1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



09 липня 2020 року

м. Київ



Справа № 910/9641/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кондратова І.Д.



за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.



розглянувши матеріали касаційної скарги Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Господарського суду міста Києва

(головуючий суддя - Баранов Д.О.)

від 27.11.2019

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.)

від 26.02.2020



у справі № 910/9641/19



за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будеволюція"

до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Консультаційне бюро НТТ"

про визнання недійсним договору,

за участю представників учасників справи:



позивача - Банцер О.В.;

відповідача - Бондар -Дякуновська О.Г.;

третьої особи - не з`явився;



ВСТАНОВИВ:



ІСТОРІЯ СПРАВИ



1. Короткий зміст позовних вимог



1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будеволюція" звернулось до Господарського міста Києва з позовом до Департаменту економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Консультаційне бюро НТТ", в якому позивач просив суд визнати недійсним з моменту укладення договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 280 від 03.08.2017, укладений між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариством з обмеженою відповідальністю "Будеволюція" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Консультаційне бюро НТТ".



1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що даний договір пайової участі з моменту його укладення є недійсними з підстав визначених частиною 1, частиною 3 статті 203 та статті 233 Цивільного кодексу України з огляду на таке:



- зміст договору пайової участі прямо суперечить вимогам законодавства, що є підставою для визнання його недійсним в силу частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, адже до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва об`єктів будівництва за умови спорудження на цій же земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури (абз. 6 ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").



- договір пайової участі був укладений позивачем під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах, що передбачено статтею 233 Цивільного кодексу України, а також проти волі позивача, що не відповідає частині 3 статті 203 Цивільного кодексу України.



2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій



2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2019 позов задоволено. Суд визнав недійсним з моменту укладення договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 280 від 03.08.2017, укладений між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариством з обмеженою відповідальністю "Будеволюція" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Консультаційне бюро НТТ".



2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2019 залишено без змін.



2.3. Господарські суди встановили такі фактичні обставини справи.



Товариство з обмеженою відповідальністю "Будеволюція" є замовником будівництва об`єкта: "Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об`єктами торговельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Бориса Гмирі та вул. Колекторній у Дарницькому районі м. Києва" на підставі отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультаційне бюро НТТ" функцій замовника будівництва згідно з умовами договору № 17-07/12-02 про передачу функцій замовника капітального будівництва від 17.07.2012 та договору № 17-07/12-01 про передачу функцій замовника капітального будівництва від 17.07.2012.



Предметом вказаних договорів є передача Товариством з обмеженою відповідальністю "Консультаційне бюро НТТ", який є орендарем земельних ділянок (кадастровий номер 800000000:90:290:0002 та кадастровий номер 800000000:90:290:0031) на підставі укладених з Київською міською радою договору оренди земельної ділянки від 26.07.2004 (зі змінами внесеними договором про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 20.10.2005) та договору оренди земельної ділянки від 13.09.2005 позивачу частини функцій замовника на будівництво, взаємовідносини сторін щодо проектування, будівництва, введення в експлуатацію об`єктів будівництва (квартири/ приміщення/ гаражні бокси/ тощо) та передачі у власність юридичним та фізичним особам об`єктів інвестування.



На виконання функцій замовника будівництва Товариством з обмеженою відповідальністю "Будеволюція" було отримано Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 01.01.2014 за вказаним об`єктом будівництва, розроблено та затверджено проектну документацію, отримано дозвіл на виконання будівельних робіт від 13.05.2014 № ІУ 115141340409 та інші вихідні дані, необхідні для організації здійснення будівництва Об`єкта будівництва.



З метою фінансування будівництва та залучення коштів фізичних та юридичних осіб між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будеволюція" та Акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк "Аркада" було укладено генеральний договір № 2 від 19.05.2014, предметом якого є зобов`язання позивача організовувати спорудження об`єкта будівництва у встановлені строки та ввести об`єкт будівництва (його окремі складові) в експлуатацію (п. 1.1. договору) та передати об`єкт інвестування інвесторам. У свою чергу, Акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк "Аркада" зобов`язалося здійснювати фінансування будівництва об`єкта будівництва за рахунок залучених до створеного ним Фонду фінансування будівництва за програмою забудовника коштів фізичних та юридичних осіб - довірителів ФФБ.



У зв`язку із будівництвом та необхідністю введення в експлуатацію житлового будинку поз. № 26 за ГП у складі об`єкта будівництва 03.08.2017 між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Департаментом економіки та інвестицій), Товариством з обмеженою відповідальністю "Будеволюція" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Консультаційне бюро НТТ" (далі - землекористувач) був укладений договір № 280 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 03.08.2017.



Предметом вказаного договору є сплата замовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва на суму 6 762 072, 05 грн, які Товариство з обмеженою відповідальністю "Будеволюція" відповідно до п. 1.3. договору зобов`язалося сплатити у будь-якому випадку в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва (житлового будинку поз. № 26 за ГП) в експлуатацію.



Товариство з обмеженою відповідальністю "Будеволюція" зазначає, що на момент звернення до суду з позовом, сума пайового внеску за договором пайової участі до відповідного місцевого бюджету перерахована не була, у зв`язку з чим житловий будинок поз. № 26 за ГП у складі об`єкта будівництва не введений в експлуатацію.



2.4. Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним договору № 280 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 03.08.2017 суди попередніх інстанцій виходили з такого.



Системний аналіз норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", дає підстави дійти висновку, що замовники які здійснюють будівництво об`єктів будівництва зобов`язані здійснити відрахування до бюджету коштів на створення у подальшому за рахунок бюджету об`єктів соціальної сфери. В той же час замовники, здійснюючи спорудження об`єктів соціальної інфраструктури за власний рахунок в складі своїх об`єктів будівництва на земельних ділянках населених пунктів, виконують свій обов`язок щодо прийняття участі у розвитку інфраструктури населеного пункту та не зобов`язанні додатково сплачувати пайові внески.



Суди попередніх інстанцій встановили, що на виконання Містобудівних умов та обмежень, а також договірних зобов`язань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будеволюція" одночасно із спорудженням житлового будинку поз. № 26 за ГП у складі об`єкта будівництва здійснило спорудження на цій же земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:90:290:0031) об`єктів соціальної інфраструктури, а саме: дитячої дошкільної установи на 120 місць (поз. № 56 за ГП) та дитячого дошкільного навчального закладу на 260 місць (поз. № 57 за ГП).



За умовами договору № 20/14-5-8 мкр від 23.05.2014 укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будеволюція" (замовник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Київське транспортно-будівельне підприємство" (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аркада-Будівництво" (підрядник), генпідрядник та підрядник зобов`язуються виконати комплекс будівельно-монтажних робіт за об`єктом будівництва: "Багатоповерхові житлові будинки з об`єктами торговельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Бориса Гмирі та вул. Колекторною у Дарницькому районі м. Києва".



Пунктом 1.3. цього ж договору передбачено будівництво дитячої дошкільної установи на 120 місць (позначка на генплані № 56) (XII етап).



Факт оплати позивачем будівельно-монтажних робіт за вказаним договором № 20/14-5-8 мкр від 23.05.2014, зокрема, оплата будівництва дошкільної установи на 120 місць (позначка на генплані № 56) підтверджується копіями платіжних доручень, що додаються, за період з 29.05.2015 по 14.12.2016 (з призначенням платежу та посиланням на договір і уточненням мети платежу - "поз. 56 за ГП") на загальну суму 33 207 461, 79 грн та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 311 за 01.03.2012-19.07.2019 (дит. садок поз. 56).



08.08.2016 було складено акт готовності об`єкта до експлуатації "Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об`єктами торговельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Бориса Гмирі та вул. Колекторною у Дарницькому районі м. Києва" Навчальний дошкільний заклад на 120 місць № 56. 1 черга будівництва. Пусковий комплекс 10, де п. 13 вказано, що документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою договір оренди земельної ділянки від 30.09.2005 № 63-6-00292, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:90:290:0031.



Відтак, суди попередніх інстанцій встановили, що навчальний дошкільний заклад на 120 місць № 56 споруджено на тій же земельний ділянці, що й житловий будинок поз. № 26 за ГП щодо якого укладено спірний договір пайової участі.



Сертифікатом Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії IV № 165162871591 від 13.10.2016 засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) "Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об`єктами торговельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Бориса Гмирі та вул. Колекторною у Дарницькому районі м. Києва" Навчальний дошкільний заклад на 120 місць № 56. 1 черга будівництва. Пусковий комплекс 10.



Відповідно до витягу із наказу Департаменту містобудування та архітектури № 448 від 26.12.2016 навчальному дошкільному закладу на 120 місць присвоєно поштова адресу: вул. Софії Русової 1-в у Дарницькому районні міста Києва та згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 19.04.2017 вказана установа прийнята до комунальної власності територіальної громади міста Києва.



Крім того, додатковою угодою № 7 до договору № 20/14-5-8 мкр від 23.05.2014, а саме пунктом 2.1. (1.3.27-внесення змін) передбачено будівництво дитячого дошкільного навчального закладу на 260 місць (поз. 57 на генеральному плані) за цим же об`єктом будівництва (XXVII-й етап).



Факт оплати будівельно-монтажних робіт за вказаним договором (№ 20/14-5-8 мкр. від 23.05.2014), зокрема, на будівництво дитячого дошкільного навчального закладу на 260 місць (поз. 57 на генеральному плані), підтверджується копіями платіжних доручень (з призначенням платежу з посиланням на договір та уточненням мети платежу - "поз. 57") за період з 19.11.2015 по 18.07.2019 на загальну суму 24 907 769,79 грн та оборотно-сальдова відомість по рахунку 311 за 01.03.2012-19.07.2019 (дит. садок поз. 57).



При цьому спорудження дитячої дошкільної установи на 260 місць (позначка на генплані № 57), здійснювалось на підставі договору від 01.04.2015 № 12/15 на розробку проектної документації, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будеволюція" (замовник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Нові будівельні матеріали" (генпроектувальник). За вказаним договором генпроектувальник взяв на себе зобов`язання за плату розробити та передати замовнику проектну документацію за об`єктом будівництва - Дитячий дошкільний навчальний заклад на 260 місць (поз. № 57).



Будівництво дошкільного навчального закладу на 260 місць (поз. № 57) здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером земельної ділянки 8000000000:90:290:0031, тобто, на тій же земельний ділянці, що й житловий будинок поз. № 26 за ГП щодо якого укладено спірний Договір пайової участі, що підтверджується схемою генерального плану мікрорайону 5-8 М 1:1000.



З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем наведено належні та допустимі докази одночасного спорудження Товариством з обмеженою відповідальністю "Будеволюція" у складі об`єкта будівництва разом із житловим будинком поз. № 26 за ГП об`єктів соціальної сфери, а саме дитячих дошкільних установ (поз. 56, 57 за ГП).



Враховуючи те, що позивач є замовником будівництва, категорія яких не залучається до сплати пайової участі на підставі абзацу 6 частини 4 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме, у зв`язку із одночасним спорудженням в складі об`єкта будівництва, крім житлових будинків, об`єктів соціальної інфраструктури (дитячих дошкільних установ) на тій же земельній ділянці, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що укладення оспорюваного договору пайової участі прямо суперечить вимогам абзацу 6 частини 4 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.



Крім того, господарські суди врахували, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будеволюція" зобов`язане було як здійснити організацію об`єкта будівництва, так і ввести окремі складові об`єкту будівництва в експлуатацію у чітко встановлені строки. При цьому з метою введення об`єктів будівництва в експлуатацію, при подачі забудовником заяви про прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію та отримання підтверджуючого сертифіката, обов`язковим є зазначення інформації у додатку до заяви сплату пайової участі, або підставу для звільнення від пайової участі.



Так, під час виникнення спірних правовідносин діяв "Порядок визначення розмірів пайової участі (внесків) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва", затверджений рішенням Київської міської ради від 30.12.2010 № 573/5385 (додаток 16 до рішення Київської міської ради від 30.12.2010 № 573/5385).



Відповідно до пункту 4.11. вказаного Порядку рішення про звільнення забудовника (інвестора) від сплати пайової участі приймає Київська міська рада за поданням постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку після визначення Управлінням розміру пайової участі.



Виходячи зі змісту наведеного положення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Порядком визначення розмірів пайової участі (внесків) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, не передбачено випадків незалучення до сплати пайової участі, а передбачено можливість звільнення від сплати пайової участі за рішенням Київської міської ради.



Умовами абз. 3 п. 27 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 № 461 підставою для відмови у видачі сертифіката є неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката.



З огляду на викладене, господарські суди дійшли висновку, що у разі відсутності у заяві про прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію інформації про сплату пайової участі (довідки Департаменту економіки та інвестицій про сплату або відсутності рішення Київської міської ради про звільнення від сплати пайової участі) уповноважені органи державного архітектурно-будівельного контролю відмовляють у видачі сертифіката, що унеможливлює введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та його подальшу експлуатацію, що у свою чергу не дає можливості інвесторам (довірителям) зареєструвати право власності на об`єкти нерухомості.



За таких обставин та зважаючи на те, що позивач зобов`язаний за законом і договірними зобов`язаннями ввести вчасно складові об`єкту будівництва в експлуатацію, у тому числі житловий будинок поз. № 26 за ГП, суди попередніх інстанцій встановили, що він змушений був під впливом вищевказаних тяжких обставин та на вкрай невигідних для себе умовах укласти договір пайової участі.



При цьому суди попередніх інстанцій також врахували, що третя особа зверталася до Київської міської державної адміністрації з листом від 20.08.2014 №141 про звільнення від сплати пайової участі на підставі того, що за об`єктом будівництва заплановано будівництво 3-х дошкільних навчальних закладів та 3-х загальноосвітніх навчальних закладів (які заплановано передати до комунальної власності), на що отримала відповідь від 05.09.2014 №050/08-5439 про те, що заява не задовольняється та існує необхідність в укладенні договору пайової участі до прийняття об`єкта в експлуатацію.



3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи



3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 та рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2019, Департамент економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.



3.2. Як на підставу для касаційного оскарження судових рішень Департамент, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 910/19020/17 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Також скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій не правильно застосовано норми матеріального права.



Так, скаржник, обґрунтовуючи необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 910/19020/17, зазначає, що суд касаційної інстанції свої висновки у згаданій постанові ґрунтує лише на положеннях частин 2 та 4 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ігноруючи частину 1 цієї статті, яка передбачає, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування. Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, яким визначено, що основними умовами незалучення замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури є:



завчасна передача останніх до комунальної власності територіальної громади міста Києва;



вартість будівництва об`єктів соціальної інфраструктури повинна дорівнювати або перевищувати розмір пайової участі за об`єктом.



3.3. Узагальнені доводи касаційної скарги:



-суди попередніх інстанцій не правильно застосували норми статті 144 Конституції України, підпункту 5 пункту "а" статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", частини 1 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", виходячи з системного аналізу яких можна дійти висновку, що законодавець чітко визначив, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування, а відтак наділив орган місцевого самоврядування дискреційними повноваженнями стосовно порядку залучення до сплати пайової участі. Так, рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва;



- суди попередніх інстанцій не правильно застосували норму частини 4 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки нею визначено виключно перелік об`єктів та будівель, які не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту та покладено обов`язок на органи місцевого самоврядування визначити, встановити порядок та умови незалучення таких об`єктів та будівель і жодним чином не дає підстави вважати, що замовники, здійснюючи спорудження будь-яких об`єктів соціальної інфраструктури за власний рахунок в складі своїх об`єктів будівництва на земельних ділянках населених пунктів, виконують свій обов`язок щодо прийняття участі в розвитку інфраструктури населеного пункту та не зобов`язані додатково сплачувати пайові внески;



-суди попередніх інстанцій не врахували, що разом із заявою стосовно розрахунку та надання проекту договору пайової участі позивачем не надавався експертний звіт № 165/14, затверджений 14.10.2015 ДП "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ", який враховано та якому надано оцінку господарськими судами. Отже, Департамент при розгляді заяви не міг дізнатись про наявність підстав для звільнення замовника від сплати пайової участі;



-суди попередніх інстанцій не повно встановили обставини справи, які мають значення для справи. Так, у листі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 у справі № 197 зазначено, що пункт 6 частини 4 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо не залучення замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, застосовується у випадку, коли замовник будівництва об`єкта основного призначення на виділеній йому під таке будівництва земельній ділянці одночасно з будівництвом об`єкта споруджує на цій земельній ділянці об`єкт соціальної інфраструктури. Проте документація, надана позивачем чітко вказує на закінчення будівництва у 2016 році, що передує укладенню договору пайової участі 03.08.2017 і не є одночасним будівництвом;



-суди попередніх інстанцій не врахували положення пункту 6.9. Порядку, яким передбачено, що розмір пайової участі замовника може бути зменшено за рішенням Київської міської ради;



-господарські суди також не врахували, що в Акті готовності об`єкта до експлуатації від 08.08.2016, який доданий позивачем до позовної заяви, відсутня інформація про сплату пайової участі або підстави звільнення від сплати пайової участі. На підставі даного Акта видано сертифікат про засвідчення відповідності закінчення будівництва об`єкта. Отже, позивачем об`єкти будівництва були введені в експлуатацію з порушенням імперативних норм статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", без укладення договорів пайової участі та її сплати, а отже твердження позивача про неможливість введення в експлуатацію об`єктів будівництва без зазначення інформації у додатку до заяви про прийняття об`єкта в експлуатацію не відповідає дійсності, а посилання на зазначені обставини як на тяжкі, є необґрунтованими;



-суди попередніх інстанцій не врахували, що оскільки звернення ТОВ "Будеволюція" надійшло 23.06.2017, то регулювання спірних відносин мало здійснюватись за рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415, а не за рішенням Київської міської ради від 30.12.2010 № 573/5385, яке на момент звернення втратило чинність;



-господарські суди не врахували, що листом від 05.09.2014 № 050/80-5439 Департамент лише повідомив позивача про те, що у нього відсутні документальні матеріали та правові підстави для віднесення об`єкта будівництва до категорій, що не залучаються до пайової участі, а тому такий лист був не правильно розцінений як тиск зі сторони органу місцевого самоврядування, направлений на примус до укладення договору пайової участі;


................
Перейти до повного тексту