Постанова
Іменем України
03 липня 2020 року
м. Київ
справа № 263/4498/17
провадження № 61-43712св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "НВТ - Плюс",
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 червня 2018 року у складі судді Томіліна О. М. та постанову Апеляційного суду Донецької області від 08 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Кочегарової Л. М., Пономарьової О. М., Ткаченко Т. Б., у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "НВТ - Плюс" про відшкодування майнової та моральної шкоди.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "НВТ-Плюс" (далі - ТОВ "НВТ-Плюс) про відшкодування майнової та моральної шкоди, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором.
Позовна заява мотивована тим, що 13 вересня 2013 року позивач уклала договір № 505 Н з ТОВ "НВТ - Плюс" на спостереження за засобами сигналізації та реагування груп затримання. Згідно з даним договором відповідач зобов`язався від її імені і за її рахунок забезпечити цілодобовий нагляд за станом засобів сигналізації, встановлених у її квартирі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений договір продовжувався щорічно відповідно до пункту 9 договору. Вважала, що відповідач неналежним чином виконував зобов`язання за договором, оскільки з її квартири почали регулярно зникати речі, які мають матеріальну цінність, внаслідок чого їй було заподіяно, відповідно до уточненої позовної заяви, майнову шкоду в сумі 877 430 грн. У зв`язку з викраденням та псуванням майна вона відчувала постійно душевне хвилювання, що спричинило їй розлад здоров`я та додаткові витрати на придбання медичних препаратів в сумі 1 738,05 грн. Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань триває з 2013 року і спричиняє шкоду її фізичному та психологічному здоров`ю. Просила стягнути з відповідача на її користь у відшкодування майнової шкоди 877 430 грн та моральну шкоду в розмірі 500 000 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 червня 2018 року, яке залишене без змін постановою Апеляційного суду Донецької області від 08 серпня 2018 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не надала суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про неналежне виконання ТОВ "НВТ - Плюс" зобов`язань за договором про спостереження за засобами сигналізації і реагування груп затримання та давали б підстави для відшкодування позивачу майнової та моральної шкоди за рахунок відповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанціїю.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області.
13 квітня 2020 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанції не повно досліджено матеріали та обставини справи. Заявник зазначає, що відповідач не здійснював ремонтних робіт сигналізаційного обладнання, навіть будучи обізнаним про подану позовну заяву.
Відзив на касаційну скаргу
У лютому 2019 року ТОВ "НВТ - Плюс" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що 13 вересня 2013 року ОСОБА_1 (замовник) та ТОВ "НВТ - Плюс" (виконавець) уклали договір за № 505Н на спостереження за засобами сигналізації і реагування груп затримання (т. 1 а. с. 38-39).
Відповідно до пункту 1.1 даного договору "Замовник" ( ОСОБА_1 ) доручає, а "Виконавець" (ТОВ "НВТ - Плюс") зобов`язується від імені та за рахунок "Замовника" забезпечити нагляд за станом засобів сигналізації, встановлених на об`єкті "Замовника": "Квартира", розташована за адресою: АДРЕСА_1, а в обумовлений цим договором час - забезпечити прибуття мобільної групи "Виконавця" на об`єкт "Замовника", у випадку надходження сигналу "Тривога" з "Об`єкта".
У квартиру ОСОБА_1 відповідно додатку №1 до договору №505Н від 13 вересня 2013 року та акту прийому в експлуатацію засобів сигналізації передано наступне обладнання: кронос ОП4Р, АКБ, Антену штирьову, зчитувач ТМ, сповіщувач СМК та сповіщувач SWAN QUAD (т. 1 а. с.40).
При укладенні договору ОСОБА_1 підписала акт приймання в експлуатацію засобів сигналізації без застережень (т. 1 а. с.40).
16 січня 2014 року на адресу Кальміуського (Іллічівського) відділу поліції в Донецькій області надійшла з прокуратури для перевірки заява ОСОБА_1 про те, що невідома особа проникає до її місця проживання та замінює нові речі на старі. Ознак кримінального правопорушення не встановлено (т. 2 а. с. 72-82, 106).
З відповіді прокуратури Донецької області від 22 грудня 2017 року вбачається, що ОСОБА_1 з 01 червня 2016 року зверталася шість разів до прокуратури Донецької області з питань крадіжки майна з її квартири (т. 2. а. с. 50-66).
09 лютого 2017 року ОСОБА_1 з ТОВ "НВТ - Плюс" уклала аналогічний договір за № 1212 Н на спостереження за засобами сигналізації і реагування груп затримання.
Згідно наданих рахунків-фактур позивачем регулярно та належним чином оплачувалися послуги відповідача відповідно до умов договорів в розмірі 150 грн. на місяць.
Позивач жодного разу з письмовою заявою до ТОВ "НВТ - Плюс" про усунення несправностей не зверталася, а в 2017 році продовжила термін дії договору і виконувала його умови про оплату послуг до отримання листа відповідача від 21 липня 2017 року про розірвання договору (т. 1 а. с. 205-206).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, розгляд касаційної скарги у цій справі здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.