ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2020 року
м. Київ
справа №826/17938/16
адміністративне провадження №К/9901/23695/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів - Смоковича М.І., Уханенка С.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 826/17938/16
за позовом громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа: Головне управління Державної міграційної служби України в місті Києві, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Державної міграційної служби України
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Пилипенко О.Є.
суддів: Межевича М.В., Шелест С.Б.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У листопаді 2016 року громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 (далі - позивач, гр-н. РФ ОСОБА_1 ), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної міграційної служби України (далі - відповідач, ДМС України), в якому просить:
1.1 визнати протиправним та скасувати рішення ДМС України від 27 жовтня 2016 року № 545-16 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту гр. РФ ОСОБА_1 ;
1.2 зобов`язати ДМС України повторно розглянути заяву гр-н. РФ ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до вимог чинного законодавства України.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2016 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено Головне управління Державної міграційної служби України в місті Києві (далі - третя особа, ГУ ДМС України в м. Києві).
3. На обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення не враховано всіх обставин, за наявності яких позивач звернувся зі заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, оскільки позивач залишив країну громадянської приналежності рятуючись від переслідувань з боку влади Російської Федерації та побоюючись стати жертвою переслідувань.
4. Відповідач та третя особа проти задоволення позовних вимог заперечували, вказавши про правомірність оскаржуваного рішення, прийнятого у межах та на підставі наявних у Державній міграційній службі України повноважень, з урахуванням того, що у даному випадку не доведено, що перебування позивача у країні походження або повернення до неї реально загрожує його життю та свободі.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
5. ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Москва, одружений, має трьох дітей віком до 18 років, які проживають у місті Москва; освіта - вища, за віросповіданням - православний; до України прибув у січні 2013 року, легально, скориставшись автомобільним транспортом. На момент звернення із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту на території України перебував легально.
6. 14 квітня 2016 року гр-н. РФ ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДМС України в м. Києві із заявою-анкетою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту № 27, в якій зазначено, що останній був змушений покинути країну походження через політичне переслідування, яке здійснювалося відносно нього владою Російської Федерації та його активну участь у антиурядовій діяльності, а саме: участь у поодиноких пікетах та маршах, метою яких було висвітлення протиправної діяльності уряду, фальсифікації виборів президента Російської Федерації та анексії Криму.
7. За результатами розгляду вказаної заяви та вивченням матеріалів справи № 2016KYIV0027, 06 травня 2016 року управлінням у справах біженців ГУ ДМС України в м. Києві складено Висновок щодо прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а ГУ ДМС України в м. Києві прийнято наказ від 06 травня 2016 року № 286 "Про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 ".
8. Наказом ГУ ДМС України в м. Києві від 06 липня 2016 року № 372 на підставі письмового подання головного спеціаліста відділу з питань шукачів захисту управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУ ДМС України в м. Києві Єфімова А.Г. від 06 липня 2016 року продовжено строк розгляду заяви для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту гр. РФ ОСОБА_1 до 06 серпня 2016 року.
9. Наказом ДМС України від 30 серпня 2016 року № 219 на підставі письмового подання Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства від 29 серпня 2016 року № 8.5/5401-16 продовжено строк прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, гр-н. РФ ОСОБА_1, до 04 листопада 2016 року.
10. За результатами розгляду особової справи гр. РФ ОСОБА_1 № 2016KYIV0027, 04 серпня 2016 року ГУ ДМС України в м. Києві складено Висновок щодо визнання особи біженцем.
11. До особової справи гр-н. РФ ОСОБА_1 № 2016KYIV0027 заявником долучено матеріали, які підтверджують упередженість кримінального переслідування щодо заявника починаючи з 2011 року, і зв`язок цього переслідування з його політичною діяльністю.
12. В матеріалах особової справи позивача міститься довідка Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 01 серпня 2016 року № 12752, відповідно до якої, інформація, яка згідно зі статтею 6 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" від 08 липня 2011 року № 3671-VI може перешкоджати отриманню статусу біженця або додаткового захисту в Україні гр-н. РФ ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відсутня.
13. На відміну від рішень ГУ ДМС України в м. Києві, за результатами розгляду матеріалів особової справи гр-н. РФ ОСОБА_1 № 2016KYIV0027, 26 жовтня 2016 року ДМС України складено Висновок про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
14. 27 жовтня 2016 року ДМС України прийнято Рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту № 545-16, яким позивачу відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
15. Вказане рішення ДМС України мотивовано тим, що є серйозні підстави вважати, що гр. РФ ОСОБА_1 вчинив злочин неполітичного характеру за межами України до прибуття в Україну з метою бути визнаним біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і таке діяння відповідно до Кримінального кодексу України належить до особливо тяжких злочинів.
16. 14 листопада 2016 року гр-н. РФ ОСОБА_1 отримав від управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУ ДМС України в м. Києві Повідомлення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту № 263.
ІІІ. Рішення судів у цій справі та мотиви їхнього ухвалення
17. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
18. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення ДМС України від 27 жовтня 2016 року № 545-16 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, є правомірним, обґрунтованим та таким, що прийняте уповноваженим органом в порядку та спосіб, визначений чинним законодавством України. Стосовно іншої вимоги, то суд першої інстанції зазначив, що остання є похідною від розглянутої вище позовної вимоги, у задоволенні якої суд дійшов до висновку про відмову в її задоволенні, відтак, вимога про зобов`язання вчинити дії також задоволенню не підлягає.
19. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2017 року та прийнято нову, якою позов задоволено.
19.1. Визнано протиправним та скасовано рішення ДМС України від 27 жовтня 2016 року № 545-16 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту гр-н. РФ ОСОБА_1
19.2. Зобов`язано ДМС України повторно розглянути заяву гр-н. РФ ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до вимог чинного законодавства України.
20. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставини про наявність реальної загрози для позивача не були повно та всебічно досліджені, а тому рішення ДМС України про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту від 27 жовтня 2016 рок № 545-16 є необґрунтованим, а отже таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим заява позивача про визнання його біженцем або особою, що потребує додаткового захисту підлягає повторному розгляду.
21.1. Додатково суд апеляційної інстанції звернув увагу, що гр-н. РФ ОСОБА_1 раніше не судимий, має позитивну характеристику з місця проживання, являється політичним активістом, який активно відстоює позицію України у звільненні Криму від окупації. Широко відомий в Україні та за її межами. Його політичні акції проти анексії Криму підтримали представники посольств Великобританії, Литви і ряду інших країн. Також вони висвітлювалися рядом українських та міжнародних ЗМІ і привертають увагу світової спільноти до відстоювання національних інтересів України.
ІV Касаційне оскарження
22. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, представником відповідача подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, яку зареєстровано у суді 31 травня 2017 року.
23. У касаційній скарзі представник відповідача зазначає, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення із неправильним застосуванням норми матеріального права. Так представник відповідача погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для надання позивачам притулку в Україні, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
24. 26 червня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України у складі судді Рецебуринського Ю.Й. відкрито касаційне провадження та витребувано із Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 826/17938/16.
25. 20 липня 2017 року справа № 826/17938/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
26. Також до Вищого адміністративного суду України 21 липня 2017 року надійшло заперечення представника позивача на касаційну скаргу. В якому представник позивача спростовуючи доводи касаційної скарги просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
27. 15 лютого 2018 року на виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (набрав чинності 15 грудня 2017 року) касаційну скаргу передано до Верховного Суду.
28. 15 лютого 2018 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю: Бевзенка В.М., суддів: Шарапу В.М., Данилевич Н.А.
29. 24 квітня 2020 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року № 659/0/78-20 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
30. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н.В., суддів -Смоковича М.І., Уханенка С.А.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
31. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
32. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
33. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
34. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
35. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
36. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
37. Порядок регулювання суспільних відносин у сфері визнання особи біженцем, особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, втрати та позбавлення цього статусу, а також встановлення правового статусу біженців та осіб, які потребують додаткового захисту і яким надано тимчасовий захист в Україні врегульовано Законом України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" від 08 липня 2011 року № 3671-VI (далі - Закон № 3671-VI).