Постанова
Іменем України
03 липня 2020 року
м. Київ
справа №522/12717/18
провадження № 61-6215св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Одеська обласна державна адміністрація, Комунальне підприємство "Обласний інформаційно-аналітичний центр",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2018 року у складі головуючого судді Шенцевої О. П., та постанови Одеського апеляційного суду від 27 та 28 лютого 2019 року у складі суддів: Черевка П. М., Дрішлюка А. І., Драгомерецького М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
19 липня 2018 рокуОСОБА_1 звернувся до суду м. Одеси із зазначеним позовом та просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації Степанова М.В. №89/к-2018 від 31 травня 2018 року "Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора КП "Обласний інформаційно-аналітичний центр", визнати незаконним та скасувати наказ КП "Обласний інформаційно-аналітичний центр" №9/2018 від 01 червня 2018 року "Про звільнення ОСОБА_1 ", поновити ОСОБА_1 на посаді директора КП "Обласний інформаційно-аналітичний центр" з 01 червня 2018 року, стягнути з КП "Обласний інформаційно-аналітичний центр" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 червня 2018 по день прийняття судом рішення по справі та допустити негайне виконання рішення в частині поновлення його на посаді директора КП "Обласний інформаційно-аналітичний центр", а також в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 21425,80грн.
Позовна заява мотивована тим, що його незаконно звільнено вказаним розпорядженням голови Одеської ОДА з посади директора КП "Обласний інформаційно-аналітичний центр" 01 червня 2018 на підставі п.2 ч.2 ст.36 КЗпП України у зв`язку із закінченням дії контракту, про що 01 червня 2018 було видано оскаржуваний наказ №9/2018, з яким він не погоджується.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2018 року, яке залишене без зміни постановами Одеського апеляційного суду від 27 та 28 лютого 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якими погодився апеляційний суд, виходили з того, що звільнення позивача було здійснено з дотриманням вимог чинного законодавства України, наймач здійснив своє волевиявлення на припинення трудових відносин з позивачем у зв`язку із закінчення строку дії контракту в належний спосіб, видавши відповідне розпорядження, при цьому позивач належним чином був проінформований про волевиявлення наймача, у зв`язку з чим видав наказ про звільнення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2018 року та постанови Одеського апеляційного суду від 27 та 28 лютого 2019 року, в якому просить судові рішення скасувати та постановити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано справу з Приморського районного суду м. Одеси за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, Комунального підприємства "Обласний інформаційно-аналітичний центр" про визнання незаконним та скасування розпорядження та наказу про звільнення, поновлення на роботі (посаді) та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
У травні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу
03 червня 2019 року надійшла касаційна скарга Одеської обласної державної адміністрації, в якому просив її відхилити, а оскаржувані рішення - залишити без змін, посилаючись на те, що ці рішення є законними і обґрунтованими.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясували обставини, які мають значення для справи, зробили висновки, які не відповідають матеріалам справи, порушили норми матеріального і процесуального права.
В своїй касаційній скарзі скаржник зазначає, що відповідно до п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України, підставою припинення трудового договору (контракту) є закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення Зазначає, що станом на останній день дії трудового контракту 31 травня 2018 року сторонами не було поставлено вимог про припинення трудових відносин і при цьому з ним не було проведено повний розрахунок, а також не було видано належно оформлену трудову книжку, з чого слідує, що сторони трудового договору (контракту) не вчинили жодних дій, які мали б свідчити про припинення трудових відносин.
Скаржник зазначає, що у зв`язку з відсутністю вимоги роботодавця про припинення з ним трудових відносин 01 червня 2018 року він продовжив виконання обов`язків директора КП "Обласний інформаційно-аналітичний центр", так як він був допущений до роботи, про що також свідчить факт табелювання його саме 01 червня 2018 року. А тому вважає що його у відповідності до ст.39-1 КЗпП України, трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
Крім того, скаржник в своїй касаційній скарзі посилається на те, що у голови Одеської ОДА відсутні повноваження на звільнення його з посади директора комунального підприємства, оскільки згідно зі Статутом підприємства та інформації з ЄДР єдиним власником (засновником) підприємства є Одеська обласна рада, а відповідно до п.п.4.1.4 Статуту в останній редакції від 15 червня 2016 року прийняття рішення про призначення директора підприємства, продовження строку дії укладеного з ним контракту та його звільнення з підстав порушення ним положень законодавства України, умов контракту та статуту є виключною компетенцією власника, а тому позивач вважає, що вказані обставини свідчать про те, що рішення про звільнення його з посади мало бути прийняте саме власником підприємства - Одеською обласною радою, а не головою Одеської ОДА.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 29 травня 2015 року на підставі рішення Одеської обласної ради №1376-VI "Про укладення контракту з директором КП "Одеський інформаційно-аналітичний центр", що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, повноваження з управління яким делеговано обласній державній адміністрації" було вирішено укласти контракт з директором цього комунального підприємства ОСОБА_1 строком на 3 роки; доручено голові обласної державної адміністрації укласти відповідний контракт.
Відтак, 01 червня 2015 року між Одеською ОДА та ОСОБА_1 був укладений контракт строком дії з 01 червня 2015 року по 01 червня 2018 року.
Відповідно до п.п.2.3.2 п.2.3 розділу 2 цього контракту наймач має право звільнити директора у разі закінчення строку дії контракту.
Розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації Степанова М.В. №89/к-2018 від 31 травня 2018 року ОСОБА_1 звільнено з посади та наказом КП "Обласний інформаційно-аналітичний центр" №9/2018 від 01 червня 2018 року ОСОБА_1 звільнено у зв`язку із закінчення строку дії контракту.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.