Постанова
Іменем України
07 липня 2020 року
м. Київ
справа № 607/5107/18-ц
провадження № 61-6403св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватне акціонерне товариство "Галіція Дистилері",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 05 листопада
2018 року у складі судді Федорончука В. Б. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 01 березня 2019 року у складі колегії суддів:
Хома М. В., Костів О. З., Щавурської Н. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері" (далі -
ПрАТ "Галіція Дистилері") про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу
та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що наказом ПрАТ "Галіція Дистилері"
від 05 березня 2018 року № 19 його було звільнено з роботи на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України, ув`язку із його відсутністю на роботі без поважних причин 06 жовтня 2017 року, у робочі дні з 19 по 31 січня,
з 01 по 08 лютого 2018 року та з 08 год. 00 хв. по 15 год. 20 хв. 09 лютого 2018 року.
Вважав, що його звільнено незаконно, оскільки прогулу він не вчиняв,
та здійснено з особистої неприязні генерального директора до нього
та є вже п`ятим за рахунком.
Зазначав, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 січня 2018 року його в черговий раз поновлено на роботі. Вказане рішення не було виконано, а лише формально винесено наказ про поновлення на роботі, про що він дізнався після отримання постанови Бучацього міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Тернопільській області про закінчення виконавчого провадження, зокрема 09 лютого
2018 року, і в цей же день з`явився на роботу.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив суд: поновити його
на роботі, стягнути моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн, середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період
з 06 по 26 березня 2018 року у розмірі 6 983,85 грн та середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31 жовтня 2017 року
по 18 січня 2018 року, не охоплений судовим рішенням про поновлення
на роботі від 18 січня 2018 року у розмірі 28 400,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області
від 05 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ "Галіція Дистилері" на користь ОСОБА_1 28 400,99 грн середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за період
з 31 жовтня 2017 року по 18 січня 2018 року включно.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при звільненні позивача відповідачем були дотримані вимоги чинного трудового законодавства,
а тому суд першої інстанції вважав відсутніми підстави для поновлення його на роботі, стягнення моральної шкоди та середньомісячного заробітку
за час вимушеного прогулу за період з 05 березня 2018 року.
При цьому суд першої інстанції вважав, що позивач був позбавлений можливості збільшити розмір позовних вимог у справі № 607/13039/17-ц про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 січня 2018 року
у вказаній справі, яке набрало законної сили, було задоволено вимоги позивача про стягнення середньомісячного заробітку за період з 07 жовтня 2017 року по 30 жовтня 2017 року включно у розмірі 7 449,44 грн. У зв`язку із чим середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період
з 31 жовтня 2017 року по 18 січня 2018 року включно також підлягає
стягненню з відповідача.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 01 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ПрАТ "Галіція Дистилері" задоволено частково. Рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 05 листопада 2018 року змінено
у частині стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за період з 31 жовтня 2017 року по 18 січня 2018 року із 28 400,00 грн
до 25 607,45 грн, вираховувавши із цієї суми передбачені законом податки та інші обов`язкові збори і платежі.
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для поновлення позивача на роботі, стягнення моральної шкоди
та середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за період
з 05 березня 2018 року, оскільки при його звільненні відповідачем були дотримані вимоги чинного трудового законодавства.
Також суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за період
з 31 жовтня 2017 року по 18 січня 2018 року включно, що не охоплений судовим рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 січня 2018 року про поновлення ОСОБА_1 на роботі.
При цьому вважав, що підлягає зміні сума стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за період з 31 жовтня 2017 року
по 18 січня 2018 року із 28 400,00 грн до 25 607,45 грн, оскільки у зазначений період було 55 робочих днів, а не 61 робочий день, як рахував суд першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року до Верховного Суду, представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись
на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої
та апеляційної інстанцій у частині відмови у задоволенні його позовних вимог та в цій частині передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2019 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи
із Бучацького районного суду Тернопільської області.
У липні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вважав, що його необізнаність про прийняття відповідачем наказу про поновлення на роботі від 19 січня 2018 року та необізнаність його про закінчення виконавчого провадження щодо його поновлення на роботі
до 09 лютого 2018 року є поважною причиною нез`явлення його на роботі після ухвалення відповідного судового рішення до 09 лютого 2018 року,
і він не зобов`язаний був вчиняти будь-які дії для з`ясування факту поновлення його на роботі, очікуючи примусового виконання судового рішення органом державної виконавчої служби.
Зазначав, що законодавством не визначено переліку обставин, за наявності яких прогул вважається вчиненим з поважних причин. У зв`язку із чим, вважав, що вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, звільненого на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати будь-які докази поважності причин нез`явлення працівника на роботі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ПрАТ "Галіція Дистилері", у якому відповідач посилався на те,
що касаційна скарга є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій у повному обсязі з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, надано належну оцінку всім доказам, поясненням
та запереченням, наданим сторонами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 18 січня 2018 року ОСОБА_1 поновлено на роботі у ПрАТ "Галіція Дистилері" на посаді виконавчого директора, стягнуто з останнього на його користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період
з 07 по 30 жовтня 2017 року.
Вказане рішення допущено до негайного виконання у частині поновлення
на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за один місяць
(а. с. 12-15).
19 січня 2018 року ПрАТ "Галіція Дистилері" виконало судове рішення
у частині негайного виконання, генеральний директор ПрАТ "Галіція Дистилері" Татарінов В. В. видав наказ від 19 січня 2018 року № 11/1 про поновлення ОСОБА_1 на посаді виконавчого директора (а. с. 16).
Зазначений наказ 24 січня 2018 року був відправлений поштою
ОСОБА_1 , проте не був вручений після двох невдалих спроб вручити (а. с. 144-151).
З дня ухвалення судового рішення і до 09 лютого 2018 року ОСОБА_1
не з`являвся на роботі.
26 січня 2018 року він отримав виконавчий лист про поновлення його