ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2020 року
м. Київ
справа №554/2123/16-а
адміністративне провадження №К/9901/20787/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Октябрського відділу Державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016, прийняту у складі колегії суддів: Рєзнікової С.С. (головуючий), Старостіна В.В., Бегунца А.О.
І. Суть спору
1. У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Октябського районного суду міста Полтави з позовом до Октябрського відділу Державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції, в якому просила суд:
1.1. - визнати дії старшого державного виконавця Яценка І.О. Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ щодо винесення постанови від 22.03.16, про стягнення з боржника виконавчого збору та постанови від 22.03.16, про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій - незаконними та неправомірними;
1.2. - скасувати постанову старшого державного виконавця Яценка І.О. Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ від 22.03.16 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 7028,94 грн;
1.3. - скасувати постанову старшого державного виконавця Яценка І.О. Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ від 22.03.16 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 50,08 грн;
1.4. - зобов`язати відповідача - Октябрський відділ державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції повернути позивачу зайво сплачені нею грошові кошти у розмірі 8029,59 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначила, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 08.04.2010 задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 та стягнуто з неї на користь ОСОБА_2 вартість ј частини квартири АДРЕСА_1 у розмірі 69266,75 грн і судові витрати у розмірі 1022,66 грн, всього на сумму 70289,41 грн.
3. 30.09.2013 головним державним виконавцем Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ Проніною Л. М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по стягненню з ОСОБА_1 суми боргу в розмірі 70289,41 грн.
4. Позивачка вказує, що сума боргу сплачена нею у добровільному порядку та в повному обсязі, а отже примусового стягнення з неї боргу не мало місця.
5. 22.03.2016 старшим державним виконавцем Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ Яценком І. О. винесено постанови про стягнення з позивачки виконавчого збору у розмірі 7028,94 грн та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 50,08 грн.
6. Вказані постанови позивачка вважає протиправними, що і стало підставою звернення її до суду з адміністративним позовом.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
7. Судами попередніх інстанцій установлено, що 30.09.2013 головним державним виконавцем Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ Проніною Л. М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по стягненню з ОСОБА_1 70289,41 грн боргу.
8. Сума боргу в розмірі 70289,41 грн сплачена позивачкою в повному обсязі 14.02.2016.
9. 22.03.2016 старшим державним виконавцем Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ Яценком І. О. винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 7028,94 грн та постанову про стягнення з неї витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 50,08 грн.
10. Непогоджуючись з такими постановами державного виконавця, ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом своїх прав.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
11. Октябрський районний суд міста Полтави постановою від 15.06.2016 позовні вимоги задовольнив.
12. Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у добровільному порядку сплачено борг у розмірі 70289,41 грн, а будь-які дії, спрямовані на примусове виконання виконавчого листа державним виконавцем не вчинялися.
13. Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 20.12.2016 рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову відмовив.
14. Ухвалюючи таке рішення суд апеляцйної інстанції дійшов висновку, що виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання. Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі повного фактичного виконання рішення суду до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. В усіх інших випадках Законом передбачено стягнення виконавчого збору.
IV. Касаційне оскарження
15. У касаційні скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
16. У доводах касаційної скарги позивач зазначає, що дії з примусового стягнення боргу державним виконавцем не вчинялись, борг вона сплатила у добровільному порядку.
17. У запереченнях на касаційну скаргу відповідач вказує, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цього суду не спростовують.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
18. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України від 21.04.1999 № 606-XIV "Про виконавче провадження" (що діяв на момент виникнення спірних відносин; далі - Закон № 606-XIV).
20. Згідно з частинами першою, другою статті 2 Закону N 606-XIV примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).
21. Частиною першою статті 6 Закону N 606-XIV передбачено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
22. Згідно з частиною першою статті 17 Закону N 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
23. Відповідно до частин першої, другої статті 25 Закону N 606-XIV державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
24. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
25.У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
26. Частиною п`ятою статті 25 Закону N 606-XIV установлено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
27. Частина 3 статті 27 Закону №606-XIV: у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
28. Частина 1 статті 28 Закону №606-XIV: у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.