ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2020 року
м. Київ
справа № 804/2256/17
адміністративне провадження № К/9901/17812/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів - Кашпур О.В., Смоковича М.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 804/2256/17
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Захарчук-Борисенко Н. В., суддів: Єфанової О.В., Чорної В.В.,
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Баранник Н.П., суддів: Чабаненко С.В., Щербака А.А.
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. 03 квітня 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просив:
1.1 визнати незаконними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо безпідставного видання 16 березня 2017 року Повідомлення про повернення стягувачу ОСОБА_1 виконавчого документу від 24 січня 2017 року № 804/4689/2016 без прийняття його до виконання;
1.2 зобов`язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №804/4689/2016 відносно ОСОБА_1
2. На обґрунтування позову позивач зазначає, що 27 березня 2017 року на його адресу було направлено повідомлення від 16 березня 2017 року головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до керуючись пунктом 6 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження". Позивач вважає оскаржуване повідомлення безпідставним та незаконним, таким, що порушує його права та законні інтереси, а дії державного виконавця щодо складання вказаного повідомлення такими, що не відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження".
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. 04 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до голови Державної виконавчої служби України, в якій просив прийняти до виконання виконавчий лист №804/4689/2016, виданий Дніпропетровським окружним адміністративним судом 21 січня 2017 року про зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України повідомити Пенсійному фонду України про наявні підстави перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 28 грудня 2015 року відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-12 та пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.
5. Виконавчий лист був виданий 24 січня 2017 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом, на виконання рішення суду, що набрало законної сили у адміністративній справі № 804/4689/2016. У виконавчому листі зазначені всі необхідні реквізити, як того вимагає стаття 4 Закону України "Про виконавче провадження", в тому числі були вказані прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка його видала, а саме - суддя І.О. Верба, та скріплено печаткою суду.
6. 27 березня 2017 року на адресу позивача рекомендованим поштовим листом від 24 березня 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України Руденком Віталієм Володимировичем було надіслано Повідомлення від 16 березня 2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
ІІІ. Рішення судів у цій справі та мотиви їхнього ухвалення
7. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року, адміністративний позов задоволено.
7.1. Визнано незаконними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо безпідставного видання 16 березня 2017 року Повідомлення про повернення стягувачу ОСОБА_1 виконавчого документу від 24 січня 2017 року № 804/4689/2016 без прийняття його до виконання.
7.2. Зобов`язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 804/4689/2016 відносно ОСОБА_1
8. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що у виконавчому листі, який подав позивач до виконання, відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 вказаного вище Закону зазначено повне найменування органу, який його видав, і це - Дніпропетровський окружний адміністративний суд, оскільки виконанню підлягало рішення суду, а не посадової особи. На судів попередніх інстанцій вимоги про зазначення у вступній частині виконавчого документа ще й прізвища, ім`я та по батькові судді є безпідставними. До того ж, вимоги частини четвертої статті 4 Закону також було дотримано і вказано уповноважених осіб, що видали виконавчий документ, їх ініціали та прізвища, підписи, а документ скріплено печаткою.
8.1. Додатково суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що виконавчий лист був направлений позивачем до Державної виконавчої служби України 04 лютого 2017 року (про що свідчить квитанція Укрпошти), проте повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання було винесено лише 16 березня 2017 року, тобто з порушенням встановленого пунктом 6 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" для вчинення таких дій триденного строку.
ІV Касаційне оскарження
9. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, представником відповідача подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, яку зареєстровано у суді 01 листопада 2017 року.
10. У касаційній скарзі представник відповідача зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій постановлено рішення із неправильним застосуванням норми матеріального права. Так представник відповідача зазначив, що виконавчий лист №804/4689/2016, виданий Дніпропетровським окружним адміністративним судом 21 січня 2017 року не відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки в ньому не зазначено, прізвища, ім`я, по батькові посадової особи, яка його видала.
10.1. Також заявник касаційної скарги зауважує, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що квитанція Укрпошти про відправлення позивачем 04 лютого 2017 року до Державної виконавчої служби України виконавчого листа, свідчить лише про дату направлення вказаного листа на адресу відповідача та не свідчить про дату його отримання, а отже є неналежним доказом в цій справі.
10.2. За таких обставин заявник касаційної скарги просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позову.
11. 17 листопада 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України у складі судді Заїки М.М. відкрито касаційне провадження та витребувано із Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 804/2256/17.
12. 06 грудня 2017 року справа № 804/2256/17 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
13. 07 лютого 2018 року на виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (набрав чинності 15 грудня 2017 року) касаційну скаргу передано до Верховного Суду.
14. 07 лютого 2018 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю: Бевзенка В.М., суддів: Шарапу В.М., Данилевич Н.А.
15. 28 квітня 2020 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року № 693/0/78-20 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
16. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н.В., суддів - Кашпур О.В., Смоковича М.І.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
17. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
18. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
19. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
20. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
21. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
22. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Приписами статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначені вимоги до виконавчого документу. Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону у виконавчому документі зазначаються: