Постанова
Іменем України
03 липня 2020 року
м. Київ
справа № 533/900/17
провадження № 61-14937св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Лутовинівська сільська рада Козельщинського району Полтавської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду Полтавської області від 22 січня 2018 року у складі колегії суддів: Бутенко С. Б., Панченка О. О., Прядкіної О. В.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року представник позивача за довіреністю Луценко Є. В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Лутовинівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області про визнання нікчемним заповіту.
Свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_4 . Після смерті спадкодавця ОСОБА_4 відкрилась спадщина. До складу спадкового майна увійшла квартира, дві земельні ділянки та інше особисте майно померлого.
У 2010 році за життя спадкодавець склав заповіт на ім`я свого онука - ОСОБА_5, якому заповідав все своє майно.
Після смерті спадкодавця ОСОБА_4 стало відомо, що 03 червня 2016 року останній склав другий заповіт на ім`я відповідача ОСОБА_2, який також у встановленому законодавством порядку прийняв спадщину.
Далі, представник позивача зазначила, що заповіт, який 03 червня 2016 року посвідчений секретарем Лутовинівської сільської ради на користь відповідача ОСОБА_2 є нікчемним, оскільки заповіт було посвідчено не нотаріусом, а посадовою особою органу місцевого самоврядування, при тому, що за місцем проживання спадкодавця є державна нотаріальна контора.
З врахуванням викладеного, позивач просив суд визнати нікчемним заповіт, який складений спадкодавцем ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та посвідчений 03 червня 2016 року секретарем Лутовинівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, зареєстрований в реєстрі за № 9. Судові витрати покласти на відповідачів.
До початку розгляду справи по суті, позивач доповнила підстави позову про визнання нікчемним заповіту, посилаючись на те, що спадкодавець ОСОБА_4 не мав таких вад здоров`я, які б не давали йому можливості підписати заповіт від 03 червня 2016 року.
Заповіт не відповідає одній з основних вимог до форми заповіту, оскільки не підписаний особисто спадкодавцем і не є вираженням волі ОСОБА_4, а також заповіт не містить часу його складання, що свідчить про невідповідність встановленій законодавством формі. У заповіті не повністю зазначено адреса місця проживання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанцій
Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовано застосовані заходи забезпечення позову, що були встановлені відповідно до ухвали Козельщинського районного суду Полтавської області від 16 серпня 2017 року.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що спірний заповіт відповідає вимогам закону щодо його форми та посвідчення і є вираженням волі спадкодавця ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 22 січня 2018 року скасовано рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2017 року та постановлено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалюючи рішення по справі, суд першої інстанції не взяв до уваги, що заповіт, складений 03 червня 2016 року від імені ОСОБА_4, є оспорюваним правочином і в силу вимог частини 3 статті 215 ЦК України не може бути визнаний нікчемним, а відтак, обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав не відповідає вимогам закону.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2018 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на судове рішення суду апеляційної інстанцій, у якій просить скасувати вказане судове рішення в частині відмови у задоволенні позову та задовольнити позов у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
11 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_3 та витребувано цивільну справу з Козельщинського районного суду Полтавської області.
19 червня 2018 року до Верховного Суду надійшла витребовувана цивільна справа.
17 липня 2018 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_2 .
Згідно розпорядження від 16 квітня 2020 року про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи на підставі подання судді Олійник А. С. зобов`язано призначити повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В., судді, які входять до складу колегії: Сімоненко В. М., Мартєв С. Ю.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судами першої та апеляційної інстанції невірно застосовано статтю 37 Закону України "Про нотаріат" та не застосовано статтю 19 Конституції України, статті 1, 2, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", внаслідок чого зроблено хибний висновок про наявність повноважень у секретаря Лутовинівської сільської ради посвідчувати заповіт від імені ОСОБА_4 . Закон надає повноваження органам місцевого самоврядування в певних випадках вчиняти нотаріальні дії. Однак, такі повноваження не є абсолютними.
ОСОБА_4 постійно проживав в смт. Козельщина, де є державна нотаріальна контора, і не відносився до територіальної громади села Лутовинівка, тому секретар Лутовинівської сільської ради не мав повноважень вчиняти нотаріальні дії щодо особи, яка проживала у населеному пункті, в якому є нотаріус.
Суд апеляційної інстанції вказаним доводам взагалі не надав будь-якої оцінки, та не застосував до спірних правовідносин статті 1, 2, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", внаслідок чого дійшов незаконного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Також ОСОБА_1 зазначає, що висновок апеляційного суду щодо невірно обраного способу захисту права є хибним, оскільки чинне законодавство передбачає можливість розгляду спору про встановлення нікчемності правочину.
В наслідок не застосування до спірних правовідносин частини 1 статті 1257, частини 2 статті 215 ЦК України суд апеляційної інстанції неправомірно відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 у зв`язку з нібито невірно обраним способом захисту права.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 зазначав, що підстав для визнання нікчемним оспорюваного заповіту, передбачених статтею 1257 ЦК України немає, оскільки заповіт, складений ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_2 відповідає основним вимогам закону: він складений у письмовій формі, посвідчений нотаріально, тобто особою, яка мала на це право, зареєстрований у Реєстрі Лутовинівської сільської ради Козельщинського району за № 9, має усі необхідні для таких правочинів реквізити.
Текст заповіту підписано особою, якій заповідач ОСОБА_4 доручив його підписати - ОСОБА_6, будь-яких даних про те, що це не його підпис, або даних про те, що текст заповіту не відповідає волевиявленню заповідача позивачем в позовній заяві не вказано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , внаслідок чого відкрилася спадщина, до складу якої увійшли усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
В порядку, встановленому статтями 1269, 1270 ЦК України, із заявами про прийняття спадщини померлого ОСОБА_4 до Козельщинської державної нотаріальної контори звернулися дочка спадкодавця - ОСОБА_8, його онук - ОСОБА_5, дружина померлого - ОСОБА_1 та спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 .
Згідно заповіту від 03 червня 2016 року ОСОБА_4 заповів ОСОБА_2 належну йому квартиру АДРЕСА_1, та дві земельні ділянки площею 6,35 га та 7,16 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Жоржівської сільської ради Шишацького району Полтавської області.
Текст заповіту від імені ОСОБА_4 підписано ОСОБА_6 й посвідчено у присутності свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_7 секретарем Лутовинівської сільської ради Козельщинського району Андрейко Т. Г. у с. Лутовинівка Козельщинського району Полтавської області, зареєстровано в реєстрі за № 9.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.