1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



06 липня 2020 року

м. Київ



Справа № 902/537/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,



розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"



на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 (судді: Павлюк І. Ю., Демидюк О. О., Савченко Г. І.) у справі



за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"



до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз"



про стягнення 27 776 189,41 грн,



ВСТАНОВИВ:



1.Короткий зміст позовних вимог



1.1. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до Публічного акціонерного товариства "Вінницягаз" (далі - ПАТ "Вінницягаз"), що змінило назву на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (далі - АТ "ОГРС "Вінницягаз"), з позовом про стягнення 27 776 189,41 грн заборгованості, з яких 3 144 882,11 грн - 3% річних, 24 631 307,30 грн - інфляційних втрат за договором купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 № 13-110-ВТВ (далі - договір № 13-110-ВТВ від 04.01.2013).



1.2. Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору № 13-110-ВТВ від 04.01.2013 в частині оплати вартості природного газу, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість у сумі 27 776 189,41 грн, на яку позивачем нараховано зазначені суми до стягнення.



2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій



2.1. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.01.2020 позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено частково. Стягнуто з АТ "ОГРС "Вінницягаз" на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" 3 144 882,11 грн - 3% річних, 24 159 157,4 грн - інфляційних втрат та 409 560,59 грн - судового збору. У задоволенні позовних вимог АТ "НАК "Нафтогаз України" у частині стягнення 472 149,9 грн - інфляційних втрат відмовлено. У задоволенні клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду відмовлено.



2.2. Суд першої інстанції дійшов висновку, що підписання сторонами у період з лютого 2013 року до лютого 2016 року спільних протокольних рішень і виконання їх положень свідчить, з якими сторони фактично погодились, що оплата поставленого природного газу за договором підлягає сплаті шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі спільних протокольних рішень. Суд зазначив, що при розрахунку заборгованості враховує додатковий розрахунок до висновку експерта № 3/3/2017 від 08.09.2017, складений за результатами проведення додаткової судово-технічної експертизи документів у справі № 902/368/16 за позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ПАТ "Вінницягаз" про стягнення 278 854 822, 21 грн. Крім того, суд наголосив, що враховує висновки Північно-західного апеляційного господарського суду, викладені у постанові від 28.10.2019 у справі № 902/368/16 (предмет позову - стягнення заборгованості за несвоєчасне виконання зобов`язань ПАТ "Вінницягаз" за договором № 13/110-ВТВ від 04.01.2013 за інші періоди). Суд зазначив, що у справі № 902/368/16 господарські суди встановили, що зроблений експертом розрахунок штрафних санкцій є правильним, оскільки нарахування здійснені з урахуванням спільних протокольних рішень, вірно визначено початок прострочення виконання зобов`язання, розрахунок здійснено з урахуванням умов договору.



2.3. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 апеляційне провадження за апеляційними скаргами АТ "ОГРС "Вінницягаз" та АТ "НАК Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.01.2020 у справі № 902/537/18 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 902/368/16.



2.4. Суд апеляційної інстанції послався на положення пункту 5 статті 227, пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України та зазначив, що на момент проведення судового засідання у цій справі № 902/537/18, рішення у справі № 902/368/16 скасовано, а справу № 902/368/16 направлено на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції. Обставини справи, які будуть установлені судовим рішенням у справі № 902/368/16, будуть мати преюдиціальний характер для розгляду цієї справи № 902/537/18, оскільки саме рішенням у справі № 902/368/16 буде встановлена сума основного боргу, який виник за договором № 13/110-ВТВ від 04.01.2013, і на яку мають нараховуватися інфляційні, річні, та період, з якого у позивача виникло право на таке нарахування. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи № 902/537/18 до вирішення справи № 902/368/16 та набрання рішенням у справі № 902/368/16 законної сили.



3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї



3.1. Не погоджуючись із ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2020, АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2020, передати справу для продовження розгляду у Північно-західному апеляційному господарському суді.



3.2. Скаржник в обґрунтування касаційної скарги зазначав про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, положень пункту 5 статті 227, пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України. За твердженням АТ "НАК "Нафтогаз України", суд апеляційної інстанції помилково виходив із того, що встановлення обставин існування основного боргу у справі № 902/368/16 буде мати преюдиціальне значення для розгляду цієї справи № 902/537/18. На думку скаржника, хоча предмет доказування у цій справі № 902/537/18 та у справі № 902/368/16 є взаємопов`язаними, водночас у матеріалах справи № 902/537/18 зібрано усі докази, які дозволяють встановити та оцінити обставини, що є предметом судового розгляду у цій справі.



3.3. У відзиві на касаційну скаргу АТ "ОГРС "Вінницягаз" просило залишити касаційну скаргу АТ "НАК "Нафтогаз України" без задоволення, а ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 у справі № 902/537/18 - без змін. Відповідач зазначав, що на момент проведення судового засідання 03.03.2020 остаточного рішення у справі № 902/368/16 ще не було, а відтак вважав, що не встановлено факту порушення з боку відповідача умов договору від 04.01.2013 № 13-110-ВТВ та не визначено суму заборгованості, на яку позивач може нарахувати штрафні санкції.



4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду



4.1. Переглянувши оскаржену у справі ухвалу, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.



4.2. Предметом позову у цій справі є вимога позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат на підставі договору № 13/110-ВТВ від 04.01.2013, нарахованих за період із 16.02.2016 до 28.02.2018 на суму 81 365 166, 10 грн основного боргу.



Предметом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена за результатами розгляду клопотання АТ "ОГРС "Вінницягаз" про зупинення провадження у справі до прийняття остаточного рішення у справі № 902/368/16 за позовом АТ "НАК "Нафтогаз України" до АТ "ОГРС "Вінницягаз" про стягнення 278 854 822, 21 грн заборгованості за договором № 13/110-ВТВ від 04.01.2013.



4.3. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.



Зупинення провадження по справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні по господарській справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які перешкоджають здійснювати її розгляд.



Підстава, передбачена пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, виникає в процесі тоді, коли ухвалення рішення можливе після підтвердження фактів, що мають преюдиціальне значення для даної справи, в іншій справі, яка розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.



Зупинення провадження допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо. Ця підстава зупинення застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі, і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.



Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 916/2739/19.



У разі застосування наведеної правової норми за вимогами статті 234 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.



Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.


................
Перейти до повного тексту