ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 904/3444/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Грузицька І. В.,
представники учасників справи:
позивача - не з`явилися,
відповідачів - Климась Ю. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2020 (судді: Антонік С. Г.- головуючий, Іванов О. Г., Березкіна О. В.) та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2019 (суддя Петренко І. В.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль"
до Комунального підприємства "Кривбасводоканал"
про зміну договору шляхом визнання укладеними додаткових угод,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У серпні 2019 року Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (далі - АТ "Криворізька теплоцентраль") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (далі - КП "Кривбасводоканал") про внесення змін до договору про обслуговування підвищувальних насосів холодної води від 09.08.2017 № 1701-ВНС/286-МЕХ (далі - договір) шляхом визнання укладеними додаткових угод № 4, № 5, № 6 у запропонованій позивачем редакції.
Позовні вимоги із посиланням на положення статей 525, 526, 626, 629, частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, статей 179- 181, 188 Господарського кодексу України обґрунтовані необхідністю коригування розрахунку витрат, визначених у додатку до договору, у зв`язку зі зміною складових окремих статей витрат відповідно до вимог чинного законодавства, згоди щодо чого сторони не досягли.
1.2. У відзиві на позовну заяву КП "Кривбасводоканал", заперечуючи проти її задоволення, наголосило на відсутності законодавчо визначених підстав для внесення змін до укладеного між сторонами договору.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2019, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2020, закрито провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із відсутністю предмета спору.
Суди попередніх інстанцій установили, що договір, про внесення змін до якого шляхом визнання укладеними додаткових угод подано позов, закінчився, отже немає і предмета спору.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2019 і постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2020, АТ "Криворізька теплоцентраль" у касаційній скарзі просить їх скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи касаційну скаргу порушенням судами норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права, посилаючись на положення пункту 3 частини 2 статті 287, пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник зазначає, що предметом спору у справі є внесення змін до спірного договору шляхом укладення додаткових угод № 4, № 5, № 6, згідно з якими передбачено підвищення вартості послуг з метою подальшого стягнення з відповідача в окремому судовому провадженні заборгованості за надані послуги, що утворилася під час дії договору до звернення до суду із цим позовом.
Заявник касаційної скарги зазначає, що сторони підписали додаткову угоду від 28.10.2019 № 8/4-79-МЕХ, а також що 31.10.2019 АТ "Криворізька теплоцентраль" отримало лист КП "Кривбасводоканал" № 11615 про дострокове припинення дії договору. Проте необхідність розірвання договору сторонами зумовлена виключно технічними змінами на підприємстві відповідача та відсутністю потреби у подальшому наданні позивачем послуг за договором, що змусило позивача припинити надання послуг з обслуговування насосного обладнання відповідача з 01.11.2019.
Водночас скаржник акцентує, що підписуючи додаткову угоду від 28.10.2019 № 8/4-79-МЕХ, сторони дійшли згоди лише стосовно технічних питань договору щодо припинення обслуговування підвищувальних насосних агрегатів, проте питання щодо внесення змін у вартість послуг і подальшого здійснення їх оплати залишилися неврегульованими між сторонами та не виконаними відповідачем.
На думку скаржника, суди не взяли до уваги, що закінчення договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення та дійшли помилкового висновку, що предмет спору на час звернення з позовом до суду припинив існувати.
3.2. КП "Кривбасводоканал", повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, не скористалося правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
4.2. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, 09.08.2017 між АТ "Криворізька теплоцентраль" (замовник) і КП "Кривбасводоканал" (виконавець) укладено договір, за умовами пунктів 7.4, 7.6 якого договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2017, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх обов`язків, відповідно до умов цього договору. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії одна зі сторін письмово не заявить про відмову від цього договору з поважних причин.
Суди установили, що позивач звертався до відповідача стосовно внесення змін до договору шляхом підписання додаткових угод, згоди щодо яких між сторонами не досягнуто.
Крім того, суди установили, що 28.10.2019 під час вирішення спору у суді першої інстанції, між АТ "Криворізька теплоцентраль" і КП "Кривбасводоканал" укладено додаткову угоду № 8/4-79-МЕХ до договору, згідно з пунктом 1 якої у зв`язку із встановленням замовником підвищувальних насосних агрегатів окремо у кожному багатоповерховому будинку, що виключає у подальшому потребу виконавцем обслуговувати насосне обладнання згідно з "Переліком підвищувальних насосів холодної води, встановлених в ТРП АТ "Криворізька теплоцентраль", наведеним у додатку № 1 до договору, сторони дійшли згоди викласти пункт 7.4 договору у такій редакції: "7.4. Цей договір набирає чинності з моменту його укладання та діє до 31.10.2019, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх обов`язків відповідно до умов договору".
4.3. Отже, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що строк укладеного між сторонами договору закінчився 31.10.2019, що унеможливлює внесення до нього змін, тому є підставою для закриття провадження у справі згідно з пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
4.4. За змістом пункту 2 частини 1 статті 231 цього Кодексу господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
4.5. При цьому за змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.