Постанова
Іменем України
30 червня 2020 року
м. Київ
справа № 278/3495/15-ц
провадження № 61-10302св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - Новогуйвинська селищна рада Житомирського району Житомирської області,
відповідачі: Комунальне підприємство Житомирської районної ради Житомирської області "Агроводсервіс", ОСОБА_1,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, яка діє в свої інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3,
розглянув попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області на постанову Апеляційного суду Житомирської області від 26 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Талько О. Б., Коломієць О. С., Шевчук А. М.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У листопаді 2015 року Новогуйвинська селищна рада Житомирського району Житомирської області (далі - Новогуйвинська селищна рада) звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства Житомирської районної ради Житомирської області "Агроводсервіс" (далі - КП "Агроводсервіс"),
ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, яка діє в свої інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, про визнання недійсними рішення про приватизацію та свідоцтва про право власності на житло.
На обґрунтування позовних вимог Новогуйвинська селищна рада посилалася на такі обставини. У 2013 році позивачу стало відомо про вибуття квартири АДРЕСА_1 з житлового фонду Новогуйвинської селищної ради за відсутності законних на те підстав та з порушенням передбаченої законодавством процедури. Уповноваженим органом на приватизацію цієї квартири було КП "Агроводсервіс". 15 вересня 2010 року ОСОБА_4 подав заяву до керівника відділу приватизації щодо приватизації вищевказаної квартири, що за своїм характером та змістом є правочином. На підставі розпорядження КП "Агроводсервіс" від 21 вересня 2010 року № 4798 цього ж дня на ім`я ОСОБА_4 видано свідоцтво про право власності на житло. Позивач зазначав, що у спірному випадку не було вільного волевиявлення ОСОБА_4 на приватизацію вказаного житла, оскільки останній хворів на психічні розлади здоров`я та перебував під наглядом у Житомирській обласній психіатричній лікарні № 1.
У зв`язку з наведеним позивач просила суд: визнати недійсним та скасувати розпорядження і свідоцтво про право власності на житло від 21 вересня 2010 року № 4798 про безоплатну передачу у власність квартири АДРЕСА_1 ; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13 січня 2014 року індексний номер 9882601 та право власності на вказану квартиру, що зареєстроване за ОСОБА_1 .
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 04 серпня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано недійсними та скасовано розпорядження від 21 вересня 2010 року № 4798 про приватизацію та свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що згідно з висновком додаткової судово-психіатричної експертизи від 19 травня 2017 року ОСОБА_4 мав виражене порушення емоційно-вольової сфери та порушення соціальної адаптації, тому він на момент підписання заяви щодо приватизації вказаної квартири 15 вересня 2010 року з огляду на своїй психічний стан не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, такий правочин підлягає визнанню недійсним на підставі частини першої статті 225 ЦК України.
Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 26 грудня 2017 року рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 04 серпня 2017 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у висновку додаткової судово-психіатричної експертизи від 19 травня 2017 року експерти не зробили висновок про абсолютну неспроможність
ОСОБА_4 розуміти значення своїх дій та керувати ними станом на 15 вересня 2010 року, тому висновок судово-психіатричної експертизи від 09 серпня 2016 року № 272-2016, який узгоджується з іншими доказами у справі, а саме: медичною документацією, актом судово-психіатричної експертизи від 27 квітня 2005 року, є обґрунтованим, а позовні вимоги є безпідставними.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У січні 2018 року Новогуйвинська селищна рада звернулася до Верховного Судуіз касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Апеляційного суду Житомирської області від 26 грудня 2017 року, рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 04 серпня 2017 року залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок Київського міського центру судово-психіатричної експертизи від 19 травня 2017 року № 315 є обґрунтованим, повним, містить відповіді на всі поставлені перед експертами питання, які є конкретними та категоричними, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що на момент написання заяви щодо приватизації вказаної квартири 15 вересня 2010 року ОСОБА_4 з огляду на свій психічний стан не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними. Натомість апеляційний суд помилково скасував правильне по суті рішення.
У травні 2018 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1, в якому він просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у січні2018 року, тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що ОСОБА_4 проживав та був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 . Зазначена квартира перебувала на обслуговуванні КП "Агроводсервіс".