ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2020 року
м. Київ
справа №815/6163/15
провадження №К/9901/36077/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, Міністерства юстиції України, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування висновку, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Одеської митниці ДФС на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Шляхтицького О. І., Семенюка Г. В., Романішина В. Л.
І. Суть спору
1. У жовтні 2015 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернулась до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень, просила:
1.1. визнати протиправним та скасувати висновок Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (надалі також ДПІ у Приморському районі м. Одеси) № 484/15-53-17-15 від 14 травня 2015 року про результати перевірки, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України від 16 вересня 2014 року № 1682-VII "Про очищення влади" (надалі - Закон України "Про очищення влади", Закон № 1682-VII);
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці ДФС від 14 вересня 2015 року № 926-о про звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу митної вартості управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Одеської митниці ДФС;
1.3. зобов`язати Міністерство юстиції України вилучити з Реєстру відомостей про особу, до якої застосовано заборону передбачену частинами 3, 4 статті 1 Закону України "Про очищення влади";
1.4. зобов`язати Одеську митницю ДФС поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митної вартості управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Одеської митниці ДФС.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що спірним наказом Одеської митниці ДФС її звільнено з посади головного державного інспектора відділу митної вартості митних платежів та митного тарифного регулювання Одеської митниці ДФС з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади" (пункту 7-2 частини першої статті 36 КЗпП). Позивач не погоджувалась із вказаним наказом та зауважувала, що до неї помилково застосовано положення вказаного Закону.
Так, наприкінці квітня 2015 року позивач отримала лист ДПІ у Приморському районі м. Одеси, де їй пропонувалось надати пояснення щодо відображення в деклараціях даних, а також первинних документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно, а також оціночну вартість придбаного майна, яке відображене в декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру. Позивач стверджувала, що надала вичерпні пояснення щодо придбання нею квартири й автомобілю, а саме щодо джерел походження цих коштів.
До того ж, позивач вважала, що недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у декларації, не є самостійним критерієм для заборони, передбаченої частиною третьої статті 1 Закону України "Про очищення влади".
3. Відповідачі позов не визнали, стверджуючи про обґрунтованість оспорюваного висновку ДПІ у Приморському районі м. Одеси та, відповідно, правомірність звільнення позивача із займаної посади і внесення відомостей про неї до Реєстру відомостей про особу, до якої застосовано заборону передбачену частинами третьою, четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади".
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
4. Наказом Чорноморської регіональної митниці від 22 січня 2002 року № 40-к ОСОБА_1 призначена на посаду інспектора, та до цього часу вона ніде не працювала. Цього ж дня ОСОБА_1 прийняла присягу державного службовця.
5. У період з січня 2002 року ОСОБА_1 обіймала різні посади в митних органах та наказом Одеської митниці ДФС від 12 березня 2015 року № 271-о переведена на посаду головного державного інспектора відділу митної вартості митних платежів та митного тарифного регулювання Одеської митниці ДФС.
6. Для проведення перевірки відповідно до вимог Закону України "Про очищення влади" позивач 11 березня 2015 року подала заяву про згоду на проведення відповідної перевірки й оприлюднення відомостей щодо себе відповідно до вимог вказаного Закону.
7. У зв`язку з наведеним ДПІ у Приморському районі м. Одеси провела перевірку достовірності відомостей декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру ОСОБА_1 за 2014 рік, за результатами якої складено Висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" від 14 лютого 2015 року за № 484/15-53-17-05.
8. Згідно з указаним висновком у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за минулий рік вказано достовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону № 1682-VII, які відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1 . Водночас, вартість майна вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані нею із законних джерел.
9. Відповідно до інформації, наданої ДПІ у Приморському районі м. Одеси, на ім`я ОСОБА_1, податковий номер НОМЕР_1, зареєстровано транспортний засіб Toyota RAV-4, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, придбаний у 2009 році, свідоцтво видане 21 серпня 2009 року, і квартира, розташована у АДРЕСА_1, придбана за договором купівлі-продажу 14 листопада 2008 року.
10. За змістом письмових пояснень ОСОБА_1, наданих 3 вересня 2015 року на ім`я в. о. начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси, автомобіль Toyota RAV-4 2008 року випуску придбаний її батьками в автосалоні за їх кошти й оформлений на її ім`я, та вона згодна з ринковою вартістю оцінки автомобіля, а трикімнатна квартира, розташована в АДРЕСА_1 також придбана за кошти батьків, як наступна спадщина для дітей та онуків та оформлена на неї.
11. Згідно з висновком ДПІ у Приморському районі м. Одеси про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" № 1158/8/137-20-26-17-01-51 від 20 лютого 2015 року, з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1 встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного в декларації про майно, доходи, витрати, зобов`язання фінансового характеру, набутого під час перебування ОСОБА_1, на посадах державної служби складає 443866 гривень (158080 гривень квартира та 285786 гривень автомобіль) не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел станом на 1 липня 2009 року - 60743,11 гривень.
12. Відповідно до відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України відсутня інформація про доходи, отримані із законних джерел батька та матері ОСОБА_1
13. Крім того, 11 вересня 2015 року до Одеської митниці ДФС надійшов лист ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 4 вересня 2015 року № 27253/9/15/-53-17-05, згідно з яким за результатами перевірки з урахуванням додаткових письмових пояснень ОСОБА_1 та відсутністю підтвердних документів встановлено невідповідність вартості майна, вказаного ОСОБА_1, наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел.
14. Цього ж дня на підставі згаданої інформації щодо позивача затверджено довідку про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", згідно з якою до неї застосовуються заборони, визначені частиною третьою статті 1 зазначеного Закону відповідно критерію, визначеному частиною восьмою статті 3 цього Закону.
15. Наказом Одеської митниці від 14 вересня 2015 року № 926-о ОСОБА_1 звільнено з посади головного державного інспектора відділу митної вартості митних платежів та митного тарифного регулювання Одеської митниці ДФС з підстав передбачених Законом України "Про очищення влади" (пункт 7-2 частини першої статті 36 КЗпП).
16. Не погодившись із висновком ДПІ у Приморському районі м. Одеси та наказом про звільнення, позивач звернулась до суду.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
17. Одеський окружний адміністративний суд постановою від 22 грудня 2015 року в позові відмовив повністю.
18. Рішення суду першої інстанції мотивовано обґрунтованістю спірного висновку ДПІ у Приморському районі м. Одеси та, відповідно, законністю звільнення позивача на підставі пункту 7-2 частини першої статті 36 КЗпП.
19. Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 7 лютого 2018 року скасував постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року й ухвалив у справі нову постанову, якою позов задовольнити частково:
19.1. визнав протиправним та скасувати Висновок № 484/15-53-17-15 від 14 травня 2015 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси про результати перевірки, передбаченої пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади";
19.2. визнав протиправним та скасував наказ Одеської митниці ДФС № 926-о від 14 вересня 2015 року про звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу митної вартості управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Одеської митниці ДФС;
19.3. зобов`язав Одеську митницю ДФС поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митної вартості управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Одеської митниці ДФС;
19.4. в решті позовних вимог відмовив.
20. Таке своє рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що контролюючий орган належними та допустимими доказами не спростував твердження позивача про наявність у членів її родини фінансової спроможності щодо придання майна, щодо якого йдеться у спірному висновку, формально обмежившись висновком про відсутність доходів батьків позивача. При цьому за висновком апеляційного суду доречність і важливість таких аргументів позивача підтверджується відповідними доказами, які містяться у матеріалах справи.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
21. Одеська митниця ДФС подала касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення ними норм процесуального права та неправильне встановлення фактичних обставин справи.
22. Аргументи касаційної скарги згаданого відповідача зводяться до того, що Одеська митниця ДФС, видаючи наказ від 14 вересня 2015 року № 926-о, діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України і порушувала права та законні інтереси позивача, а тому підстави для задоволення заявлених до неї позовних вимог відсутні.
23. Інші аргументи Одеської митниці ДФС зводяться до переоцінки встановлених судом фактичних обставин справи.
24. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року.
25. Представник Міністерства юстиції України у відзиві на касаційну скаргу підтримав вимоги останньої.
V. Нормативне регулювання й оцінка Верховного Суду
26. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
27. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
28. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
29. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
30. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
31. Правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні визначені Законом України "Про очищення влади".
32. Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону України "Про очищення влади" очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_2, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах:
верховенства права та законності;
відкритості, прозорості та публічності;
презумпції невинуватості;
індивідуальної відповідальності;
гарантування права на захист.
33. Згідно з частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади" протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.
34. Статтею 2 цього ж Закону обумовлено, що заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо:
1) Прем`єр-міністра України, Першого віце-прем`єр-міністра України, віце-прем`єр-міністра України, а також міністра, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, Голови Національного банку України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, їх перших заступників, заступників;
2) Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України, Голови Служби зовнішньої розвідки України, начальника Управління державної охорони України, керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, керівника податкової міліції, керівника центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, їх перших заступників, заступників;
3) військових посадових осіб Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців служби за призовом під час мобілізації;
4) членів Вищої ради юстиції, членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, професійних суддів, Голови Державної судової адміністрації України, його першого заступника, заступника;
5) Глави Адміністрації Президента України, Керівника Державного управління справами, Керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України, Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, їх перших заступників, заступників;
6) начальницького складу органів внутрішніх справ, центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту;
7) посадових та службових осіб органів прокуратури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Національного банку України;
8) членів Центральної виборчої комісії, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, голів та членів національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій, державне регулювання у сферах зв`язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг;
9) керівників державних, у тому числі казенних, підприємств оборонно-промислового комплексу, а також державних підприємств, що належать до сфери управління суб`єкта надання адміністративних послуг;
10) інших посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування;
11) осіб, які претендують на зайняття посад, зазначених у пунктах 1-10 цієї частини.
35. Критерії здійснення очищення влади (люстрації) визначені статтею 3 цього ж Закону, за змістом частини восьмої якої заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
36. Так, згідно з частиною п`ятою статті 5 Закону України "Про очищення влади" перевірці підлягають:
1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону;
2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.