ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2020 року
м. Київ
справа №725/4155/16-а
адміністративне провадження №К/9901/17558/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів: Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 у складі колегії суддів: Ватаманюка Р.В. (головуючий), Мельник-Томенко Ж.М., Стотрчака В.Ю. у справі №725/4155/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Чернівецькій області НПУ, Головного Управління НПУ в Чернівецькій області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом Управління поліції охорони в Чернівецькій області НПУ (надалі - УПО в Чернівецькій області НПУ), Головного управління НПУ в Чернівецькій області (надалі - ГУ НПУ в Чернівецькій області), за участі третьої особи - Міністерства внутрішніх справ України (надалі - МВС), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати протиправними дії посадових осіб відповідача 1 щодо призначення і виплати позивачу одноразової грошової допомоги, визнати за позивачем право на отримання такої допомоги, зобов`язати відповідача 1 виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 206700,00 грн.
2. Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 15.11.2016 позовні вимоги задоволено частково.
2.1. Визнано дії посадових осіб УПО в Чернівецькій області НПУ щодо призначення і виплати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, одноразової грошової допомоги протиправними.
2.2. Зобов`язано УПО в Чернівецькій області НПУ виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, одноразову грошову допомогу у розмірі кратного місячного грошового забезпечення за останньою посадою на день звільнення, а саме 206700 грн.
2.3. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
3. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 МВС залучено до участі у справі в якості відповідача.
4. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 15.11.2016 скасовано та ухвалено нову, якою позовні вимоги задоволено частково.
4.1. Визнано протиправними дії МВС щодо непризначення та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установлено законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
4.2. Зобов`язано УПО в Чернівецькій області НПУ повторно надіслати до МВС у визначений пунктом 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (надалі - Порядок №850), 15-денний строк документи, передбачені пунктом 7 Порядку №850, щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установлено законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, ОСОБА_1
4.3. Зобов`язано МВС у визначений пунктом 9 Порядку №850 місячний строк прийняти рішення про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установлено законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, ОСОБА_1, надіслати вказане рішення разом із зазначеними документами керівникові УПО в Чернівецькій області НПУ, а також у відповідності до пункту 10 Порядку №850 у строк не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС, виділити і перерахувати на розрахунковий рахунок УПО в Чернівецькій області НПУ грошові кошти необхідні для виплати одноразової грошової допомоги, для подальшого їх перерахування УПО в Чернівецькій області НПУ на особистий рахунок ОСОБА_1
4.4. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
5. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:
5.1. Починаючи з серпня 2004 року ОСОБА_1 працював у Відділу Державної Служби охорони Управління МВС України в Чернівецькій області (надалі - ВДСО УМВС України в Чернівецькій області) на посаді міліціонера - водія спеціального підрозділу груп затримання.
5.2. 19.12.2011 під час несення служби у смт. Глибока по вул. Центральна 113 Глибоцького району Чернівецької області старший сержант міліції ОСОБА_1, припиняючи хуліганські дії з боку невідомих осіб, отримав черепно-мозкову травму голови, струс головного мозку, перелом кісток носу без зміщення та забій м`яких тканин обличчя.
5.3. 31.07.2013, на підставі наказу ВДСО УМВС України в Чернівецькій області від 30.07.2013 №85 о/с, ОСОБА_1 був звільнений зі служби за станом здоров`я. Враховуючи його стан здоров`я, Чернівецька обласна МСЕК визнала ОСОБА_1 інвалідом 3-ї групи при 45% стійкої втрати професійної працездатності, про що видала відповідні довідки. На момент звільнення ОСОБА_1 перебував у розпорядженні ВДСО УМВС України в Чернівецькій області, запис про звільнення у його трудовій книжці також зроблено на підставі наказу ВДСО УМВС України в Чернівецькій області.
5.4. Надалі постановою Військово-лікарської комісії ДУ "ТМО ВМС України по Чернівецькій області" від 26.11.2015 №5/т було визнано, що вказана вище травма отримана позивачем під час виконання службових обов`язків.
5.5. 30.05.2016 УПО в Чернівецькій області НПУ було складено висновок про призначення одноразової грошової допомоги працівнику міліції - ОСОБА_1 та згідно з вимогами Порядку №850 матеріали надіслано до МВС.
5.6. На звернення ОСОБА_1 стосовно виплати йому одноразової допомоги при звільненні листом від 30.06.2016 №366/43/44/7/01 УПО в Чернівецькій області НПУ повідомило, що матеріали для виділення коштів з Державного бюджету України на виплату йому одноразової грошової допомоги по інвалідності направлені до Департаменту фінансово-облікової політики МВС.
5.7. 21.07.2016 до УПО в Чернівецькій області НПУ надійшов лист МВС від 29.06.2016 №15/2-2394, в якому зазначено про повернення помилково надісланих матеріалів ОСОБА_1 та повідомлено, що видатки на забезпечення діяльності Державної Служби охорони у Державному бюджеті України для МВС не передбачені.
6. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що на момент звільнення позивач перебував у розпорядженні ВДСО УМВС України в Чернівецькій області, запис про звільнення у його трудовій книжці також зроблено на підставі наказу ВДСО УМВС України в Чернівецькій області, тому, обов`язок щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю позивачу покладений на УПО в Чернівецькій області НПУ.
6.1. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про задоволення позовних вимог частково, вказав, що враховуючи правовий характер спірних правовідносин та норми частини 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи, надалі - КАС України), спір у справі виник щодо призначення і виплати позивачу одноразової грошової допомоги по інвалідності, яка не є соціальною допомогою, а тому даний спір підлягав розгляду окружним адміністративним судом. Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що Порядком №850 чітко встановлено, що рішення щодо призначення або відмови в призначенні грошової допомоги у разі інвалідності працівника міліції приймає саме МВС. Тому, суд вважав за доцільне вийти за межі позовних вимог з метою повного захисту прав та інтересів позивача та визнати протиправними дії МВС щодо непризначення і невиплати позивачу одноразової грошової допомоги та зобов`язати його вчинити відповідні дії.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. Відповідачем 3 - МВС, подано касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати і залишити в силі постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 15.11.2016.
7.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зокрема, скаржник наголошує, що Департамент Державної служби охорони при МВС здійснював свої повноваження на засадах самофінансування, а органи Національної поліції є правонаступниками державних установ Державної служби охорони при МВС, які було ліквідовано. При цьому, зазначає, що видатки на забезпечення діяльності Державної служби охорони при МВС у Державному бюджеті України для МВС не передбачені. На переконання скаржника, покриття витрат на виплату позивачу одноразової грошової допомоги повинно здійснюватися поліцією охорони та за рахунок власних джерел надходжень або через засновану Державною службою охорони при МВС Українську охоронно-страхову компанію. Крім того, скаржник посилається на наявність у МВС дискреційних повноважень при вирішенні питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги і наполягає на неможливості суду перебирати на себе такі повноваження.
8. Відповідачем 1 - УПО в Чернівецькій області НПУ, подано заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
8.1. На обґрунтування заперечень зазначає, що оскаржуване судове рішення ухвалене на основі правильного застосування норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними.
9. Позивачем - ОСОБА_1, подано відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
9.1. На обґрунтування заперечень зазначає, що оскаржуване судове рішення ухвалене на основі правильного застосування норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними. Позивач вказує, що відповідачі не заперечують факту наявності у нього права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише намагаються уникнути здійснення виплати цієї допомоги за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів. Проте, позивач вважає, що судом апеляційної інстанцій було у повній мірі з`ясовано обставини справи та прийнято законне судове рішення, підстави для скасування якого відсутні.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
10. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів суду касаційної інстанції враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
11. Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. Згідно з частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" №565-XII від 20.12.1990 (надалі - Закон №565-XII), у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.