ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2020 року
м. Київ
справа № 174/421/17(2-а/174/64/2017)
адміністративне провадження № К/9901/59580/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого - Тацій Л.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г., -
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 22 січня 2018 року (прийняте судом у складі судді Борцової А.А.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2018 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Бишевської Н.А., суддів: Семененка Я.В., Добродняк І.Ю.) у справі за його позовом до Кам`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (далі - управління ПФУ) про зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив зобов`язати відповідача призначити йому пенсію на пільгових умовах за віком відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 09.03.2017.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області рішенням від 22 січня 2018 року відмовив у задоволенні позову.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 23 березня 2018 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що пільгові умови праці позивача на посадах машиніста бульдозеру та начальника дільниці за періоди з 11.04.1984 до 18.08.1996 та з 18.08.1996 по 17.07.1997 не підтверджені, тому відсутні підстави для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
20 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
У скарзі, зокрема, посилається на те, що відомості, що містяться у його трудовій книжці, підтверджують його стаж роботи на посаді машиніста-бульдозеру тривалістю 12 років 4 місяці 1 тиждень та на посаді начальника дільниці тривалістю 5 місяців 2 тижні 3 дні.
Щодо атестації робочого місця зазначив, що в період з 21.08.1992 (початок обов`язкової атестації робочих місць за умовами праці в Україні) і по 10.02.1997 він працював у Російській Федерації, у зв`язку із чим на нього не розповсюджувалася норма про обов`язкову атестацію робочого місця.
Посилається на те, що формальна констатація факту його роботи за Списком № 2 випливає з трудової книжки та довідок і акта перевірки, які є у пенсійній справі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 серпня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Анцупова Т.О., судді: Кравчук В.М., Стародуб О.П.
Верховний Суд ухвалою від 30 серпня 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року № 743/0/78-19 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Бучик А.Ю., Стеценко С.Г., справу передано головуючому судді.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта.
Згідно із записами у трудовій книжці ОСОБА_1 працював:
- з 25.01.1980 по 11.05.1981 - трактористом відділення № 3 Єгорьєвського зернорадгоспу;
- з 06.07.1983 по 16.03.1981 - трактористом 5 розряду, скреперистом Мамонитовської ДПМКМ;
- з 11.04.1984 по 10.01.1993 - прийнятий в члени старательської артілі "XXI з`їзду КПРС" копальні "П`ятилітка" (у подальшому артіль старателів "Колима") Оротуканського гірничо-збагачувального комбінату північно-східного виробничого об`єднання "Північносхідзолото" машиністом бульдозера на промсезон;
- 18.08.1996 - переведено начальником дільниці;
- 10.02.1997 - звільнено за переводом в район Крайньої Півночі ТОВ "Тарин" за згодою керівників;
- з 10.02.1997 по 01.06.1998 - начальник дільниці в районі Крайньої Півночі ТОВ "Тарин" в порядку переводу зі старательської артілі "Колима";
- з 22.03.2000 по 01.09.2001 - машиніст бульдозеру Д-375, Т-500 за контрактом в ТОВ "Витязь" Сусуманського району Магаданської області;
- з 02.09.2001 по 23.09.2002 - машиніст бульдозера Д-10 N, зайнятого на відкритих гірничих роботах у районі Крайньої Півночі ТОВ "Монолит", за контрактом;
- з 15.05.2008 - по 21.02.2012 - машиніст бульдозера 5 розряду ТОВ "БАТ" м. Вільногірська;
- з 02.03.2012 - перебування на обліку Криничанського центру зайнятості населення;
- з 25.04.2012 по 27.06.2012 - машиніст бульдозера 5 розряду ТОВ "БАТ" м. Вільногірська;
- з 03.09.2012 по 17.09.2012 - тракторист-машиніст фермерського господарства "Чайка";
- з 10.12.2012 по 10.02.2013 - за строковим трудовим договором в гірничо-транспортному виробництві у ПрАТ "Кримський Титан" філія "ВГМК" машиністом бульдозера на допоміжних роботах відділення бульдозерної техніки, скреперів та автогрейдерів дільниці гірничо- технологічного транспорту в кар`єрі по 4 розряду;
- з 11.02.2013 по 01.08.2013 - переведений в тому самому виробництві, відділенні та дільниці постійно машиністом бульдозеру на допоміжних роботах по 5, 6 розрядах;
- 01.01.2015 - звільнений у зв`язку з переводом до ДП "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" філія "Вільногірський ГМК";
- 02.01.2015 - прийнятий по переводу в гірничо-транспортне виробництво ДП "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" філія "Вільногірський ГМК" машиністом бульдозера на допоміжних роботах відділення бульдозерної техніки, скреперів та автогрейдерів дільниці гірничо- технологічного транспорту в кар`єрі по 6 розряду;
- з 11.09.2015 - переведений в тому саме виробництві, відділенні та дільниці постійно машиністом бульдозеру на основних роботах по 7 розряду.
Відповідно до копії протоколу № 257 від 03.05.2017 та розрахунку стажу, ОСОБА_1 зараховано 13 років 2 місяці 2 дня за роботу у районах Крайньої Півночі за періоди: з 11.04.1984 по 31.12.1984, з 01.04.1985 по 31.12.1985, з 01.04.1986 по 31.12.1986, з 01.05.1987 по 31.12.1987, з 01.04.1988 по 31.12.1988, з 01.04.1989 по 31.12.1989, з 01.02.1990 по 31.10.1990, з 01.02.1991 по 31.10.1991, з 01.04.1992 по 31.10.1992, з 15.03.1993 по 31.10.1993, з 01.02.1994 по 31.10.1994, з 01.02.1995 по 31.10.1995, з 01.02.1996 по 31.10.1996, з 10.02.1997 по 01.06.1998, з 22.03.2000 по 30.06.2000, з 01.07.2000 по 01.09.2001, з 02.09.2001 по 23.09.2002, при цьому, дані про роботу у районах Крайньої Півночі за Списком № 2 відсутні; зараховано стаж за Списком № 2 - 3 роки 11 місяців 17 днів за періоди: з 18.12.2012 по 01.01.2015, з 02.01.2015 по 25.03.2015, з 27.03.2015 по 07.06.2015, з 11.06.2015 по 03.01.2016, з 07.01.2016 по 07.01.2016, з 09.01.2016 по 10.01.2016, з 13.01.2016 по 25.03.2016, з 28.03.2016 по 08.12.2016, при цьому виключені періоди за Списком №2: 26.03.2015, з 08.06.2015 по 10.06.2015, з 04.01.2016 по 06.01.2016, 08.01.2016, з 11.01.2016 по 12.01.2016, з 18.12.2012 по 01.01.2015, з 26.03.2016 по 27.03.2016, з 09.12.2016 по 31.03.2017.
14.04.2017 позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення".
30.05.2017 Кам`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області рішенням № 9210/05/37 відмовило ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком, та повідомило що позивачу зараховано 13 років 2 місяці 2 дня стажу роботи у районах Крайньої Півночі, тобто для призначення пенсії відсутній необхідний 15-річний стаж робіт у районах Крайньої Півночі, а стаж роботи в шкідливих умовах за Списком № 2 складає 3 роки 11 місяців 17 днів, при умові, що право на пенсію на пільгових умовах мають чоловіки, які мають не менше 5 років стажу роботи в шкідливих умовах за Списком № 2, тому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах також відмовлено.
Не погодившись з вказаними висновками пенсійного органу, позивач звернувся до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції, чинній до 08.02.2020) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Проте зазначеним вимогам процесуального закону рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 22 січня 2018 року та постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2018 року не відповідають, а доводи касаційної скарги є частково обґрунтованими з огляду на таке.