ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2020 року
м. Київ
справа № 826/16912/16
адміністративне провадження № К/9901/6296/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу
за позовом приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Вуглегірська" до Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство юстиції України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2016 року (прийняту у складі головуючого судді- Келеберди В.І., суддів Данилишина В.М., Качура І.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Лічевецького І.О., суддів: Земляної Г.В., Мельничука В.П.)
УСТАНОВИВ:
I. Суть спору.
1. ПрАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Вуглегірська" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі відповідач ) у якому просило визнати протиправною бездіяльності щодо невиконання платіжних доручень №4963 від 02.08.2016 та №5187 від 03.08.2016 про перерахування грошових коштів в сумі 11 809 876,22 грн на поточний рахунок позивача та зобов`язати виконати платіжні доручення №4963 від 02.08.2016 та №5187 від 03.08.2016 про перерахування грошових коштів в сумі 11 809 876,22 грн на поточний рахунок позивача.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що він є стягувачем у виконавчому провадження№51760865, в ході примусового виконання якого грошові кошти в сумі 11 809 876,22 грн було стягнуто з боржника та перераховано на рахунок Міністерства юстиції України. Проте в порушення Порядку казначейського обслуговування небюджетних рахунків клієнтів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2014 №770 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.08.2014 №928/25705 відповідачем повернуто без виконання зазначені платіжні доручення про перерахуванням коштів у вказаній сумі на рахунок позивача. Крім того, позивач вказує, що на нього не поширюється дія постанови Національного банку України від 06.08.2014 №466 "Про призупинення фінансових операцій" оскільки позивач фактично знаходиться у м. Києві та рахунок на якій необхідно перерахувати кошти відкритий у відділенні ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Києві.
2.1. Окрім цього, позивач вказав на те, що на нього не поширюється дія постанови Національного банку України від 06.08.2014 №466 "Про призупинення фінансових операцій" оскільки позивач фактично знаходиться у м. Києві та рахунок на якій необхідно перерахувати кошти відкритий у відділенні ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Києві.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення.
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2016 року залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року позов задоволено.
3.1. Визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання платіжних доручень Міністерства юстиції України №4963 від 02.08.2016 та №5187 від 03.08.2016 про перерахування грошових коштів в сумі 11 809 876,22 грн. на поточний рахунок ПрАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Вуглегірська". Зобов`язано Державну казначейську службу України виконати платіжні доручення №4963 від 02.08.2016 та №5187 від 03.08.2016 про перерахування грошових коштів в сумі 11 809 876,22 грн. на поточний банківський рахунок ПрАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Вуглегірська" № НОМЕР_1 відкритий в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" МФО 380805 (м. Київ)..
4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до пункту 1.2 Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 26 червня 2003 р. N 242 та чинної на момент виникнення спірних правовідносин, депозитні рахунки - рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства та/або установах банків за коштами, які отримали бюджетні установи в тимчасове зберігання згідно з законодавством (без права користування цими коштами, що перебувають на цих рахунках) і з настанням належних умов належать поверненню або перерахуванню за призначенням.
IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції.
5. У поданій касаційній скарзі Відповідач із посиланням на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
6. Відповідач у своїй касаційній скарзі зазначає, що судом апеляційної інстанції не повно, не всебічно та не об`єктивно досліджено обставини справи.
7. Указує, що відповідно до даних інформаційного ресурсу SMIDA.gov.ua інформація про емітента ПрАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Вуглегірська" юридична адреса зазначена Донецька обл., м. Єнакієве, м. Вуглегірськ, вул. Тімірязєва. 20а, при цьому Міністерство вугільної промисловості України є власником 41% від загальної кількості акцій позивача.
7.1. Також, відповідач зазначає про те, що пунктом 2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 595, передбачено, що у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади, у зв`язку з чим Казначейством було тимчасово призупинено перерахування по платіжним дорученням № 4963 від 02.08.2016 та № 5187 від 03.08.2016 про перерахування грошових коштів на користь позивача.
8. Відзив на касаційну скаргу на адресу Верховного Суду не надходив.
ІV. Установлені судами фактичні обставини справи
9. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 25.05.2016 Господарським судом міста Києва у справі 3 910/20652/15 було видано Наказ про примусове виконання рішення суду, відповідно до якого стягнуто з боржника на користь ПрАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Вуглегірська" суму заборгованості в розмірі 11 809 876,22 грн.
10. На підставі вказаного Наказу відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження № 51760865.
11. У ході виконання зазначеного виконавчого провадження кошти в сумі 11 809 876,22 грн. були перераховані на депозитний рахунок Міністерства юстиції України.
12. Міністерством юстиції України до Державної казначейської служби України подані платіжні доручення №4963 від 02.08.2016 та №5187 від 03.08.2016 про перерахування грошових коштів в сумі 11 809 876,22 грн. на поточний рахунок позивача НОМЕР_1 відкритий в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" МФО 380805 (м. Київ).
13. Листом від 30.09.2016 № 13-08/93-14768, Державна казначейська служба України повідомила позивача про залишення без виконання вказаних платіжних доручень, оскільки ПрАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Вуглегірська" зареєстрований у м.Вуглегірськ Бахмутського району Донецької області, що відповідно до переліку населених пунктів, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р є територією, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
14. Листом від 13.10.2016 №3-08/41-17229 Державна казначейська служба України повідомила про отримання запитуваної інформації від Служби безпеки України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, ДП "Держвуглепостач", Державної фіскальної служби України щодо непричетності позивача до матеріального та фінансового забезпечення самопроголошених органів ДНР та ЛНР. Проте враховуючи, що позивач протягом року податків до державного та місцевого бюджетів не сплачує, що свідчить про відсутність господарської діяльності, отже Державна казначейська служба України повідомила про звернення до Прем`єр-Міністра України для здійснення контролю щодо перерахування вказаних коштів позивачу.
15. Уважаючи протиправною бездіяльність щодо невиконання платіжних доручень, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
V. Оцінка Верховного Суду
16 Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАСУ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
18. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII).
19. Відповідно до статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця. Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки.
20. Відповідно до підпункту 12.1-12.2 пункту. 12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року (далі - Інструкція № 512), органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках. Розрахунки з таких рахунків здійснюються тільки в безготівковій формі. Не допускаються видача та переказ стягнутих державними виконавцями сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок органу ДВС.
21. Положеннями підпункту 13.11 пункту 13 Інструкції № 512 при надходженні коштів на депозитний рахунок органу ДВС особа, відповідальна за ведення книги, повинна не пізніше наступного робочого дня повідомити начальника органу ДВС, від якого боржника чи стягувача надійшли кошти і в якій сумі. Начальник органу ДВС на виписці з рахунку Державної казначейської служби України або банку ставить напис "ознайомлений", підпис та дату ознайомлення. Після цього не пізніше наступного робочого дня особа, відповідальна за ведення книги, повідомляє державного виконавця про надходження депозитних сум. Державний виконавець на виписці Державної казначейської служби України або банку поряд із сумою, що надійшла на рахунок, ставить дату та підпис.
22. Приписами підпункту 13.13-13.14 пункту 13 Інструкції № 512 закріплено, що після цього не пізніше ніж протягом трьох робочих днів від дня ознайомлення з інформацією про надходження коштів державний виконавець у разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів готує одне розпорядження (у тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу ДВС із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу ДВС. Указане розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається особі, відповідальній за ведення книги обліку депозитних сум, копія залишається у виконавчому провадженні. Копії платіжних доручень (реєстри до платіжних доручень) про перерахування коштів стягувачам долучаються до матеріалів виконавчого провадження, яким визначено належність указаних коштів стягувачам.