Постанова
Іменем України
02 липня 2020 року
м. Київ
справа № 352/1246/15-ц
провадження № 61-4910св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія",
відповідачі: Тисменицька районна державна адміністраціяІвано-Франківської області, ОСОБА_1,
треті особи: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 03 жовтня 2016 року у складі судді Струтинського Р. Р. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Мелінишин Г. П., Пнівчук О. В., Томин О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія" (далі - ТОВ "Карпатська нафтова компанія") звернулося до суду із позовом до Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області (далі - Тисменицька РДА), ОСОБА_1, треті особи: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (далі - ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області), ОСОБА_2, про скасування розпоряджень Тисменицької РДА та визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 23 березня 2007 року між ТОВ "Карпатська нафтова компанія" та регіональним відділенням Фонду держмайна в Івано-Франківській області укладений договір купівлі-продажу групи інвентарних об`єктів колишнього військового містечка № 92 у с. Драгомирчани Тисменицького району Івано-Франківської області . На підставі протоколу № 5 засідання архітектурно-містобудівної ради управління містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 03 червня 2008 року отримано попереднє погодження містобудівного обґрунтування щодо виділення земельної ділянки під будівництво закладів господарсько-складського призначення на базі інвентаризаційних об`єктів площею 7,5 га, після чого товариство звернулося для розробки проекту землеустрою на земельну ділянку, площею 7,5 га та замовлено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок у натурі для обслуговування викуплених нежитлових приміщень орієнтованими площами 0,85 га та 0,20 га.
07 липня 2011 року Тисменицькою РДА видано розпорядження № 390 "Про внесення змін до розпорядження голови РДА від 05 травня 2011 року № 227", яким надано дозвіл ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,4414 га для ведення особистого селянського господарства на території Драгомирчанської сільської ради за межами населеного пункту в урочищі "Горішній помірок". Крім того, розпорядженням від 07 липня 2011 року № 398 Тисменицької РДА затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 вказану вище земельну ділянку і видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯП № 409533 , яку ОСОБА_1 розділив на п`ять окремих земельних ділянок.
Посилаючись на те, що на момент укладення договору купівлі-продажу групи інвентарних об`єктів колишнього військового містечка № 92 у с. Драгомирчани Тисменицького району Івано-Франківської області від 23 липня 2007 року, об`єкти якого зруйнувалися не внаслідок фізичного зносу конструктивних елементів, а шляхом механічного знесення, у користуванні військової частини була земельна ділянка площею 7,5 га, щодо виділення у власність якої ним погоджено містобудівне обґрунтування, при цьому частина земельної ділянки, що передана у власність ОСОБА_1 виділена, у тому числі за рахунок належної йому земельної ділянки, позивач просив розпорядження Тисменицької РДА про надання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки визнати незаконними, а державні акти на неї визнати недійсними.
Суди неодноразово розглядали цю справу.
Останнім рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 03 жовтня 2016 року позов ТОВ "Карпатська нафтова компанія" задоволено. Визнано розпорядження Тисменицької РДА № 227 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 " від 05 травня 2011 року № 390 "Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 05 травня 2011 року № 227" від 07 липня 2011 року та № 398 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 " від 07 липня 2011 року, а також державні акти на право власності на земельні ділянки, розташовані в урочищі "Горішній помірок" Драгомирчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області серії ЯП № 409533 , площею 1,4414 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1101, виданий 22 серпня 2011 року Тисменицькою РДА, серії ЯМ № 658798, площею 0,0979 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1112, виданий 19 жовтня 2012 року Тисменицькою РДА, серії ЯМ № 658796, площею 0,5144 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1110, виданий 19 жовтня 2012 року Тисменицькою РДА, серії ЯМ № 658795, площею 0,6313 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1109, виданий 19 жовтня 2012 року Тисменицькою РДА, серії ЯМ № 658797, площею 0,0979 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1111, виданий 19 жовтня 2012 року Тисменицькою РДА, серії ЯМ № 655788, площею 0,1000 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1113, виданий 19 жовтня 2012 року Тисменицькою РДА, недійсними.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що при винесенні оспорюваних розпоряджень Тисменицької РДА та виготовленні на підставі них вказаних державних актів на право власності на земельні ділянки належні ОСОБА_1, відповідачами не дотримано вимог чинного законодавства України та порушено законні права та інтереси ТОВ "Карпатська нафтова компанія", так як у процесі проведення інвентаризації викуплених об`єктів колишнього військового містечка № 92, що підтверджується довідкою ТОВ "Прикарпатське бюро інвентаризації земель та нерухомості" від 19 травня 2015 року, виявлено та встановлено, що 1. ряд приміщень знесено: літ. "А" - будівля вартових загальною площею 61,2 кв. м, літ. "Ж" - будівля над каналізаційним колодцем площею 3,3 кв. м, літ. "З" - будівля туалету площею 3,6 кв. м, літ. "К" - будівля перевірки зброї площею 0,8 кв. м, літ. "Л" - будівля вартового площею 5,9 кв. м, літ. "М" - будівля вартового біля воріт площею 1,8 кв. м, літ. "Н" - будівля пожежно-інвентарного пункту площею 4,2 кв. м, каналізаційні колодязі - 2 шт., підземні металеві резервуари - 2 шт., огорожа з бетонними стовпами та огорожа з металевими стовпами. 2. Залишки фундаментів знесених будівель. Зокрема, чітко видно фундамент знесеного будинку вартових (літ. "А" в договорі), що розташований біля складу № 6 (літ. "Е") при в`їзді у військове містечко справа. Також знайдені залишки фундаментів інших будівель - літ. "Ж", літ. "З", літ. "К", літ. "Л", літ. "М", літ. "Н", більшість із яких розташовані навпроти груп будівель літ. "Б", "В", "Г", "Д" біля водойми (озера). Також чітко видно сліди гусеничної техніки на місці зруйнованих будівель. Руйнування будівель перерахованих вище, виникло не внаслідок фізичного зносу їхніх конструктивних елементів. Це механічне руйнування із застосуванням зовнішньої сили, у тому числі будівельної техніки. Згідно із заявою замовника, жодні будівельні роботи не проводились. Вказані обставини додатково підтверджуються фотофіксацією виявлених залишків фундаментів знесених будівель викупленого колишнього військового містечка № 92 в с. Драгомирчани при проведенні інвентаризації об`єкта. Факт фізичного зносу конструктивних елементів та механічного руйнування із застосуванням зовнішньої сили, у тому числі будівельної техніки, є предметом дослідження кримінального провадження № 12015090000000183 (дата внесення до ЄРДР 20 липня 2015 року) заявником та потерпілим у якій є ТОВ "Карпатська нафтова компанія". При проведенні огляду залишків приміщень складений протокол огляду місця події від 05 жовтня 2015 року на виконання ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 16 вересня 2015 року у межах кримінального провадження № 12015090000000183. Так, відповідно до вказаного протоколу оглянуто земельну ділянку загальною площею 1,9995 га, кадастровий номер № 2625880900:04:044:1102, яка розподілена на одинадцять окремих земельних ділянок. На цій земельній ділянці між точками №№ 8, 12, 13, 20 розташована водойма, яка частково засипана різного роду будівельним (залишки бетону, цегла, шифер та ін.) та іншим сміттям. Біля водойм виявлені купи будівельного сміття. Крім того, на цій ділянці зафіксовано точку № 1 (за схемою точка № 100) із координатами Х 5407193.395,Y1383962.261, точку № 2 (за схемою точка № 101) із координатами Х 5407194.846,Y1383961.291, точку № 3 (за схемою точка № 102) із координатами Х 5407195.802,Y1383962.822 та точку № 4 де виявлено залишки фундаменту (точки №№ 1, 2, 3) та цегли стіни (точка № 4) цегляної будівлі пожежно-інвенетарного пункту за літерою "Н", (згідно з техпаспортом), колишнього військового містечка № 92. Також, неподалік виявлених залишків будівлі пожежно-інвентарного пункту, виявлено та зафіксовано залишки фундаменту огорожі території.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, виходив із того, що під час передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,4414 га для ведення особистого селянського господарства на території Драгомирчанської сільської ради за межами населеного пункту с. Драгомирчани, в урочищі "Горішній помірок" допущено порушення вимог частини п`ятої статті 116 ЗК України, так як її частина входить до земельної ділянки площею 7,5 га, на якій розміщена група інвентарних об`єктів колишнього військового містечка № 92, придбаних ТОВ "Карпатська нафтова компанія".
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Скасовуючи ухвалу суду апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції, виходив із того, що при розгляді справи не встановлені межі належних сторонам у справі земельних ділянок відповідно до даних земельного кадастру, не визначено розташування межових знаків, не перевірена наявність факту отримання у власність ОСОБА_1 належної позивачу земельної ділянки з урахуванням даних земельно-кадастрової документації, як результат не з`ясовано фактичного місця розташування (меж) належних ОСОБА_1 і ТОВ "Карпатська нафтова компанія" земельних ділянок. У результаті, апеляційним судом зроблено необґрунтований висновок про розташування спірних земельних ділянок, які належать на праві власності ОСОБА_1, у межах земель, належних ТОВ "Карпатьска нафтова компанія". Зокрема, апеляційним судом не враховано того, що наявні у матеріалах справи дані відділу Держгеокадастру у Тисменицькому районі Івано-Франківської області, управління Держкомзему у Тисменицькому районі Івано-Франківської області та архітектурно-містобудівної ради управління містобудування та архітектури Івано-Франківської облдержадміністрації лише містять відомості щодо загальної площі (7,5 га) належної ТОВ "Карпатська нафтова компанія" земельної ділянки, яка раніше перебувала у користуванні військової частини А-1349. При цьому, залишено поза увагою той факт, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж цієї земельної ділянки в натурі (на місцевості) до кінця не розроблена та відповідними органами не затверджена, а даніщодо підтверджень меж цієї земельної ділянки в натурі (на місцевості) апеляційним судом не перевірялися та не досліджувалися. Так само у матеріалах справи відсутні відомості щодо меж переданої у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,4414 га, яку поділено на п`ять окремих земельних ділянок. Технічна документація із землеустрою щодо поділу цієї земельної ділянки апеляційний судом також не витребовувалася та їх конфігурація та місце розташування на місцевості цих земельних ділянок не перевірялися. Апеляційний суд, зосередившись на з`ясуванні обставин щодо інвентарних об`єктів колишнього військового містечка № 92 у с. Драгомирчани Тисменицького району Івано-Франківської області, які перейшли у власність позивача та вказуючи про отримання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки за рахунок належних позивачу земель, залишив поза увагою те, що ТОВ "Карпатська нафтова компанія", вказуючи про порушення свого права власника земельної ділянки площею 7,5 га, посилалось лише на той єдиний факт, що ним оформлено договори із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 про розроблення проектів землеустрою від 15 травня 2015 року щодо встановлення меж земельних ділянок на АДРЕСА_2, в натурі, загальною площею тільки 1,05 га. Жодних інших підтверджень щодо неможливості оформлення права власності позивачем на земельну ділянку площею 7,5 га від інших компетентних органів, а так само у зв`язку із передачею цієї землі у власність ОСОБА_1, матеріали справи не містять.
Із наявної у матеріалах справи технічної документації, а зокрема пояснювальних записок, які складені за результатами вивчення кадастрової карти України, вбачається, що частина належних позивачу об`єктів нерухомого майна, призначених для обслуговування викуплених ним приміщень колишнього військового містечка № 92, знаходяться на земельних ділянках, відведених для індивідуального житлового будівництва, а деякі з них, у тому числі й розташовані на штучних водоймах (озерах), зареєстровані за кадастровими номерами, які є відмінними від тих, що присвоєні отриманим у власність земельним ділянкам ОСОБА_1, що додатково підтверджує передчасність висновків суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову за наявними у справі матеріалами. Крім того, на наявних у матеріалах справи картах-схемах розташування земельних ділянок ТОВ "Карпатська нафтова компанія" надана ОСОБА_1 земельна ділянка з кадастровим номером 2625880900:04:044:1101, а також після проведеного поділу земельні ділянки із присвоєними їм кадастровими номерами: 2625880900:04:044:1112, 2625880900:04:044:1110, 2625880900:04:044:1109, 2625880900:04:044:1111 та 2625880900:04:044:1113 як в її межах, так і поряд із належними позивачу земельними ділянками взагалі відсутні, оскільки їх кадастрові номери не збігаються із переліченими. Тобто судом апеляційної інстанції не встановлені та не перевірялися обставини щодо того, чи сторони у справі є суміжними землекористувачами. При цьому ОСОБА_1 вказував на те, що належні сторонам земельні ділянки не перетинають одна одну та поряд не знаходяться. Крім того, апеляційним судом залишено поза увагою також той факт, що після поділу земельної ділянки ОСОБА_1 площею 1,4414 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1101, новоутворені п`ять земельних ділянок після присвоєння кожній кадастрового номера та окремого проведення державної реєстрації права власності на кожну з них, стали окремими об`єктами нерухомості, як наслідок не перевірена технічна документація щодо встановлення їх меж після формування новостворених земельних ділянок у результаті їх поділу, не з`ясовані лінії такого поділу, а також за рахунок якої із цих земель зменшилася належна позивачу земельна ділянка.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що дійсно, розпорядженням Тисменицької РДА від 19 липня 2011 року № 414 ТОВ "Карпатська нафтова компанія" погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,3525 га для обслуговування викуплених складів на території Драгомирчанської сільської ради за межами населеного пункту с. Драгомирчани. Разом з тим військова частина була юридичною особою, тобто суб`єктом господарювання (підприємством). Таким чином, під час укладення договору купівлі-продажу групи інвентарних об`єктів колишнього військового містечка, у товариства було законне очікування отримання, у тому числі і земельної ділянки площею 7,5 га. Аналогічний висновок зроблений і в постановах Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2018 року у справі № 352/1245/15-ц (провадження № 61-19641св18) та від 03 жовтня 2018 року в справі № 352/1243/15-ц (провадження № 61-5534св18) за позовами ТОВ "Карпатська нафтова компанія" про скасування розпоряджень Тисменицької РДА та визнання державних актів на право власності на земельні ділянки, надані іншим фізичним особам, що входили до складу цієї ж земельної ділянки площею 7,5 га. Спірні земельні ділянки та земельна ділянка площею 7,5 га не є суміжними, а накладаються одна на одну. Земельна ділянка площею 7,5 га с. Драгомирчани Тисменицького району, яка раніше перебувала у користуванні військової частини А-1349 для обслуговування майна колишнього військового містечка № 92 зменшилась за рахунок земельних ділянок: площею 0,0979 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1112; площею 0,5144 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1110; площею 0,6313 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1109; площею 0,0979 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1111; площею 0,1000 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1113. Відповідно до висновку експерта від 20 грудня 2019 року № 107 за результатами проведеної додаткової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи будівлі, окремі конструктивні елементи (залишки фундаментів) ТОВ "Карпатська нафтова компанія", за своїм місцем розташування, співпадають з будівлями, що зображені на опорному плані с. Драгомирчани Драгомирчанської сільської ради, а саме відповідають контуру п.33 Експлікації - територія колишньої військової частини та розташовані на земельній ділянці, яка раніше перебувала у користуванні військової частини А-1349. Таким чином, оскільки у справі міститься достатньо доказів того, що надані відповідачу у власність спірні земельні ділянки (первісна та новоутворені в результаті її поділу) не були вільними, порушене право позивача підлягає судовому захисту в обраний ним спосіб. При цьому суд врахував належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, у тому числі і висновків земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 16 травня 2019 року № 89, додаткової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 20 грудня 2019 року № 107, що у передбаченому законом порядку відповідачем не спростовані.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У березні 2020 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала до Верховного Судукасаційну скаргу на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 03 жовтня 2016 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції у своїй постанові фактично відступив від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16, від 28 лютого 2020 року у справі № 913/169/18, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-1003цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16. Хоча судом і застосовано правові норми, які регулюють питання переходу права на земельну ділянку при переході прав власності на нерухоме майно, проте не враховано правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України, де чітко вказано, що тільки від безпосереднього відчужувача і з моменту реєстрації такого нерухомого майна може перейти до набувача право на земельну ділянку на тих самих умовах чи у такому самому розмірі. Позивачем неправильно обраний спосіб захисту порушених прав, оскільки, якщо особа вважає себе власником майна, її права підлягають захисту на підставі статті 388 ЦК України. Позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду із позовом. У позивача відсутні договірні відносини із військовою частиною А-1349, внаслідок чого, суд зробив неправильний висновок про перехід права на земельну ділянку до позивача. Висновок експертизи від 20 грудня 2019 року № 107 не є належним доказом у справі.
У квітні 2020 року ТОВ "Карпатська нафтова компанія" подало відзив на касаційну скаргу, згідно з яким позивачем подано позов через видання органом виконавчої влади розпоряджень, якими порушено права товариства щодо користування земельною ділянкою, зокрема Тисменицька РДА незаконно передала ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 1,4414 га, і в свою чергу ОСОБА_1 на незаконних підставах набув право власності на цю земельну ділянку. Отже, позов товариства не стосується заперечення наявного права у ОСОБА_1 на набуття у власність вільної земельної ділянки. ОСОБА_5 не надано жодного рішення Верховного Суду або Верховного Суду України, прийнятого у подібних правовідносинах та від висновку якого відійшов суд апеляційної інстанції у справі № 352/1246/15-ц, а отже, не надано доказів неоднакового застосування судом статті 120 ЗК України. Верховним Судом вже розглядались аналогічні справи у справі № 352/1245/15-ц та № 352/1243/15-ц. Кожен довід ОСОБА_3 спростовується належними та допустимими доказами, і не може враховуватися під час вирішення справи, з огляду на те, що всі доводи підтасовано та штучно викривлено під визначені цивільним законом підстави для перегляду судового рішення. Позивачем не пропущений строк позовної давності, адже ОСОБА_1 набув право власності на землю у серпні 2012 року, а з позовом товариство звернулося у червні 2015 року. Крім того, існують об`єктивні сумніви щодо того, що ОСОБА_2 уповноважував ОСОБА_3 на представлення його інтересів, адже він перебуває у розшуку.
У квітні 2020 року ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області подала відзив на касаційну скаргу, згідно з яким управління при вирішенні цієї справи покладається на розсуд суду.
У квітні 2020 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подано заяву про приєднання до матеріалів справи висновків Верховного Суду у справі № 921/257/19. У постанові чітко вказано, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. Отже, з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною 2 статті 120 ЗК України.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Обставини встановлені судами
23 березня 2007 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській області та ТОВ "Карпатська нафтова компанія" укладений договір купівлі-продажу групи інвентарних об`єктів колишнього військового містечка № 92 у с . Драгомирчани Тисменицького району .
Відповідно до пункту 1.1 цього договору позивач набув право власності на групу інвентарних об`єктів колишнього військового містечка № 92 у складі: цегляна будівля вартових, зазначена за планом земельної ділянки за літ. "А", площею 61,2 кв. м; цегляна будівля складу № 2, зазначена за планом земельної ділянки за літ. "Б", площею 208 кв. м; цегляна будівля складу № 3, зазначена за планом земельної ділянки за літ. "В", площею 211,4 кв. м; цегляна будівля складу № 4, зазначена за планом земельної ділянки за літ. "Г", площею 211,1 кв. м; цегляна будівля складу № 5, зазначена за планом земельної ділянки за літ. "Д", площею 209,1 кв. м; цегляна будівля складу № 6, зазначена за планом земельної ділянки за літ. "Е", площею 522,7 кв. м; цегляна будівля над каналізаційним колодязем, зазначена за планом земельної ділянки за літ. "Ж", площею 3,3 кв. м; цегляна будівля туалету, зазначена за планом земельної ділянки за літ. "З", площею 3,6 кв. м; цегляна будівля перевірки зброї, зазначена за планом земельної ділянки за літ. "К", площею 0,8 кв. м; цегляна будівля вартового, зазначена за планом земельної ділянки за літ. "Л", площею 5,9 кв. м; цегляна будівля вартового біля воріт, зазначена за планом земельної ділянки за літ. "М", площею 1,8 кв. м; цегляна будівля пожежно-інвентарного пункту, зазначена за планом земельної ділянки за літ. "Н", площею 4,2 кв. м; каналізаційний колодязь - 2 шт., підземний металевий резервуар - 2 шт., огорожа з бетонними стовпами, огорожа з металевими стовпами, дорога з асфальтовим покриттям, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
Сторони договору узгодили, що питання приватизації або оренди земельної ділянки, на якій розташований об`єкт приватизації вирішується покупцем після укладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації.
Вказаний об`єкт 03 червня 2014 року внесено в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 377346826258.
03 червня 2008 року позивач отримав попереднє погодження містобудівного обґрунтування по виділенню земельної ділянки площею 7,5 га під будівництво закладів господарсько-складського призначення на базі викупленого колишнього військового містечка в південній частині с. Драгомирчани Тисменицького району Івано-Франківської області.
У травні 2015 року при розробці ФОП ОСОБА_4 технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) виявлено можливість оформлення ТОВ "Карпатська нафтова компанія" своїх прав із виділених 7,5 га землі лише на земельну ділянку орієнтовною площею 1,05 га для обслуговування нежитлового приміщення військового містечка № 92 на АДРЕСА_2, що знаходиться в урочищі "Горішній помірок".