Постанова
Іменем України
30 червня 2020 року
м. Київ
справа № 545/262/18
провадження № 61-47367св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Виробничий сільськогосподарський кооператив "Злагода", Пальчиківська сільська рада Полтавського району Полтавської області,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І., Чумак О. В.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода" (далі - ВСК "Злагода", кооператив), Пальчиківської сільської ради Полтавського району Полтавської області (далі - Пальчиківська сільради) про розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку.
Позов обґрунтований тим, що на підставі рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 29 березня 2017 року вона набула право власності на земельну ділянку площею 6,2343 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Пальчиківської сільської ради в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, припинивши право власності територіальної громади Пальчиківської сільради на відумерлу спадщину. Вказану ділянку за договором оренди землі від 30 вересня 2014 року сільська рада передала в оренду ВСК "Злагода". З квітня 2017 року оренда плата за користування земельною ділянкою позивачу не сплачена.
Посилаючись на вказане, просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 30 вересня 2014 року, сторонами якого є Пальчиківська сільрада та ВСК "Злагода", зобов`язавши кооператив повернути їй вказану земельну ділянку.
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 11 червня 2018 року позовні вимоги задоволено.
Розірвано договір оренди земельної ділянки від 30 вересня 2014 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,2343 га, кадастровий номер 5324081400:00:015:0120, укладений між Пальчиківською сільрадою та ВСК "Злагода".
Зобов`язано ВСК "Злагода" повернути ОСОБА_1 як власнику земельну ділянку площею 6,2343 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Пальчиківської сільради (кадастровий номер 5324081400:00:015:0120).
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач довела факт несплати відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, що є підставою для розірвання договору оренди.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 11 червня 2018 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач дійсно допустив затримку виплати орендної плати, проте це зумовлене діями позивача як орендодавця, яка створила перешкоди для належного виконання орендарем обов`язку зі сплати орендної плати.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила постанову Полтавського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року скасувати, рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 11 червня 2018 року залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що вказаний договір оренди земельної ділянки підлягає розірванню у зв`язку з порушенням прав власника земельної ділянки на користування та розпорядження нею внаслідок існування цього договору, а також у зв`язку з невиплатою відповідачем орендної плати.
У січні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ВСК "Злагода", в якому відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у листопаді2018 року, тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що 30 вересня 2014 року між територіальною громадою Кіровської сільської ради в особі Кіровської сільської ради Полтавського району Полтавської області, правонаступником якої є Пальчиківська сільрада, як орендодавцем і ВСК "Злагода" як орендарем укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,2343 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кіровської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 29 березня 2017 року у справі № 545/279/17 за позовом ОСОБА_1 до Кіровської сільської ради Полтавського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - Полтавська районна державна нотаріальна контора, про передання в натурі спадщини, визнаної відумерлою, визнано за ОСОБА_1 право власності і виділено в натурі земельну ділянку площею 6,2343 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Пальчиківської сільської ради Полтавського району Полтавської області в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та припинено право власності територіальної громади Кіровської сільської ради Полтавського району Полтавської області на відумерлу спадщину.
Частиною другою статті 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України (далі - ЗК України) та Законом України "Про оренду землі".
Згідно з частиною четвертою статті 32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.