань; забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів; участь у гарнізонних заходах; виконання у передбачених законом випадках рішень про тримання військовослужбовців на гауптвахті; забезпечення виконання кримінального покарання стосовно військовослужбовців, які за вироком суду засуджені до тримання у дисциплінарному батальйоні; сприяння у межах своєї компетенції органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органам досудового розслідування та суду, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, органам військового управління, підприємствам, установам, організаціям у виконанні покладених на них відповідно до законів обов`язків; участь у протидії диверсійним проявам та терористичним актам на військових об`єктах.