Постанова
Іменем України
03 липня 2020 року
м. Київ
справа № 332/3368/17
провадження № 61-43983ск18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Державне підприємство "Сетам" Міністерства юстиції України, відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, ОСОБА_2,
треті особи: публічне акціонерне товариство "МетаБанк", приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Свинаренко Олена Володимирівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 30 березня 2018 року в складі судді Андрушиної Л. А. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 09 серпня 2018 року в складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Маловічко С . В., Гончар М. С.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного підприємства "Сетам" Міністерства юстиції України (далі - ДП "Сетам" МЮУ), відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області), ОСОБА_2, треті особи: публічне акціонерне товариство "МетаБанк" (далі - ПАТ "МетаБанк"), приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Свинаренко О. В. про визнання недійсними електронних торгів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області перебувало зведене виконавче провадження ВП48611646 по виконанню виконавчого листа № 2 -1494/2010, виданого Орджонікідзевським районним судом міста Запоріжжя про стягнення солідарно з ТОВ "Велес", ОСОБА_1, ОСОБА_4 на користь ПАТ "МетаБанк" заборгованості за кредитним договором № 07-02/1171-К від 22 листопада 2002 року в сумі 7 048 170,54 грн та виконавчого листа № 2-178/2008, виданого Орджонікідзевським районним судом міста Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_4 на користь ПАТ "МетаБанк" заборгованості в розмірі 337 222,18 грн та судових витрат, а всього на загальну суму 338 952,18 грн.
В ході проведення виконавчих дій 02 червня 2016 року державним виконавцем складений акт опису і арешту двокімнатної квартири АДРЕСА_1 (далі – квартира ), яка перебувала в іпотеці ПАТ "МетаБанк". 27 червня 2017 року відбулися відкриті електронні торги з реалізації цієї квартири, переможцем яких визнано ОСОБА_2 .
Позивач вважає, що електронні торги були проведені з грубими порушеннями вимог Закону України "Про іпотеку", "Про виконавче провадження", Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів. Зокрема, його не було ознайомлено з актом оцінки арештованого майна, що позбавило його права оскаржити висновок оцінювача, він не повідомлявся про проведення електронних торгів, йому не було надіслано копію протоколу про результати електронних торгів. Державним виконавцем порушено черговість стягнення за виконавчими документами, не вирішено питання про звернення стягнення на належне йому рухоме майно - 4 одиниці транспортних засобів. Квартира була реалізована як арештоване майно, а не як предмет іпотеки. Позивач вважає, що зазначені обставини в сукупності вплинули на результат прилюдних торгів і зміст самого правочину, а тому на підставі статей 203, 215 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК україни), статей 18, 57, 58 Закону України "Про виконавче провадження", статей 43-49 Закону України "Про іпотеку" просив визнати недійсними електронні торги з реалізації нерухомого майна, свідоцтво про придбання майна з електронних торгів. Оскільки про торги, які відбулися 27 червня 2017 року, він дізнався тільки 26 жовтня 2017 року під час ознайомлення його представника з матеріалами виконавчим провадженням, просив поновити йому строк на звернення до суду, визнавши причини його пропуску поважними.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Заводського районного суду міста Запоріжжя від 30 березня 2018 року відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявності порушень законодавства під час проведення електронних торгів, зокрема суд зазначив, що висновок про вартість майна від 27 січня 2017 року на день проведення електронних торгів був дійсний і в судовому порядку боржником не оскаржувався; дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження та не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними; боржник дії державного виконавця не оскаржував. Крім того, суд встановив, що ДП "СЕТАМ" провів електронні торги з додержанням норм Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку реалізації арештованого майна, порушень порядку проведення електронних торгів не встановлено.
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 09 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 30 березня 2018 року залишено без зміни.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, та зазначив, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що електронні торги проведені з додержанням норм Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку реалізації арештованого майна. Також апеляційний суд взяв до уваги те, що з 2014 року жодних дій до виконання судових рішень про стягнення майже 8 млн. грн на користь банку боржником не вживалося, неправомірність дій державного виконавця судовими рішеннями не встановлювалася, кредитна заборгованість до теперішнього часу не погашена, виручені від продажу з електронних торгів кошти тільки на 3 відсотки зменшать загальну суму боргу.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
08 вересня 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 30 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 09 серпня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи.
Касаційна скарга мотивовано тим, що примусова реалізація спірної квартири, яка була предметом іпотеки, було здійснено без дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" та без дотримання спеціальних процедур та правил, які регулюють процес реалізації саме предмета іпотеки, а не просто арештованого майна.
Суд першої інстанції порушив норми матеріального права та не врахували правові висновки Верховного Суду України, висловлені в постановах від 18 листопада 2015 року у справі № 6-28цс15 та від 28 вересня 2016 року у справі № 6-1680 цс16, від 27 квітня 2016 року у справі № 6-54, від 19 квітня 2017 року у справі № 127/22695/15-ц, що призвело до неправильного вирішення справи.
Крім того, під час проведення електронних торгів було порушено вимоги Закону України "Про іпотеку" та розділу 7 Порядку реалізації арештованого майна, що вплинули на результати торгів та призвело до порушення прав позивача та законних інтересів, як власника майна та сторони виконавчого провадження, порушено право на участь в електронних торгах з метою викупу предмета іпотеки, а також припинення реалізації предмета іпотеки.
І ДП "СЕТАМ", і державний виконавець, маючи достовірну інформацію про те, що майно, яке передається на реалізацію є предметом іпотеки, порушили порядок реалізації арештованого майна, не застосували вимоги Закону України "Про іпотеку".
Зазначені обставини в сукупності вплинули на результат прилюдних торгів і зміст самого правочину, майно було реалізоване без належного повідомлення про це боржника без належного опублікування інформації про торги в двох місцевих друкованих виданнях, що призвело до порушення прав та законних інтересів.
Під час проведення електронних торгів з реалізації спірної квартири, організатор торгів взагалі не публікував оголошення в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки про проведення таких електронних торгів. Також організатор торгів ніколи не повідомляв позивача письмово про день та час проведення електронних торгів.
Також позивач вважає, що державним виконавцем порушено черговість звернення стягнення на його майно, оскільки у державного виконавця була інформація про те, що за боржником зареєстровано рухоме майно, а саме 4 транспортні засоби. Однак, державний виконавець безпідставно, незаконно не здійснив дій, направлених на першочергову реалізацію рухомого майна, а одразу розпочав реалізацію рухомого майна.
Також заявник не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що виручені від продажу квартири кошти тільки на 3% зменшать суму заборгованості.
Доводи інших учасників справи
У жовтні 2018 року відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області, в особі представника Юлдашева А. А., та ДП "СЕТАМ", в особі представника - адвоката Деяк Я. М., подали до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу, в яких вказують на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки суди попередніх інстанцій забезпечили повний і всебічний розгляд справи й ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення, а доводи скарги висновків суду не спростовують. Просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного суду від 12 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи ізЗаводського районного суду міста Запоріжжя.
Справа надійшла до Верховного суду у жовтні 2018 року.
Розпорядженням від 16 квітня 2020 року № 1123/0/226-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2020 року визначено суддю - доповідача Петрова Є. В.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ТРЕТЬОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 30 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 09 серпня 2018 року, здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзивах на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Фактичні обставини, встановлені судами
Судами встановлено, що з травня 2014 року на виконанні відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області знаходиться зведене виконавче провадження ВП48611646 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1494/2010 від 12 травня 2011 року, виданого Орджонікідзевським районним судом міста Запоріжжя, про стягнення солідарно з ТОВ "Велес", ОСОБА_1, ОСОБА_4 на користь ПАТ "МетаБанк" заборгованості за кредитним договором № 07-02/1171-К від 22 листопада 2002 року у сумі 7 048 170,54 грн; виконавчого листа № 2-178/2008 від 19 червня 2008 року, виданого Орджонікідзевським районним судом міста Запоріжжя, про стягнення з ПП ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь АБ "Металург" заборгованості у розмірі 337 222,18 грн, держмита 1 700,00 грн та витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн, а всього суми в розмірі 338 952,18 грн(т.1 а.с. 161-170).
Копії постанов про відкриття виконавчого провадження надсилалися всім учасникам виконавчого провадження, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження.
Відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №43351116 від 26 лютого 2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, а також заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_1 (т.1 а.с. 174).
На виконання вимог статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем вживалися заходи до виявлення грошових коштів, рухомого і нерухомого майна боржника, на яке можливо звернути стягнення.
За даними Єдиного реєстру автоматизованого обліку зареєстрованих машин в Держсільгоспінспекції України, бази даних Державної податкової служби України спеціалізована, сільськогосподарська та дорожньо-будівельна техніка за боржником не зареєстрована, банківські рахунки в банківських установах відсутні, інформація про джерела отриманих доходів відсутні (т.1, а.с. 171-173).
Згідно бази даних "АІС Автомобіль" за боржником ОСОБА_1 зареєстровані транспортні засоби, а саме: причіп марки ОДАЗ 8350, 1980 року випуску, синього кольору, державний номер НОМЕР_1 ; вантажний автомобіль марки КАМАЗ 5320, 1981 року випуску, сірого кольору, державний номер НОМЕР_2 ; вантажний автомобіль марки ГАЗ 3307, 1993 року випуску, синього кольору, державний номер НОМЕР_3 ; вантажний автомобіль марки ГАЗ 33021, 1996 року випуску, сірого кольору, державний номер НОМЕР_4 (т.1, а.с.176-177).
Постановою державного виконавця від 17 вересня 2015 року вказані транспортні засоби оголошено у розшук (т.1, а.с.178).
На час вирішення справи судом першої інстанції транспортні засоби не виявлені, що унеможливило звернути на них стягнення.
02 вересня 2016 року складено акт опису та арешту спірної двокімнатної квартири (т.1 а.с.181-184).
Звіт про оцінку майна складено суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 27 січня 2017 року та встановлено початкову ціну реалізації на рівні 301 638,00 грн (т.1 а.с.186-193).
Копії акту опису і арешту майна боржника, постанов про призначення ОСОБА_1 зберігачем арештованого майна, про призначення суб`єкта оціночної діяльності, інформація про визначену вартість арештованого майна надсилалися учасникам виконавчого провадження, у тому числі і ОСОБА_1 за адресою, зазначеною у виконавчих листах, яка співпадає з адресою, зазначеною в заяві ОСОБА_1 01 жовтня 2015 року під час його ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Факт направлення виконавчою службою вищевказаної кореспонденції боржникові ОСОБА_1 підтверджується доданими до справи письмовими доказами (т.1, а.с.179, 185, 188,190, 191,194-195).
14 березня 2017 року відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області направило ДП "СЕТАМ" заявку на реалізацію арештованого майна - спірної квартири шляхом проведення електронних торгів (т.1 а.с.197-199).
24 квітня 2017 року за вих. № 24-04/17-01 стягувач за зведеним виконавчим провадженням ВП 48611646 ПАТ "МетаБанк" звернувся до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області з листом про необхідність застосування вимог Закону України "Про іпотеку" при реалізації вказаного нерухомого майна, оскільки спірна квартира знаходиться у нього в іпотеці (т.1 а.с. 205-206).
Державний виконавець повідомив стягувача про те, що реалізація нерухомого майна, яке належить боржникові, буде проводитися в загальному порядку відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку реалізації арештованого майна, що підтверджується листом № 11500-3.03.4 від 25 травня 2017 року.
Іпотекодаржатель ПАТ "МетаБанк" такі дії державного виконавця не оскаржував у встановленому законом порядку.
Також судами встановлено, що стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 за зведеним виконавчим провадженням ВП48611646 здійснено державним виконавцем на підставі двох виконавчих листів саме про стягнення суми заборгованості, а тому нерухоме майно - квартира було передано на реалізацію не як предмет іпотеки, а як арештоване майно.
Повідомлення про електронні торги з реалізації спірної квартири ДП "СЕТАМ" опубліковано 07 червня 2017 року на офіційному Веб-сайті організатора торгів за посиланням https://setam.net.ua/auction/222022 з дотриманням вимог до повідомлення, встановлених частиною п`ятою 11 розділу ІІІ Порядку реалізації арештованого майна.
Згідно Протоколу № 255943 проведення електронних торгів від 15 травня 2017 року торги з реалізації нерухомого майна за стартовою ціною 301 638,00 грн не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів (т.1 а.с.109). Згідно Протоколу № 260780 проведення електронних торгів від 06 червня 2017 року повторні торги з реалізації нерухомого майна за стартовою ціною 256 392,30 грн також не відбулись у зв`язку із відсутністю допущених учасників торгів (т.1 а.с. 103).
Згідно Протоколу № 266463 проведення електронних торгів від 27 червня 2017 року електронні торги з реалізації квартири відбулись, переможцем аукціону визнано учасника № 6 ОСОБА_2 за особливою ставкою 221 010,00 грн (т.1 а.с.96-97).
На підставі Протоколу № 266463 проведення електронних торгів від 27 червня 2017 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області Юлдашевим А. А. 26 липня 2017 року складено Акт про проведені електронні торги (т.1 а.с. 31).
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Примусова реалізація заставленого майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин (урегульованих Законом України "Про виконавче провадження", ЦК України та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.
За змістом статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла станом на день відкриття виконавчого провадження) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно і частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.