Постанова
Іменем України
02 липня 2020 року
м. Київ
справа № 554/4456/17
провадження № 61-782св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - Полтавське учбово-виробниче підприємство № 1 Українського товариства глухих,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Полтавського учбово-виробничого підприємства № 1 Українського товариства глухих на постанову Полтавського апеляційного суду у складі колегії суддів: Бондаревської С. М., Кузнєцової О. Ю., Чумак О. В., від 05 грудня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року Полтавське учбово-виробниче підприємство № 1 Українського товариства глухих (далі - Полтавське УВП-1 УТОГ) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення з гуртожитку, розташованого на АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення.
Позовна заява мотивована тим, що Полтавське УВП-1 УТОГ є власником гуртожитку, розташованого на АДРЕСА_1 . Гуртожиток перебуває у господарському віданні Полтавського УВП-1 УТОГ на підставі постанови Президії Центрального правління Українського товариства глухих від 05 червня 2003 року № 96.
Розпорядженням Полтавського УВП-1 УТОГ від 20 вересня 1999 року № 254 ОСОБА_1, який працював столяром на підприємстві, разом із сім`єю: дружиною ОСОБА_2 та донькою ОСОБА_3 було вселено до гуртожитку та з 01 грудня 1999 року відповідачі зареєструвались у ньому. Ордер на вселення ОСОБА_1 не видавався.
23 жовтня 2001 року ОСОБА_1 звільнився з роботи за власним бажанням і в подальшому проживав у гуртожитку на підставі договорів найму.
Починаючи з 2010 року ОСОБА_1 відмовляється підписувати договори найму житлового приміщення у гуртожитку, на вимоги виселитися та звільнити займане приміщення відповідачі не реагують і продовжують проживати у кімнаті № 37 гуртожитку, не працюючи в Полтавському УВП-1 УТОГ. Оскільки відповідачі не є такими, що працювали на підприємстві більше 10 років, не є пенсіонерами, інвалідами війни, тому підлягають виселенню у судовому порядку без надання іншого житлового приміщення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Октябрського районного суду м. Полтави у складі судді
Блажко І. О. від 03 жовтня 2018 року позов Полтавського УВП-1 УТОГ задоволено.
Усунуто Полтавському УВП-1 УТОГ перешкоди у користуванні гуртожитком, що розташований в АДРЕСА_1, які чиняться зі сторони ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, без надання іншого житла.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 працював на підприємстві менше 10 років, звільнений за власним бажанням, але добровільно звільнити займану кімнату гуртожитку не бажає, чим перешкоджає легальній меті використання гуртожитків за призначенням - забезпеченнянаявності вільних місць для розміщення на проживання нового кадрового потенціалу із числа молоді, оновлення кадрів позивача за рахунок прийняття на роботу випускників навчальних закладів, а тому підлягає виселенню разом з дружиною ОСОБА_2 та донькою ОСОБА_3 з кімнати, яка була надана ОСОБА_1 у зв`язку з його роботою - без надання іншого житла.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 03 жовтня 2018 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову Полтавського
УВП-1 УТОГ. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідачі
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на момент вирішення судом даного спору перебувають на обліку в Полтавському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області, як пенсіонери за віком, а тому відповідно до статті 125 ЖК Української РСР не можуть бути виселенні без надання іншого жилого приміщення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі Полтавське УВП-1 УТОГ просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 працював на підприємстві менше 10 років, звільнений за власним бажанням, але добровільно звільнити займану кімнату гуртожитку не бажає, чим перешкоджає легальній меті використання гуртожитків за призначенням - забезпечення наявностівільних місць для розміщення на проживання нового кадрового потенціалу із числа молоді, оновлення кадрів позивача за рахунок прийняття на роботу випускників навчальних закладів тощо. Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зміст положень статей 391, 396 ЦК України, не врахував, що на момент звернення до суду із цим позовом, ОСОБА_1 не мав статусу пенсіонера за віком та набув цей статус лише 25 травня 2018 року.
Відзив на касаційну скаргу
У лютому 2019 року від ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останні посилаються на необґрунтованість доводів скарги та законність прийнятої судом апеляційної інстанції постанови.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
14 лютого 2020 року справу передано судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Полтавське УВП-1 УТОГ є власником гуртожитку на вул. В`ячеслава Чорновола (Куйбишева), 27 у м. Полтаві.
Розпорядженням Полтавського УВП-1 УТОГ від 20 вересня 1999 року № 254 ОСОБА_1, який працював столяром на цьому підприємстві, без ордера було вселено до гуртожитку разом із сім`єю: дружиною ОСОБА_2 та донькою ОСОБА_3, в якому вони зареєструвалися з 01 грудня 1999 року.
23 жовтня 2001 року ОСОБА_1 звільнився з Полтавського УВП-1 УТОГ за власним бажанням, що підтверджується заявою ОСОБА_1 від 09 жовтня 2001 року та витягом з наказу Полтавського УВП УТОГ-1 від 22 жовтня 2001 року № 141.
Після звільнення, починаючи з 24 жовтня 2001 року й до 09 червня 2008 року, між ОСОБА_1 та Полтавським УВП-1 УТОГ укладались договори найму житлової кімнати у гуртожитку.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на момент вирішення судом спору перебувають на обліку в Полтавському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області як пенсіонери за віком.