Постанова
Іменем України
30 червня 2020 року
м. Київ
справа № 623/809/17
провадження № 61-42755св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне підприємство "Золота нива-1",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 лютого 2018 року у складі судді Одарюка М. П. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 26 липня 2018 року у складі колегії суддів: Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., Сащенко І. С.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства "Золота нива-1" (далі - ПП "Золота нива-1") про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на такі обставини. Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 10 листопада 2016 року, посвідчених приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Стрельцовою О. О. та зареєстрованих в реєстрі за № 2433 та № 2435, позивач отримала в спадок від матері ОСОБА_2, три земельні ділянки, які розташовані на території Олександрівської сільської ради Ізюмського району Харківської області. За договорами оренди землі від 10 грудня 2007 року ОСОБА_2 передала зазначені земельні ділянки в оренду ПП "Золота нива-1" строком на 10 років. Відповідно до додаткових угод від 23 грудня 2015 року до договорів оренди землі від 10 грудня 2007 року сторони продовжили дію договорів на 15 років з моменту закінчення строку дії договору та відповідно до додаткової угоди від 09 листопада 2011 року до договору оренди землі від 10 грудня 2007 року сторони продовжили дію договору на сім років з моменту закінчення строку дії договору. Після смерті матері позивач вирішила самостійно господарювати на своїй землі, а не здавати її в оренду. У січні 2017 року позивач звернулась до ПП "Золота нива-1" із заявою про розірвання договорів оренди земельних ділянок та додаткових угод до них, які уклала її мати. У лютому 2017 року відповідач повідомив позивача про те, що не надає своєї згоди на розірвання договорів оренди землі та додаткових угод до них. Посилаючись на те, що ОСОБА_2 не підписувала спірні договори оренди земельних ділянок та додаткових угод до них,позивач просила суд визнати вказані договори оренди земельних ділянок та додаткових угод до них недійсними та скасувати державну реєстрацію.
Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 26 липня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено. Відповідачу відмовлено у задоволенні заяви про застосування наслідків спливу позовної давності. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з безпідставності позову та з того, що висновок судово-почеркознавчої експертизи від 19 грудня 2017 року № 20977/20978/17-38 є неналежним та недопустимим доказом. ОСОБА_2 знала про існування спірних договорів оренди земельних ділянок, оскільки отримувала орендну плату за користування земельними ділянками та видала довіреність на ім`я позивача для одержання останньою орендної плати.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не застосували положення статті 207 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), не встановили, чи проставляла свій підпис у договорах оренди землі орендодавець та чи виникли між сторонами договору орендні правовідносини. Суди неправильно застосовали норми статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки до моменту прийняття спадщини вона не знала про вказані договори оренди землі, а дізналась про них лише після смерті матері та прийняття спадщини.
У листопаді 2018 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ПП "Золота нива-1", в якому відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.
Зупинено виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 лютого 2018 року в частині стягнення судових витрат до закінчення його перегляду у касаційному порядку.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у серпні 2018 року, тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо немає підстав для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що відповідно до договорів оренди земельних ділянок від 10 грудня 2007 року ОСОБА_2 надала, а ПП "Золота нива-1" прийняла в короткострокове платне користування земельні ділянки: площею 5,6447, в тому числі ріллі: 5,6447 земель приватної власності, які розташовані на території Олександрівської сільської ради, контур № 38 ділянка НОМЕР_1, кадастровий номер 6322880500:03:000:0021; площею 1,5958, в тому числі ріллі: 1,5958 земель приватної власності, яка розташована на території Олександрівської сільської ради, контур № 36-1 ділянка НОМЕР_3, кадастровий номер 6322880500:03:000:0101; площею 4,2690, в тому числі ріллі: 4,2690 земель приватної власності, які розташовані на території Олександрівської сільської ради, контур № 38, ділянка НОМЕР_2, кадастровий номер 6322880500:03:000:0100. Строк дії договорів - 10 років.
Додатковою угодою від 09 листопада 2011 року до договору оренди землі від 10 грудня 2007 року сторони дійшли згоди продовжити дію договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 6322880500:03:000:0021 на сім років з моменту закінчення строку дії договору, передбаченого пунктом 8 розділу "Строк дії договору". Згідно з додатковою угодою від 27 листопада 2015 року та 23 грудня 2015 року до договорів оренди земельних ділянок кадастровий номер 6322880500:03:000:0101, кадастровий номер 6322880500:03:000:0100 сторони дійшли згоди подовжити дію договору на п`ятнадцять років з моменту закінчення строку дії договору з урахуванням усіх змін та доповнень, внесених до договору.
Вказані договори оренди земельних ділянок та додаткові угоди до них були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16 грудня 2015 року, 01 грудня 2015 року, 07 листопада 2015 року відповідно.
ОСОБА_2 отримувала орендну плату від ПП "Золота нива-1" за користування вищевказаними земельними ділянками.
12 лютого 2013 року ОСОБА_2 видала довіреність, якою уповноважила ОСОБА_1 представляти її інтереси, в тому числі в ПП "Золота нива-1", з питань одержання належної їй будь-якої орендної плати за земельні ділянки згідно з державним актом серії ЯА № 330544 та державним актом серії
І -ХР № 089021 в ПП "Золота нива-1" Ізюмського району. Згідно з довіреністю ОСОБА_2 надала позивачу право використовувати будь-які дії, пов`язані з цим дорученням, розписуватись за неї. Довіреність видана строком на три роки і була дійсна до 12 лютого 2016 року включно.
Відповідно до копії наданих відомостей виплати орендної плати за використання земельних ділянок за 2014-2016 роки ОСОБА_1 знала про наявність договорів оренди, отримуючи за свою матір орендну плату за землю, підписи ОСОБА_1 ніким із сторін не оспорено.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з копіями свідоцтв про право на спадщину за законом від 10 листопада 2016 року після смерті ОСОБА_2 позивач отримала спадщину, у тому числі: земельна ділянка, розташована на території Олександрівської сільської ради Харківської області, належна спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-ХР № 089021, кадастровий номер земельної ділянки 6322880500:03:000:0101, площею 1,5958 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельна ділянка, розташована на території Олександрівської сільської ради Харківської області, належна спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-ХР № 089021, кадастровий номер земельної ділянки 6322880500:03:000:0100, площею 4,2690 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельна діляна, розташована на території Олександрівської сільської ради Харківської області, належна спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ЯА № 330544, кадастровий номер земельної ділянки 6322880500:03:000:0121, площею 5,6447 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
06 січня 2017 року позивач звернулась до ПП "Золота нива-1" із заявою про розірвання спірних договорів оренди земельних ділянок в односторонньому порядку. У своєму листі від 27 лютого 2017 року № 61 ПП "Золота нива-1" повідомило позивача про те, що не дає згоди на розірвання спірних договорів, оскільки договори чинні, підстав для їх розірвання немає, у зв`язку з чим земельні ділянки будуть повернені позивачу після закінчення строку дії договорів за актами приймання-передачі.
Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.