ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2020 року
м. Київ
справа № 487/3880/16-а
адміністративне провадження № К/9901/22110/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №487/3880/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області
про визнання протиправними дій, стягнення одноразової грошової допомоги і моральної шкоди,
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Миколаївській області
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року (прийняту у складі: головуючого судді Біоносенка В.В.)
і ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 травня 2017 року (прийняту у складі: головуючого судді Романішина В.Л., суддів Запорожана Д.В., Шляхтицького О.І.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Миколаївській області щодо відмови у нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги за 12 повних календарних років вислуги з урахуванням періоду проходження служби з 3 листопада 1988 року до 5 вересня 1997 року;
- стягнення з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої статтею 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі: 22842,69 грн;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі: 7500,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" при звільненні зі служби за власним бажанням, особам, які мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Однак, відповідач, при обчисленні одноразової грошової допомоги при звільненні позивача, в порушення частини шостої статті 9 вказаного Закону і пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" від 17 липня 1992 року №393, не врахував період попередньої служби ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ з 3 листопада1988 року до 5 вересня 1997 року, незважаючи на те, що при попередньому звільненні позивач не набув права на отримання такої допомоги і не отримував її.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 травня 2017 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (надалі також - "ГУ НП в Миколаївській області") щодо відмови у нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги за 12 повних календарних років вислуги з урахуванням періоду проходження служби з 3 листопада 1988 року до 5 вересня 1997 року.
Стягнуто з ГУ НП в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у розмірі: 19035,57 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суди першої й апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувані рішення, виходили з того, що позивач у 1997 році, при звільненні з органів внутрішніх справ з вислугою 8 років 10 місяців, не набув право на пенсію, оскільки не мав необхідної вислуги років для призначення пенсії, а тому приписи Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на нього не розповсюджувались. Отже, оскільки ОСОБА_1 на час його першого звільнення з органів внутрішніх справ не набув права на отримання вказаної разової грошової допомоги, то відповідно до частини шостої статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", він має право на її отримання під час повторного звільнення з органів внутрішніх справ із врахуванням вислуги років при попередньому звільненні.
Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що відповідно до листа Міністерства внутрішніх справ України №6993/Тр від 17 грудня 1996 року одноразова грошова допомога в розмірі 5-ти місячного грошового забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу при звільненні їх зі служби за віком, хворобою, скороченням штату без права на пенсію. Водночас позивач звільнений наказом Управляння Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області від 4 вересня 1997 року №0020 за власним бажанням.
Щодо осіб, які звільненні за власним бажанням, то вказаним листом Міністерства внутрішніх справ України передбачено виплату вихідної допомоги, яка не є одноразовою грошовою допомогою при звільненні відповідно до статтею 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)
У касаційній скарзі ГУ НП в Миколаївській області просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року і ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 травня 2017 року і ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 .
Зокрема, скаржник зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є необґрунтованими, прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а також без повного і всебічного з`ясування обставин справи. В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції не розглянув клопотання відповідача про залучення Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області в якості другого відповідача, чим порушив норми процесуального права, а саме статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), в редакції, чинній на момент розгляду справи у суді першої інстанції.
Крім того, на думку відповідача, при звільненні з органів внутрішніх справ у 1997 році позивач набув право на отримання грошової допомоги, передбаченої статтею 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі, визначеному пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17 липня 1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (у редакцій, чинній станом на день першого звільнення з органів внутрішніх справ), тому одноразова грошова допомога вже при звільненні з органів внутрішніх справ (поліції) у 2016 році повинна була виплачуватися за період служби позивача з дня його останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби в органах внутрішніх справ.
Також, скаржник посилається на те, що неможливість підтвердити факт отримання позивачем одноразової вихідної допомоги при звільненні в 1997 році зумовлена знищенням платіжних документів по закінченню терміну їх зберігання.
Позивач своїх заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не надав.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами першої й апеляційної інстанцій встановлено, що в період з 3 листопада 1988 року до 5 вересня 1997 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ. Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області від 4 вересня 1997 року №0020 позивач звільнений з органів внутрішніх справ в запас за статтею 64 пункт "ж" (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. На момент звільнення вислуга років позивача складала 8 років 10 місяців.
У період з 15 травня 2014 року до 14 червня 2016 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ і Національної поліції України.
Наказом ГУ НП в Миколаївській області від 13 червня 2016 року №129 о/с позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 (за власним бажанням) Закону України "Про Національну поліцію".
Під час звільнення відповідач обрахував вислугу років позивача, яка в календарному обчисленні складає: 12 років 11 місяців 27 днів.
3 серпня 2016 року ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_1 виплатило передбачену статтею 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі: 3750,01 грн. Водночас, таку допомогу нараховано позивачу лише за 2 повних роки служби, тобто за період з 15 травня 2014 року до 14 червня 2016 року.
Неврахування попереднього періоду служби з 3 листопада 1988 року до 5 вересня 1997 року при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні ГУ НП в Миколаївській області обґрунтовує тим, що при попередньому звільненні ОСОБА_1 набув право на таку допомогу, що виключає повторне врахування такого періоду відповідно до частини шостої статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до статті 1 зазначеного Закону особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, чинній на момент звільнення позивача з органів внутрішніх справ у 1997 році) військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які звільняються зі служби, членам сімей відповідних категорій військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та пенсіонерам з їх числа, які втратили годувальника, виплачується допомога в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 10 Постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17 липня 1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (в редакції, чинній на момент звільнення позивача з органів внутрішніх справ у 1997 році) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при звільненні з військової служби або з органів внутрішніх справ виплачується грошова допомога у розмірі 5-місячного грошового забезпечення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, чинній на момент звільнення позивача з поліції - 14 червня 2016 року) особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Частиною 6 вказаної статті Закону (в редакції, чинній на момент звільнення позивача з поліції - 14 червня 2016 року) передбачено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення зі служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.
Відповідно до пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17 липня 1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (в редакції, чинній на момент звільнення позивача з поліції - 14 червня 2016 року) зазначеним в абзаці першому цього пункту військовослужбовцям, поліцейським і особам рядового і начальницького складу, які звільняються із служби повторно, одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, що при попередньому звільненні не набули право на отримання такої допомоги.