Постанова
Іменем України
30 червня 2020 року
м. Київ
справа № 677/872/16-ц
провадження № 61-10689св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Красилівська міська рада Хмельницької області, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 27 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Костенка А. М., Гринчука Р. С., Грох Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Красилівської міської ради Хмельницької області, ОСОБА_2 про визнання рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно недійсними.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на такі обставини. Він є власником 1/2 частки житлового будинку із належними до нього господарськими будівлями, а також призначеної для їх обслуговування земельної ділянки, площею 0,0552 га, на АДРЕСА_1 . Поруч із в`їздом до його земельної ділянки ОСОБА_2 самовільно побудував гараж з порушенням будівельних норм, оскільки між будівлями не дотримано протипожежної відстані. Красилівською міською радою прийнято рішення про прийняття спірного гаража в експлуатацію та оформлено право власності на ОСОБА_2, чим порушено права та законні інтереси позивача.
У зв`язку з наведеним позивач просив суд визнати недійсними пункт 3 рішення виконавчого комітету Красилівської міської ради Хмельницької області від 23 лютого 2012 року № 712 "Про затвердження актів про прийняття в експлуатацію гаражів" про затвердження ОСОБА_2 акта про прийняття в експлуатацію гаража на АДРЕСА_2, загальною площею 27,4 кв. м, та оформлення права власності на нього за встановленою формою, а також свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1, видане Красилівською міською радою ОСОБА_2 на зазначений гараж.
Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 03 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено.
Визнано недійсним пункт 3 рішення виконавчого комітету Красилівської міської ради Хмельницької області від 23 лютого 2012 року № 712 "Про затвердження актів про прийняття в експлуатацію гаражів" стосовно затвердження ОСОБА_2 акта про прийняття в експлуатацію гаража на АДРЕСА_2, загальною площею 27,4 кв. м, та оформлення права власності на нього за встановленою формою.
Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1, видане Красилівською міською радою ОСОБА_2 на гараж, загальною площею 27,4 кв. м, розташований на АДРЕСА_2 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірний гараж є самочинним будівництвом, оскільки він не приймався до експлуатації у встановленому законом порядку уповноваженим на те органом, перевірка його відповідності проєктній документації, державним будівельним нормам і правилам у встановленому законом порядку не проводилась, рішення щодо можливості його безпечної експлуатації у тому вигляді, у якому він знаходяться на цей час, уповноваженими органами не приймалось, у зв`язку з чим Красилівська міська рада не мала права видавати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яке у встановленому законом порядку не було прийнято в експлуатацію.
Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 27 грудня 2017 року рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 03 листопада 2017 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обидві будівлі були самочинним будівництвом, гараж позивача побудований пізніше спірного гаража відповідача, тому немає підстав вважати, що розташування будівлі спірного гаража порушує права позивача, адже саме забудовник гаража, який належить позивачу, здійснив будівництво після будівництва спірного приміщення і саме дії забудовника гаража на АДРЕСА_1 призвело до такого розташування цих споруд, а не дії відповідача.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 27 грудня 2017 року, рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 03 листопада 2017 року залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що гараж відповідача є самочинним будівництвом, побудований без належного дозволу та без затвердженого проєкта, без відведення земельної ділянки під його будівництво та з істотним порушенням вимог державних будівельних норм, що свідчить про порушення його права на безпечні умови проживання.
У травні 2018 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_2, в якому він просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
У травні 2018 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від Красилівської міської ради Хмельницької області, в якому відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
У травні 2018 року на адресу Верховного Суду надійшло заперечення на відзиви від ОСОБА_1, у якому він зазначив, що відзиви є безпідставними, необґрунтованим та не відповідають дійсним обставинам справи.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у січні2018 року, тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права