ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
07 липня 2020 року
справа № 1.380.2019.001996
адміністративне провадження № К/9901/8077/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у складі судді Брильовського Р. М.,
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у складі колегії суддів Гінди О. М., Ніколіна В. В., Старунського Д. М.,
у справі № 1.380.2019.001996
за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал"
до Офісу великих платників податків ДФС
про скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
РУХ СПРАВИ
У квітні 2019 року Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал" (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 квітня 2019 року № 0003304814, яким збільшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 18321261, 51 грн, з яких 14 657 009, 21 грн за податковим зобов`язанням та 3 664 252,30 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, № 0003244814, яким за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку застосовано штраф у розмірі 7 216 440, 57 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 03 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року, позов задовольнив, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 8 квітня 2019 року № 0003304814, № 0003244814.
Ухвалюючи рішення у справі, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що відповідач, всупереч вимогам КАС України, не довів правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень.
23 березня 2020 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків ДПС, яка ухвалою цього Суду від 25 березня 2020 року залишена без руху.
Верховний Суд ухвалою від 21 квітня 2020 року продовжив Офісу великих платників податків ДПС строк на усунення недоліків касаційної скарги.
Верховний Суд ухвалою від 9 червня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, справу № 1.380.2019.001996 витребував з суду першої інстанції.
22 червня 2020 року справа № № 1.380.2019.001996 надійшла до Верховного Суду.
ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 1.380.2019.001996 є пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме пункту 198.5. статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що стосується понаднормових витрат води при водопостачанні, які використані в операціях, що не є господарською діяльністю підприємства, пункту 201.10 статті 201 ПК України щодо не складання та не реєстрації податкових накладних по операціях, що є господарською діяльністю та по яких відбувається понаднормове списання води (п.198.5 ст.198 ПК України), що призвело до застосування штрафних санкцій відповідно до пункту 120-1.2. статті 120-1 цього кодексу. А також застосування норми права, а саме частин 4, 6 статті 78 КАС України, без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України).
Зокрема скаржник посилається на підпункт 14.1.36 пункту 14.1. статті 14, пункт 189.1. статті 189, пункти 198.1, 198.3, 198.5 статті 198 ПК України, зазначає, що понаднормові витрати води за період 2015 - 2018 роки перевищують затверджені Львівською міською радою норми витрат води за відповідні періоди, і вважає, оскільки у разі понаднормового використання води операції не будуть приймати участь в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника, платник не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається понаднормове списання води, що була використана для постачання, повинен скласти зведену податкову накладну та здійснити нарахування податкових зобов`язань на підставі пункту 198.5. статті 198 ПК України.
Відповідач доводить, що в порушення пунктів 201.1., 201.10. статті 201, пункту 120-1.2. статті 120 ПК України, Підприємство не склало і не зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкові накладні на загальну суму 17 789 485,94 грн на суми понаднормових втрат води при наданні послуг з централізованого водопостачання.
Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій проігнорували той факт, що постановою Личаківського районного суду м. Львова від 20 травня 2019 року по справі №463/2574/19 головного бухгалтера Підприємства ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП. На думку відповідача, обставини встановлені цією постановою є преюдиційними та повинні були враховані судами попередніх інстанцій відповідно до частин четвертої, шостої статті 78 КАС України.
30 червня 2020 року від позивача на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу податкового органу, в якому Підприємство просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Оцінюючи спірні правовідносини, суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал" зареєстроване як юридична особа 26 листопада 1992 року, код ЄДРПОУ 03348471, основний вид діяльності за КВЕД: 36.00 - забір, очищення та постачання води.
Відповідно до затвердженого плану документальної перевірки на підставі направлень Офісу великих платників податків ДФС від 10.01.2018 № 6, 7, 8, 9, наказу Офісу великих платників податків ДФС від 29.12.2018 № 2529, проведено планову виїзну документальну перевірку ЛМКП "Львівводоканал" з питань здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків і зборів, дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року, та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року, за результатами якої складено акт перевірки від 20 березня 2019 року № 63/28-10-48-13/03348471 (далі - акт перевірки).
В акті перевірки зафіксовано порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 189.1. статті 189 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість; пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, зокрема несвоєчасно проведено реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підставі акта перевірки керівник Офісу великих платників податків ДФС 08 квітня 2019 року прийняв податкові повідомлення-рішення № 0003304814, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 18321261,51 грн, з яких 14657009,21 грн за податковим зобов`язанням та 3664252,30 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0003244814, яким до Товариства застосовано штраф у розмірі 7216440,57 грн.