1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



08 липня 2020 року

м. Київ

справа № 826/7530/17

адміністративне провадження № К/9901/1502/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючого - Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року (прийняту судом у складі: головуючого судді Чаку Є.В., суддів: Вівдиченко Т.Р., Мєзєнцева Є.І.), постановлену за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (далі - Уповноважена особа Фонду, Фонд відповідно) Костенка Ігоря Івановича, третя особа: Фонд, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_1 до суду з адміністративним позовом, у якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невключення рахунку позивача до переліку рахунків, за якими вкладники ПАТ "КБ "Хрещатик" мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду;

- зобов`язати відповідача внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники ПАТ "КБ "Хрещатик" мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, стосовно включення рахунку позивача до цього переліку з метою виплати гарантованої суми відшкодування у розмірі 200 000 грн;

- стягнути з відповідача судові витрати.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 21 травня 2018 року відмовив у задоволенні позову.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 14 листопада 2018 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нову постанову про задоволення позову.

Визнав протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича щодо невключення рахунку ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладники ПАТ "КБ "Хрещатик" мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов`язав Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "КБ "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники ПАТ "КБ "Хрещатик" мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно включення рахунку ОСОБА_1 до цього переліку.

22 листопада 2018 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на її користь витрат на оплату правничої допомоги в розмірі 44 100 грн.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28 листопада 2018 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу.

На обґрунтування свого рішення суд апеляційної інстанції зазначив, що критично сприймає наданий позивачем розрахунок визначення вартості та обсягу отриманих ним юридичних послуг, оскільки вказані витрати є неспівмірними з ціною позову, до того ж останні є значно завищеними у порівнянні із середньою їх вартістю по Україні.

Не погодившись із цією ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове рішення на її користь.

У касаційній скарзі посилається на те, що, роблячи висновки про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу в порівнянні з розміром середньомісячної заробітної плати по Україні суд апеляційної інстанції порушив норми частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Суть порушення даних норм процесуального права полягає в неправильному застосуванні критеріїв визначення розміру таких витрат, тобто застосування судом критеріїв, які норми частини п`ятої статті 134 КАС не передбачені.

Понад те, за правилами частини шостої статті 134 КАС висновки про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу можуть бути лише підставою для зменшення їх розміру, але не підставою для відмови у стягненні таких витрат в повному обсязі.

Крім того, зазначає, що нею надано перелік документів, який є підставою для присудження понесених витрат надання правничої допомоги.

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 січня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Анцупова Т.О., судді: Кравчук В.М., Коваленко Н.В.

Верховний Суд ухвалою від 11 лютого 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року № 836/0/78-19 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано головуючому судді.

Верховний Суд переглянув рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм процесуального права і дійшов висновку про таке.


................
Перейти до повного тексту